Народні депутати від Партії регіонів відзначають необхідність ухвалення нових законів, що стосуються захисту регіональних мов і мов меншин в Україні.
Про це сьогодні на прес-конференції у Києві заявили народні депутати Вадим Колесніченко і Владислав Забарський, які є членами Комітету Верховної Ради з питань правосуддя.
Вони відзначили необхідність розв’язання існуючої мовної проблеми в Україні, зокрема стосовно ухвалення ряду відповідних законів, які забезпечать неукраїнцям, що проживають компактно на території України, а також українцям, але які вважають рідною не українську мову, можливість вільно використовувати рідну мову, слухати і дивитися телепередачі цією мовою.
Колесніченко відзначив, що Україна є поліетнічною, а отже і багатомовною. Зокрема в південно-східних регіонах значною мірою поширена російська мова, яку переважна більшість громадян України, що проживають в цих регіонах, вважають рідною. Проте, за його словами, на таку обставину не зважає держава, намагаючись сформувати державницьке україномовне просування, повідомляє «УНІАН».
Як конкретний приклад Колесніченко навів місто Севастополь, де з липня Севастопольською регіональною держтелерадіокомпанією було припинено трансляцію радіопередач російською мовою, оскільки Національна рада з питань телерадіомовлення не видала РДТРК відповідної ліцензії.
Нацрада з питань телерадіомовлення, за його словами, сьогодні є “політичною інквізицією, яка розпаленим залізом випалює російську мову в Україні».
Народний депутат поінформував, що весною ц.р. в ході перевірки Нацрадою було встановлено, що Севастопольське радіо порушує ліцензійні умови в пункті трансляції реклами – тексти звучали російською мовою. Через це Нацрада не поновила ліцензію Севастопольської РДТРК на провідникове мовлення і дотепер без пояснення причин не видає нову ліцензію, хоча з боку телерадіокомпанії демонструється повна готовність дотримувати вимоги.
Колесніченко вважає, що дві години, які були у РДТРК на провідникове мовлення, повинні використовуватися регіональним радіо для потреб регіону, а саме звучати російською мовою, оскільки решта часу на радіо звучить українська мова. Але і ці дві години Нацрада вимагає розділити порівну на російськомовну і україномовну трансляції. Це, за його словами, є порушенням Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, яка ратифікована Україною, адже в Севастополі проживає 96% громадян України, які під час перепису 2001 р. зазначили, що рідною мовою для них є російська.
Народний депутат вважає, що цілодобове мовлення українською, а саме так зараз відбувається на провідниковому радіо Севастополя, є кричущим порушенням прав людини з погляду мовного питання.
Колесніченко відзначив, що в Україні, яка ратифікувала Європейську хартію регіональних мов і мов меншин, дотепер не напрацьовані нормативні акти, які дозволили б її реалізувати. За його словами, залишається не виписаним, як регіонам захистити своє право спілкуватися, розвивати і захищати свою рідну мову.
“Якщо ми сьогодні не зможемо забезпечити, а, перш за все, поставити на місце Нацраду і розібратися з її діяльністю, захистити права людей, то ми можемо вийти на дуже серйозний конфлікт, який і так зараз поставив країну на межу розколу. В результаті це може привести до дуже серйозних політичних деформацій нашої держави”, - сказав він.
Таким чином, зазначив народний депутат, найближчим часом необхідно прийняти новий розширений закон, що стосується реалізації закону про ратифікацію хартії про мови, оскільки на сьогоднішній день цей механізм відсутній. Це забезпечить розширення прав захисту регіональних мов, їх державний захист і підтримку.
Колесніченко відзначив, що у випадку, якщо найближчим часом парламент України і політичні діячі не зможуть знайти консенсус в забезпеченні реального захисту прав російськомовного населення, відсоток якого становить близько 40%, він залишає за собою право разом з іншими депутатами звернутися в Європарламент з тим, щоб наступного року був посилений моніторинг України в питаннях дотримання прав людей.
Своєю чергою Забарський поінформував, що на сьогодні на обговорення громадськості винесено проект Концепції державної мовної політики. Але при цьому він зауважив, що “Концепцією його назвати важко. Концепція - за загальний підхід, це система норм і понять. Тут же ми маємо набір нормативних повчань». Але найбільше вразило депутата те, що цей документ передбачає створення структурного підрозділу при Міністерстві юстиції, який займатиметься питаннями державної мовної політики, до функцій якого віднесено своєчасне виявлення порушень мовного законодавства і запобігання їх розповсюдженню. А крім того цей підрозділ повинен ініціювати питання про дисциплінарну, адміністративну, судову відповідальність винних в порушенні законодавства стосовно української мови.
