Російські ЗМІ не поспішають вірити заявам українського спікера-соціаліста Олександра Мороза, зробленим в Москві.
Так, « Время новостей», навівши вислів голови Верховної Ради про стабільну політичну ситуацію в країні, зазначає, що «гість явно не хотів посвятити російського президента в заплутані деталі політичних суперечок між правлячою парламентською коаліцією і проющенківською «Нашою Україною», яка оголосила про перехід в опозицію».
А ряд експертів взагалі сумніваються, що є підстави говорити про «успішність» розвитку відносин між Росією і Україною, принаймні в економічній сфері.
Директор міжнародних програм центру Разумкова Валерій Чалий в коментарі «Экономическим Известиям» нагадує, що в поточному році темпи зростання взаємної торгівлі продовжують сповільнюватися, взагалі – «останнім часом російська сторона демонструє «підкреслено прагматичні підходи» до формування економічних відносин з Україною».
Прагматизм виявляється наприклад в прагненні до мінімізації залежності від української «труби», йдеться чи то про газ чи то про нафту – випереджальними темпами прокладаються трубопроводи в обхід України, розширяються і будуються нові морські термінали. При цьому, стверджує експерт, Росія не полишає спроб отримати контроль над українською газотранспортною системою, повідомляє «Новий Регіон».
Згортається співпраця у високотехнологічній сфері (космічна галузь, літакобудування, атомна енергетика), де українським підприємствам все важче отримати доступ до участі в російських проектах, а вихід українських розробок на російський ринок обмежується. Зокрема це стосується українських систем управління для АЕС. До речі, дехто натякає, що саме з цієї причини зокрема спікер відвідав Білокам'яну – адже саме соціалісти тепер командують в українському «Енергоатомі».
Хоча не тільки економічні мотиви вбачають в цьому візиті. «Незалежна газета» наводить думку політолога Віктора Небоженка, який вважає, що Мороз добивається переключення уваги Кремля з «донецьких» на себе.
«Це можливо, оскільки Мороз проросійськи орієнтований, чого ніколи не приховував, – вважає політолог. – Бесіда його з Путіним тим більше цікава, що Морозу не треба було просити за газ. І те, що він не виступав в ролі прохача, може зіграти на нього».
Правда, якраз під час цього візиту і було оголошене про те, що Росія остаточно визначилася з остаточною ціною на газ для України. Чи є це якимсь знаком Кремля про «переключення уваги» або ж це простий збіг – судити поки що рано.
Що стосується перспектив співробітництва в царині високих технологій, то тут ключ до вирішення більшості економічних і організаційних проблем лежить в кишені у тих, хто визначає ідеологію і зовнішньополітичний курс.
«Якби Росія і Україна створили військово-промисловий, військово-торговий консорціум, то, я думаю, обидва стани б виграли, – вважає російський політолог В‘ячеслав Ігрунов. – На жаль, ніяк вони не можуть домовитися про цей механізм. Точно так само Росія і Україна могли б працювати спільно в аерокосмічній сфері. На ділі сьогодні йде питання про розділення участі Росії і України в цій сфері економіки і про створення альтернативних можливостей для Росії, тому що Україна не облишила своїх амбіцій щодо НАТО, а Росія не може залежати в такій важливій галузі від натівської держави. Тому дуже важко собі уявити, що тут Росія і Україна могли б діяти спільно».
