Кабінет Міністрів України зробив подання в Конституційний Суд України, в якому просить дати офіційне тлумачення частин третьої і четвертої статті 106 Конституції України, які регулюють скріплення підписами прем'єр-міністра указів Президента України. Про це повідомив перший заступник міністра Кабінету Міністрів України – керівник правового управління Кабміну Олександр Лавринович.
Лавринович повідомив, що Конституційний Суд просять дати офіційне тлумачення наступних питань:
що мається на увазі в Конституції України під поняттям “видання” Президентом України акту;
як співвідносяться за часом в розумінні Конституції України видання акту Президента України, скріплення його підписами прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт і його виконання, і набрання ними чинності;
чи означає норма, передбачена частиною четвертою статті 106 Конституції України, те, що прем'єр-міністр України і міністр, відповідальний за акт і його виконання, зобов'язані скріпляти акт Президента України підписами;
чи відповідатимуть Конституції України видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21 і 23 статті 106 Конституції України, акти Президента України без їх скріплення підписами прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт і його виконання, повідомляє «УНІАН».
„Оскільки досить однозначна норма, що міститься в Конституції, викликала різночитання, Кабінет Міністрів, діючи в повній відповідності до Основного Закону, скористався своїм правом на конституційне подання. З моєї точки зору, акти, які видаються без дотримання частини четвертої Конституції України, відповідно до загальних норм права, є недійсними”, - зауважив Лавринович, відповідаючи на питання, чи буде виконувати Кабмін 8 указів Президента, які не скріплені підписом прем'єр-міністра України.
Лавринович повідомив, що у своєму поданні в КС уряд акцентує увагу на висновку Європейської Комісії “За демократію – через право” (Венеціанська комісія) від 13 червня 2005 р. №339 щодо змін в Конституцію України, прийнятих 8 грудня 2004 року, з якого прямо витікає право на відмову у скріпленні підписами. У висновку Венеціанської комісії поняття „контрасигнація” і „скріплення підписами” вживаються як тотожні.
Кабінет Міністрів також відзначає, що набрання чинності актами Президента України безпосередньо пов'язане з їхньою контрасигнацією. Скріплення акту підписом прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт і його виконання, означає, що їхні підписи є складовою частиною акту.
Кабмін відзначає, що деякі акти Президента України, які на підставі частини четвертої статті 106 Конституції України підлягають контрасигнації, пов'язані з витрачанням бюджетних коштів (наприклад створення судів). Скріпляючи підписом такий акт, прем'єр-міністр України і міністр беруть на себе відповідальність за акт і його виконання. Проте в процесі виконання акту можуть виникнути перешкоди, зокрема відсутність в державному бюджеті коштів на передбачену в акті мету. Тобто об'єктивно може статися випадок, коли вказані особи не зможуть скріпити підписами відповідний акт Президента України. В першу чергу це може стосуватися випадків, коли проект акту вносився не Кабінетом Міністрів або відповідним міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади.
У поданні Кабінет Міністрів посилається на теорію конституційного права, яке визначає, що відповідний підпис компетентного члена уряду засвідчує законність видання акту глави держави і його відповідність вимогам Конституції.
Крім того Кабмін посилається на європейську практику інституту контрасигнації, яка утвердилася як необхідний елемент верховенства права і є важливим складником державно-правової практики країн з парламентською і змішаною республіканською формою правління.
Водночас, наголошується в поданні, Конституція України, яка передбачає як видання, так і ухвалення актів Президентом України, не визначає зміст понять “видання” і “ухвалення” . Відсутнє таке визначення і в законах України.
Як повідомлялося, 21 вересня Лавринович заявив, що сім указів Президента були повернені в президентську канцелярію через порушення конституційної процедури їх обнародування. В супровідному листі до повернених указів секретаріат Кабміну зауважив, що офіційному обнародуванню актів глави держави повинна була передувати процедура їх контрасигнації. Проте згадані укази надійшли на скріплення підписом прем'єр-міністра офіційно обнародувані, що нівелює процедуру їх контрасигнації.
