25 років тому «Герніка» повернулася до Іспанії, і 250 років тому в Росії засновано театр.
В Україні сьогодні День працівників нафтової, нафтопереробної промисловості і нафтопродуктозабезпечення, а також День танкістів. У всьому світі сьогодні відзначають Міжнародний день пам'яті жертв фашизму і Всесвітній день молоді. Гібралтар святкує Національний день.
У 1981 році знаменита картина «Герніка» Пабло Пікассо повернулася до Іспанії і розміщена в мадридському музеї Прадо. Це полотно, на якому зображено руйнування баскського міста в роки громадянської війни в Іспанії (1936-1939), зберігалося, за волею Пікассо, в США до встановлення в Іспанії демократичного ладу після падіння диктатури генерала Франка.
У січні 1937 року Пікассо отримав замовлення республіканського уряду зробити панно для іспанського павільйону на Міжнародній виставці в Парижі. Він зволікав, обдумуючи тему. А 26 квітня світ дізнався про лиходійський акт фашистської авіації, що знищила за одну ніч Герніку. Це крихітне містечко всього з п'ятьма тисячами жителів басків — корені жителі Іспанії — вважали священним. Там зберігалися найрідкісніші пам'ятки їх історії і культури. Уряд Народного фронту в 1936 році надав Країні басків автономію, але франкістський режим її відняв. Знищення Герніки разом з реальним вбивством двох тисяч мирних жителів мало стати символічним вбивством цілого народу. Бомбардування Герніки вразило Пікассо. Злочин проти маленького містечка він сприйняв як злочин фашистського режиму проти людства. Але не тільки. Він ніби прозрів, стан людського суспільства, небезпечний катастрофами, якщо воно не схаменеться. Він зрозумів, що має створити не картину, яка б відтворювала хоча і страшний, жорстокий, але конкретний хвилинний епізод (правда, він зумів зробити і це), а картину-символ, яка показує, що світ, люди підійшли до тієї грані свого буття, за якою немає порятунку, якщо її переступити. Всім своїм виглядом картина нагадує триптих, всіма персонажами (мати з мертвим немовлям, яка несамовито кричить, поранені коні, і воли, і птиці), всім колоритом (картина майже позбавлена кольори, тільки чорне, сіре, біле) вона кричала про людську трагедію, волала до людей, їх розуму і совісті, вимагаючи схаменутися.
Православні: Ганна, Агафон, Арсеній, Опанас, Анатолій, Веніамін, Григорій, Денис, Юхим, Захар, Іларіон, Ігнатій, Йосип, Касян, Лаврентій, Лук'ян, Леонтій, Макар, Нестір, Павло, Панкрат, Сава, Сидір, Софрон, Тит, Федір, Феодосій.
Католицькі: Лука, Микола.
Цього дня:
587 р. до н.е. За наказом вавілонського царя Навуходоносора спалено храм і палац Єрусалиму.
1172 У Єгипті проголошено створення Аббасидського халіфату.
1693 (28 серпня за ст. ст.) Петром I закладено перше судно - 24-гарматний корабель "Св. Павло".
1756 Указом Єлизавети в Росії засновано перший публічний театр (в цьому указі вперше в російському законодавстві згадано слово «актриса»).
1823 Перуанський конгрес проголосив Симона Болівара Визволителем.
1882 У Дрездені (Німеччина) відбулася перша міжнародна конференція антисемітів – Конгрес охорони неєврейських інтересів.
1940 У СРСР затверджено положення про паспорти.
1943 У Москві відбулася прем'єра кантати-симфонії Штогаренка «Україно моя!».
1988 В Одесі почався перший конкурс комедійних фільмів «Золотий Дюк».
10 вересня народилися:
1487 Юлій III, Папа Римський (1550-55).
1893 Чарльз Чандерс Пірс (1839-1914), американський філософ, логік, математик, основоположник прагматизму і семіотки.
1855 Роберт Колдевей (1855-4.2.1925), німецький археолог, який визначив місце і за допомогою розкопок, триваючих 18 років, підтвердив існування біблійного Вавилона.
1914 Роберт Уайз, американський кінорежисер, володар двох «Оскарів» («Вестсайдська історія», «Звуки музики»).
1925 Борис Чайковський, композитор.
1938 Євгеній Маркович Татарський, кінорежисер ("Приключения принца Флоризеля", "Джек Восьмеркин, американец", "Убойная сила").
1938 Карл Лагерфельд, німецький кутюр’є.
1948 Ігор Матвійович Костолевський, кіноактор. Кращий актор 1986 року за опитуванням журналу "Радянський екран" («Гараж», «Зірка привабливого щастя»).
1955 Лариса Олександрівна Доліна, співачка.
1958 Кріс Колам бус, американський кінорежисер («Місіс Даубтфайр», «Сам вдома»).
1959 Микола Канишевський, головний редактор і ведучий українського інформагентства «Вiкна».
1968 Євгеній Білоусов, співак («Дівчинка моя синьоока», «Дівчино-дівчино», «Нічне таксі»).
1968 Гай Рітчі, англійський кінорежисер ("Карти, гроші і два стволи"), чоловік Мадонни.
