Архiв

...Він же пам'ятник!

...Він же пам'ятник!

Українці знову розділилися на два табори. Цього разу причиною став пам'ятник. Не обійшлося і в цьому протистоянні без російського сліду. Адже пам'ятник Мазепі. Накладена в листопаді 1708-го, за наказом світської влади, анафема продовжує, принаймні формально, тяжіти над гетьманом, хоча протягом трьох століть так і не були приведені більш менш серйозні аргументи на користь того, що Мазепа повинен вважатися віровідступником.

Ось і цього разу першими проти установлення пам'ятника гетьману Мазепі в Харківській області виступила УПЦ МП. Прес-секретар Української православної церкви Московського Патріархату Василь Анісімов заявив, що пам'ятник не сприятиме об'єднанню української нації.

Напередодні в Харківській області в селі Коломаки відбулося закладення каменя під будівництво першого в Україні пам'ятника гетьману Івану Мазепі. Сам пам'ятник планують відкрити 25 липня 2007 року в день 320-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом України. «Мазепа – спірна фігура, дуже суперечлива особа в історії, люди до нього ставляться по-різному. Установлення такого пам'ятника не відповідає духу «універсала», направленого на примирення», – сказав прес-секретар УПЦ.

На думку Анісімова, для частини населення України, Мазепа, зраджений Православною церквою анафемі, символізує політика, який порушив свою клятву і виступив на стороні іновірців.

«Ця людина, в останню мить зрадила єдність Православ'я і виступила на стороні іновірців, за це вона і була відлучена від Церкви», – нагадав прес-секретар УПЦ.

Українські опозиційні політики також вже виразили готовність організувати акції протесту проти відкриття пам'ятника Мазепі:

«Безумовно, ми зробимо свій мітинг, свій пікет, щоб заявити позицію», – заявила лідер Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко. «Всі пам'ятники Мазепі, Чорноволу і героям Крут потрібно звезти в одне місце і відкрити там музей зрадників», – вважає лідер ПСПУ.

Історична довідка: Мазепа належав до української шляхти і, хоча й був православним, своїм вихованням зобов'язаний єзуїтам при дворі короля Яна II Казимира. Поступивши в 1669 на службу до гетьмана правобережної України П.Д.Дорошенка, він у 1674 перейшов до гетьмана лівобережної України І.Самойловича, в 1682 став генеральним осавулом, а в 1687 був вибраний гетьманом лівобережної України. Був одружений на багатій польській вдові, на старості мав молоду коханку Мотрю. Був одним з найбільших землевласників в Україні.

В 1707, бажаючи відокремити Україну від Росії, вступив у переговори з Карлом XII і Станіславом Лещинським, новим польським королем. В жовтні 1708 в Новгород-Сіверському Мазепа відкрито приєднався до Карла. Пізніше на сторону Мазепи перейшло ще близько 3000 запорізьких козаків. У відповідь Петро ліквідував ставку Мазепи і вибрав нового гетьмана, а 12 листопада митрополит Київський оголосив Мазепі анафему. Після поразки під Полтавою разом з шведським королем Мазепа сховався в Бендерах (на турецькій території), де і помер 8 вересня 1709. Прохання Петра видати його живим за 300 000 золотих турки відкинули. Розлютившись, Петро наказав спалити Батурин і вирізати все населення гетьманської столиці.