Міністерство юстиції відмінило скандально відомий наказ попереднього Держкомзв'язку про обов'язковий моніторинг інтернет-трафіку в мережах провайдерів, що обслуговують держоргани. Таким чином, спецслужби, що ініціювали свого часу прийняття вказаного документа, позбавилися єдиної можливості легально відстежувати листування користувачів електронної пошти і їх статистику з відвідування інтернет-сайтів. Експерти прогнозують, що спецслужби не залишать спроб регламентувати інформаційну активність урядовців, але вони можуть натрапити на протидію нинішнього Кабміну.
За даними Держкомстату, об'єм ринку комп'ютерного зв'язку на Україні в 2005 році склав 1 млрд грн. Як свідчать дані Мінтрансу, в Україні послуги з передачі даних і доступу в інтернет надають близько 500 компаній.
Вчора в Міністерстві юстиції повідомили про відміну наказу Держкомзв'язку №122. "Так, цей наказ скасовано і документи відіслані в Мінтранс, який може опротестувати це рішення протягом десяти днів", – розказав один із співробітників міністерства. Рішення Мін’юсту датовано 4 серпня.
Нагадаємо, що Державний комітет зв'язку й інформатизації (нині – держдепартамент Мінтрансу) прийняв 17 червня 2002 року наказ №122, який зобов'язав всіх інтернет-провайдерів, які надають свої послуги держорганам, встановити на своїй мережі і за власний рахунок обладнання для моніторингу. За даними держдепартаменту зв'язку і інформатизації Мінтрансу, ці умови виконали "Укртелеком" (у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Львівській, Одеській областях і в АР Крим), "Голден телеком", "Адамант", "Сіті Нет", "Лакі Нет", "УкрСат", "ЕлВісті", "Глобал Юкрейн", "Інфоком".
Отримати в Мінтрансі відповідь на питання про подальшу долю 122-го наказу вчора не вдалося. Василь Гандабура, який продовжує виконувати обов'язки заступника міністра транспорту і зв'язку, заявив, що не знає про рішення міністерства. "Якщо Мін’юст відмінив наказ (Держкомзв'язку №122.), можливо, він не відповідає законодавству. Можна зрозуміти незадоволеність провайдерів цим документом, адже вони боялися повторення у нас ситуації, яка склалася в Китаї, де моніториться буквально весь інтернет-трафік", – сказав пан Гандабура.
Учасники ринку вітають відміну наказу Держкомзв'язку №122. "Тепер всі провайдери мають рівні права на участь у тендерах з підключення держорганів до інтернету. Тепер держоргани зможуть отримати доступ в інтернет за ринковими цінами, адже провайдери, які встановили у себе системи моніторингу, ці витрати закладали в свої розцінки", – заявила голова правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попова. За її словами, проблему моніторингу необхідно вирішувати на законодавчому рівні, наприклад, прийняттям спеціального закону, а не за допомогою підзаконного акту, яким є наказ Держкомзв'язку.
Про необхідність законодавчого врегулювання моніторингу телекомунікацій ' заявили представники спецслужб. "Питання, відміняти чи ні цей наказ, необхідно вирішувати в комплексі, виходячи з державних інтересів з захисту інформаційних ресурсів, у тому числі і в глобальних мережах передачі даних", – вважає голова Державної служби спеціального зв'язку і захисту інформації (ДССЗЗІ) Ігор Коновалов (ДССЗЗІ є наступницею департаменту спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації (ДСТСЗІ) СБУ. ДСТСЗІ був одним з ініціаторів прийняття наказу Держкомзв'язку №122).
Експерти прогнозують, що ініціативи спецслужб можуть натрапити на протидію нового уряду. "Рішення про відміну контролю за поштою урядовців з боку спецслужб не випадково було прийнято в той момент, коли сформований новий Кабінет міністрів, – переконаний Владимир Плотніков, аналітик консалтингової компанії R&J Investments.– Минулого разу, коли Віктор Янукович був при владі, він також максимально обмежив роботу спецслужб у Кабміні. Це не дозволило свого часу СБУ і МВС знайти суттєві докази порушень закону з боку минулого уряду".
