Конфлікти у владі завжди супроводжуються відповідною риторикою. Але я нікого і нічого не зраджував, оскільки в політиці для мене, як лідера Соціалістичної партії, головним мірилом моралі є інтереси виборців. Переговори, формати, дискусії в політиці – це лише інструменти для досягнення тих цілей, що поставили політикам виборці.
Ми йшли на вибори, гарантуючи виборцям стабільну й ефективну владу, що буде працювати, щоб зупинити розкол суспільства по лінії Схід – Захід, щоб підвищити рівень добробуту громадян, і уберегти економіку від будь-яких криз. Ми хочемо зробити життя в Україні стабільним і передбачуваним, при цьому зберігши найважливіші досягнення демократичної революції на Майдані 2004 року – свободу слова і право вибору. У чому тут зрада?
Про зраду говорять ті люди, які намагаються дорватися до влади за будь-яку ціну, і в результаті завели в глухий кут переговори про створення коаліції "Нашої України", БЮТ і СПУ відразу після виборів. Я пішов на переговори з Партією регіонів тільки тому, що після трьох місяців безглуздого фарсу навколо створення коаліції, переконався, що Україну може чекати чергова криза, подібна до вересневої 2005-го року. Тоді у влади вже був тандем Ю.Тимошенко – П.Порошенко, і ми всі пам'ятаємо, якими наслідками це обернулося.
Тут є момент сильного міжособистісного протистояння. Я неодноразово привселюдно заявляв, що у випадку висування "Нашою Україною" будь-якої іншої кандидатури, соціалісти її підтримають. Однак нас не захотіли почути, бо, схоже, намір був саме такий, – зруйнувати коаліцію через кілька місяців. І коли ранком перед голосуванням по кандидатурі голови ВР, "НУ" остаточно підтвердила висування Порошенка, я зрозумів, що необхідно діяти. Часу на подальші церемонії вже не залишалося. А затягувати заради чиїхось амбіцій вибори керівництва парламенту, на мій погляд, було б ще більш безвідповідальним рішенням перед нашими громадянами.
Безвладдя – це не демократія, це головотяпство. Країні потрібний парламент і уряд. Я не міг допустити дискредитації соціалістів черговими безплідними консультаціями і переговорами, черговою порцією порожньої балаканини. Я повністю узяв на себе відповідальність за цей крок і перед партією, і перед виборцями.
Чи могли події четверга розвиватися по іншому сценарію?
Якби ми в четвер не вчинили так, як ви знаєте, швидше за все, Україну очікувало б затягування переговорів про формування нової влади ще довгий час. Голосування було таємним, і в Порошенка не було ніяких шансів. А значить, переговори йшли б до нескінченності.
До того ж були впливові сили, яким "бардак" у владі був вигідний. Немає ніякого контролю, і в каламутній воді можна діяти безкарно.
А для економіки і держави безвладдя – страшна руйнівна сила. Парламентові настав час займатися підготовкою бюджету на наступний рік, дотепер не урегульовані енергетичні тарифи у відносинах з Росією і Туркменістаном, що вже привело до важких втрат в нашій промисловості. І є багато інших термінових питань у державі, що не вирішуються своєчасно.
Але все-таки, наслідком Dашого обрання на пост спікера парламенту стало створення коаліції соціалістів з Партією регіонів і комуністами. І підтримка кандидатури В.Януковича на посаду прем'єр-міністра України. Разом з тим, у 2004-му на президентських виборах соціалісти боролися проти Януковича, як представника "злочинного режиму Кучми". Що змінилося, і чому ви вважаєте, що рядові соціалісти підтримають союз з Януковичем у 2006-му?
Теза перша. Під час останніх виборів ми постійно заявляли про те, що Партія регіонів, "НУ", БЮТ – прибічники ліберальної політики та ідеології, тобто вони для СПУ однакові.
І саме тому ми не вели боротьбу проти якої-небудь політичної партії, ми виступали за реалізацію своєї програми, звітували про роботу невеликої кількості наших представників у владі. Ми заявляли, що забезпечимо консолідацію різних сторін парламенту, виходячи з інтересів держави і народу. Консолідуюча роль партії – це наша програмна норма.
Шкода, що виборці до нас не прислухалися. Напевне, ми погано агітували.
А, скоріше, на настрої виборців впливала ситуація, штучно створена впродовж останніх двох років. Є "наші" і "не наші". Причому, в різних областях "наші" і "не наші" були різними: в одних – В.Янукович, в інших – Ю.Тимошенко.
Так було. Але ж виборці всі "наші". Всі хочуть жити нормально в нормальній державі. Давайте робити для того умови. Робити разом.
Теза друга. Змінилася країна. І вже два роки тому режим Кучми пішов у небуття. Цей режим ніколи не повернеться. Багато ведеться розмов за останні два роки про кримінальні зв'язки Партії регіонів, але давайте оперувати фактами. 33% виборців зробили вибір на користь Януковича. Ми можемо по-різному відноситися до Віктора Федоровича, але дійсність така – на чесних демократичних виборах його партія взяла перше місце, і тому думку Януковича важливо враховувати для визначення майбутнього країни тільки тому, що його фракція представляє мільйони українських громадян, наших співвітчизників.
Партія регіонів відображає настрої найбільш індустріально розвинутих областей України, де зосереджена велика частина промислового виробництва. Тому його висування на посаду прем'єр-міністра виправдане.
Крім того, зміни в Конституції дозволяють говорити про ефективний контроль за роботою прем'єр-міністра. Президент Ющенко і я, як голова ВР, зробимо усе від нас залежне, щоб робота виконавчої гілки влади, хто б не став прем'єром, була прозорою, демократичною і відкритою для суспільства.
Чи можна сказати, що саме в четвер була поставлена крапка в помаранчевій революції, і слова про ідеали Майдану пішли в історію? Ви прийдете на наступну річницю Майдану?
Майдан був і залишається моральною основою очищення для великої частини українського суспільства, і тому забуття ідеалів Майдану не станеться. Головний захист ідеалів Майдану – свобода слова, чого Україна, я впевнений, уже ніколи не втратить. Суспільство одержує можливість отримати різнопланові оцінки про ситуацію у владі, люди можуть вільно вибирати владу.
А революція як факт закінчилася не в четвер, а півтора роки тому, адже держава не може працювати в умовах постійних революцій. Але революція як процес продовжується і триватиме до тих пір, поки громадянин країни не відчує себе вільним. Це нормально.
Упевнений, що Майдан залишиться символом української волі, і я як і раніше пишаюся, що соціалісти взяли активну участь у подіях 2004-го року.
Вважаю, Майдан дав найважливіший поштовх розвитку української культури, зробив вирішальний внесок у формування сучасної української нації.
Але ми повинні зрозуміти, що люди, які вийшли на Майдан, крім ідеалів надали новій владі мандат довіри. Люди чекали економічних реформ, підняття до європейського рівня не тільки демократії, але й економіки. На жаль, ці надії поки не виправдовуються. Нова влада показала, що в ній є професійні революціонери, але мало професійних керівників.
Чи буде збережений європейський вектор розвитку України, чи держава почне знову зближатися з Росією?
У зовнішній політиці не відбудеться різкої зміни пріоритетів. Україна, як і раніше, збереже європейський вибір. Це вимога часу. Але відносини з Росією будуть нормалізовані. Тому що зараз відносини з нашим найближчим сусідом і одним з найбільших торговельних партнерів знаходяться на дуже низькому рівні. Немає довіри один до одного, відсутні загальні підходи до рішення міждержавних проблем.
Навіщо робити з Росії ворога? Це ж абсурд. Ми повинні будувати рівноправні і прагматичні зв'язки, де на першому місці стоїть економічна доцільність. А курс залишається незмінним – побудова самостійної європейської держави. Упевнений, що високий рівень економічного розвитку стане для нас кращою рекомендацією на вступ у Європейський Союз.
Якими будуть зараз ваші відносини з колишніми партнерами по помаранчевій коаліції?
Такими, як і раніше – робочими. Ми довго вели спільну діяльність як рівні політичні сили, однак зараз у форматі наших відносин відбулися зміни. У цьому нічого трагічного немає. Тим більше, що я особисто був би дуже радий бачити і БЮТ, і "Нашу Україну" у складі широкої парламентської коаліції.
Представники "Нашої України" вже висловили свою готовність увійти в парламентську коаліцію, і я думаю, це буде гарною основою для зміцнення коаліції і подолання розколу країни. Як тільки пройде цей галас, буде обраний уряд, відносини між парламентськими фракціями стануть більш конструктивними.
Я думаю, що влада буде збалансованою, з огляду на ті повноваження, які має Президент, зокрема, щодо призначення усіх керівників правоохоронних органів.
Чим Ви займетеся насамперед як голова парламенту? Які політичні завдання Ви ставите перед собою?
Безумовно, на першому місці буде завершення політичної реформи, оскільки система влади безпосередньо впливає на всі сторони суспільного життя. Підвищення ролі і статусу органів місцевого самоврядування, змінення для цього податкової і бюджетної системи, удосконалення законів про місцеве самоврядування і держадміністрації і т.д. разом з прийняттям законів про Президента, КМ, ФДМУ, про опозицію – тільки прийняття цих актів виправдало б існування нинішньої каденції парламенту.
Для мене головне – якнайшвидше прийняття законопроектів, здатних нормалізувати політичне й економічне життя в країні. Головний наголос буде зроблений на прийняття пакету законів, що дозволять підняти промислове виробництво, і які полегшать і спростять ведення бізнесу в Україні, захистять національного товаровиробника.
Соціалісти вже розробили пакет законопроектів по земельній реформі, які стануть інструментом для наведення порядку у сфері землекористування. Нам треба створити державний кадастр – реєстр і докладний опис усіх земель в Україні. Ці законопроекти дозволять вирішити питання щодо якісно нового рівня підтримки агропромислового комплексу. Державна підтримка повинна залучити в українське сільське господарство як внутрішні так і зовнішні інвестиції, щоб робота на землі стала високорентабельним виробництвом.
Соціалістами також розроблена програма розвитку української промисловості, це цілий пакет законопроектів, які ми попередньо погодили з керівниками промислових підприємств – представниками всіх областей України.
Ми повинні переглянути регуляторне законодавство, щоб чиновники якнайменше втручалися в роботу бізнесу, насамперед – дрібного і середнього. Думаю, принцип повинен бути таким – чим більше галузь створює високооплачуваних робочих місць, нехай навіть сезонних, тим менше повинно бути підстав для прискіпувань у чиновників. Не можна вичавлювати по максимуму з тих, хто хоче платити податки. Треба стимулювати людей виходити з тіні, треба збільшувати число добропорядних платників податків.
Варто спростити систему оподатковування, вона повинна бути без усякої тяганини, не вимагати такого великого обсягу паперової роботи. Керівники підприємств повинні наймати не додаткових бухгалтерів і юристів, а нових робітників та інженерів.
Дуже важливо модернізувати правоохоронну систему за європейським зразком. Поки прокуратура матиме функції загального нагляду, які залишилися ще зі сталінських часів, викорінити корупцію в розслідуванні злочинів нереально. Усі правоохоронні відомства повинні вести єдину систему реєстрації і розкриття злочинів, щоб зникла база для приписок і зловживань. Безумовно, варто кардинально скоротити чисельність адміністративного апарату, і підвищити матеріальне забезпечення рядових співробітників. Служба в органах правопорядку повинна бути престижною для нашої молоді. А головне, у роботі правоохоронців треба поміняти принцип, коли статистика розкривання і кількість галочок важливіше розкриття важких кримінальних справ, пов'язаних з організованою злочинністю.
Важливе значення має і реорганізація державного апарату. Думаю, що чисельність державних службовців необхідно кардинально скоротити, причому не так, як робилося в минулі роки – спочатку одне відомство з помпою ліквідують, а потім інше тихенько створюють. Треба скоротити чисельність бюрократії в абсолютних цифрах.
У законодавчому плані варто звернути особливу увагу на підтримку молодих сімей. Дотепер система надання державою пільгових кредитів для будівництва житла молодими сім'ям залишається заплутаною і корумпованою. Ця система повинна стати абсолютно прозорою і зрозумілою для суспільства.
Які висновки Ви зробили для себе, спостерігаючи за розвитком українського парламентаризму, чим буде відрізнятися Ваша робота в новому парламенті, від парламенту скликання 1994-98 років?
Головне, що б мені хотілося зробити зараз – це наблизити законотворчий процес до проблем суспільства. Робота парламенту повинна бути системною, прозорою і зрозумілою людям. Тільки так, за рахунок публічності можна перебороти систематичні намагання депутатів лобіювати різні законопроекти у своїх приватних інтересах. Цей нецивілізований, завуальований лобізм істотно впливає на економічну конкуренцію, і неприпустимий у демократичному суспільстві.
Упевнений, що рішення парламенту, які торкаються найважливіших сфер життя суспільства, повинні узгоджуватися не тільки між депутатами, але й стати предметом обговорення на спеціальних форумах в центрі і на місцях, із залученням широкого кола фахівців, і з публічним оголошенням висновків. Тільки тоді депутатам будуть чітко зрозумілі проблеми тієї або іншої галузі в різних областях України. А людям на місцях стане зрозуміла логіка законодавців.
Влада повинна бути не стільки ефектною, скільки ефективною. Для цього вона повинна послідовно і без потрясінь проводити принципові економічні реформи. Тільки тоді влада буде зрозумілою і шанованою своїми виборцями.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом