Мабуть, після вчорашнього парламентського дня мало хто не погодиться з твердженням, що другої такої країни, як Україна, в світі не знайти. Тільки наші політики можуть перевернути з ніг на голову політичну ситуацію всього за один день і півночі.
Адже ще вчора з ранку «ніщо не провіщало лиха». «Регіонали», як і раніше, на смерть стояли біля парламентської трибуни, коаліціанти в черговий раз обіцяли ось-ось розрулити ситуацію.
Проте вже традиційне ранкове засідання лідерів парламентських фракцій принесло перший сюрприз. «Помаранчева коаліція» погодилася збільшити кількість парламентських комітетів, і віддати більшість з них опозиції. «Регіонали» люб'язно заявили, що знімають облогу сесійної зали і готові приступити до роботи.
Представники коаліції випромінювали радість, готуючись тріумфально вибрати Петра Порошенка спікером. Юлія Тимошенко особисто навіть дозволила собі супроводжувати аплодисментами виступ лідера ПР Віктора Януковича.
Проте далі події розвивалися стрімко, і зовсім не в тому напрямі, про який мріяли «помаранчеві».
Смуту в лави соратників вніс Олександр Мороз, який прямим текстом заявив, що значна частина СПУ не має наміру голосувати за кандидатуру Петра Порошенка на пост голови Верховної Ради.
Можливість мирного вирішення ситуації всередині самої СПУ перекрив глава політради Соціалістичної партії Йосип Вінський, який голосно грюкнув дверима, подавши у відставку з цього поста на знак протесту проти відмови більшості членів фракції соціалістів (19-ти з 29-ти) від Порошенка. Вінський, який півтора десятка років працював правою рукою Мороза, обізвав патрона «ублюдком» і заявив про намір скликати політраду партії, щоб виключити з неї «зрадників».
Після того, як стало зрозуміло, що «помаранчева коаліції» розпадається, гру в свої руки взяли «регіонали». До парламенту була внесена і швидко проголосована постанова про те, щоб працювати до упора. Тобто до обрання спікера.
Фракція Партії регіонів висуває свою кандидатуру на пост спікера – Миколу Азарова. СПУ висуває Мороза. На обговорення кандидатур відвели годину.
Відверто кажучи, в ці хвилини на обличчях коаліціантів панували розгубленість і паніка. Трохи пізніше «нашеукраінці» розбрелися в кулуарах, а Юлія Тимошенко просто виїхала з Верховної Ради, відмовившись спілкуватися з журналістами. Замість себе вона залишила Андрій Шкіля і Олександра Турчинова, які давали досить розпливчаті коментарі, переходячи від запевнень, що нічого особливого не відбувається, до промов про грядущий крах демократії.
«Наша Україна», злегка оговтавшись, дружно прийнялася звинувачувати Олександра Мороза в зраді.
Тим часом сам Олександр Олександрович як кандидат на пост спікера з трибуни ВР розповів страшну історію про «гримучу суміш», якою стане спільна робота Петра Порошенка і Юлії Тимошенко і скромно запропонував врятувати країну. Своєю кандидатурою, зрозуміло. Тому що саме за неї, за словами Мороза, соціалісти проголосують у повному складі.
Микола Азаров так палко на своїй кандидатурі не наполягав і лише вправно відбивався від монотонних нападів опонентів щодо свого виступу на російській мові.
Кулуари тим часом вирували. Представники коаліції невпинно твердили журналістам, що не «помаранчевого спікера» не виберуть ні за що. Тому що, «регіонали», мов, проголосують за Азарова, соціалісти за Мороза, а комуністи взагалі ні за кого.
Проте «не так сталося, як гадалося». Під час таємного голосування «регіонали», комуністи і соціалісти, мило посміхаючись у камеру, демонстративно ставили галочки напроти прізвища Мороза, тим самим показавши, що Азаров був «технічним кандидатом». А після туманно натякали парламентським журналістам про те, що проголосували за «об'єднання країни» і «широку коаліцію».
Після підрахунку результатів таємного голосування з'ясувалося, що за лідера соціалістів віддали свої голоси 238 народних депутатів. Олександра Мороза ближче до півночі урочисто оголосили спікером.
Ось, новий поворот…
Отже, операція вдалася. Сумнівна, небезпечна і несподівана операція. Розіграна, як по нотах. Де головну скрипку зіграв Олександр Мороз.
І запал його зрозуміти можна, адже в «помаранчевій коаліції» нового зразка Морозу відвели роль статиста. Недооцінивши тієї самої «золотої акції», яку вже давно вмудряється дістати в свої руки Сан Санич. А вже продавати «акцію» якнайдорожче Олександр Мороз уміє віртуозно.
Крім того, вчорашньою комбінацією лідер соціалістів дав шанс на ривок своєї партії. Не давши їй остаточно розчинитися в БЮТ і «НУ».
Що ми наразі маємо? В першу чергу, фактичний розвал «помаранчевої коаліції». Роман Безсмертний, по суті, визнав це, заявивши вчора вночі, що «Наша Україна» йде в опозицію. В той же час, у деяких представників (екс?)коаліції ще жевріє надія, що Олександр Мороз витворить ще що-небудь таке, дозволивши реанімувати агонізуючий політичний організм. Окремі «нашеукраїнці» і БЮТівці вчора заявляли, що де-юре коаліція ще цілком жива, бо ніхто з депутатів не відкликав свої підписи під коаліційною угодою.
Втім, вірогідність того, що «помаранчева коаліція» зуміє стати в Раді більшістю, все ж таки досить мала. Вчорашня комбінація – напевно результат домовленості про обмін люб'язностями, тобто посадами. Наприклад, «Регіони» підтримують Мороза в голосуванні за спікера, соціалісти допомагають «регіоналам» провести свого прем'єра. Комуністам, судячи з усього, дістанеться посада в президії ВР.
Цікаве питання в цьому випадку полягає в тому, як поведеться «Наша Україна». У неї є два виходи – «психонути і втекти» в опозицію або ж… вступити в коаліцію регіонами. Каменем спотикання в цьому випадку, як це не парадоксально, є навіть не Віктор Янукович, а Олександр Мороз, якого «нашеукраїнці» так люто обзивали зрадником, що вступати в коаліцію за його участю їм якось не з руки.
З другого боку, «наші» вже не раз доводили гнучкість своєї генеральної лінії партії. І раз вже Віктор Ющенко зміг підписати угоду з Віктором Януковічем, «пробачивши всю минувшину», то виключати входження «Нашої України» в широку коаліцію і зовсім не доводиться.
По суті, говорити про те, що «НУ» залишилася в дурнях і не доводиться. Враховуючи, що для «наших» прем'єрство Юлії Тимошенко, вибите з них буквально ногами, - як кістка в горлі. І якщо навіть самі вони так і не ризикнули власноручно розвалити «помаранчеву коаліцію», то це не заважає їм порадіти красивому кінцю безглуздої затії.
Єдиний, кого можна назвати тим, що програв у всіх значеннях – це Юлія Тимошенко. Вона не тільки упустила з рук жаданий пост прем'єра, але і потрапила в становище всіма знедоленої і нікому не потрібної вічної претендентки на прем'єра. Проте, слід врахувати, що в опозиції Юлія Володимирівна неповторна. І спробує ще відіграти позиції. Один з її соратників вночі прозоро натякнув, що вивести народ на вулиці – це для них не вперше. З другого боку, в одну річку двічі не ввійдеш, і Юлія Володимирівна напевно це розуміє, як ніхто інший.
Втім, поки парламент узяв паузу до вівторка. А тому поки не загадуватимемо сильно наперед. Адже в цій країні, як відомо, може бути все. І вчорашній день цю аксіому продемонстрував особливо наочно.
Олександр Вертинський
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом