Завтра виповнюється 10 років ухваленій в нелюдських муках Конституції, яка не стала для пересічних українців настільною книгою, зате депутати вподобали її у вигляді блокнота. Вони раз у раз силкувалися щось в неї вписати і дописати. Втім, незважаючи на безперервну роботу над її текстом з часу набуття незалежності, «зшита» вона була під загрозою розпуску парламенту, за одну ніч, тобто поспіхом. 28 червня 1996 року після 23 годин дебатів парламент прийняв Основний закон 315 голосами. Тоді Кучма, коментуючи цю подію, сказав: «Відтепер почався новий історичний етап розвитку України» (виступ перед випускниками вищих навчальних військових закладів в Маріїнському палаці).
А Мороз назвав 28 червня 1996 року «історичним кроком до злагоди в суспільстві», «святом загального єднання для нашого народу» Водночас він зазначив, що «робити остаточні оцінки зарано, оскільки попереду важка і невпинна праця». Оскільки необхідно змінювати законодавство, ухвалити близько 50 нових законів.
Законів ухвалили ще більше, підганяючи їх під Основний закон, але тут депутатів не влаштував останній. І як з рогу достатку посипалися проекти і пропозиції про те, що саме треба поміняти і як буде краще. Над змінами до Конституції працювали не покладаючи рук. А до обговорення найбільш адекватних пропозицій навіть залучили весь український народ. В робочий і неробочий час на фабриках, заводах, в інститутах, медичних і державних установах обговорювалися пропозиції про двопалатний парламент, зменшення кількості депутатів і т.д., і т.д.. Правда, побажання «маленьких українців» ніхто серйозно не сприймав, але висловитися дали.
8 грудня 2004 року Верховна Рада прийняла закон про внесення змін в Конституцію, які передбачають перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, продовження терміну повноважень парламенту з 4 до 5 років. Набрати чинності він повинен був в перший день цього року, що й сталося, (правда, на практиці перехід до парламентсько-президентської форми правління виявився не таким простим, як в теорії), в обмін на дозвіл депутатів провести «третій тур» президентських виборів, як наполягали прихильники Ющенка.
Того року в День Конституції у своєму поздоровленні Віктор Ющенко, уже як гарант Основного закону, пригадав дні "оранжевої революції", коли рішення незалежного суду проклало конституційний шлях до виходу з кризи.
"Громадяни України визнали його справедливість і схилилися перед правосуддям. Українська нація зробила безповоротний вибір на користь свободи, демократії і верховенства права", - зазначалося в поздоровленні Президента.
Ющенко тоді висловив переконання, що Україні потрібно подолати розрив між конституційними нормами і реаліями життя мільйонів її громадян. "Влада бачить своїм завданням утвердження в Україні європейських політичних, соціальних, економічних і гуманітарних стандартів. На їхній основі виконання всіх положень Основного закону на користь громадян України стане реальністю", - наголосив Президент. Напевно цього року він скаже щось подібне.
