Президент Парламентської асамблеї НАТО П’єр Леллюш вважає, що Росія не може перешкодити вступу України в НАТО, не вдавшись до методів холодної війни.
Коментуючи заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова про можливість геополітичного вибуху (у разі вступу в НАТО України і Грузії – ред.), Леллюш відзначив: «Я не здивований змістом цієї заяви, але в той же час підкреслю суперечність: угода між Росією і НАТО, підписана в травні 1997 року, чітко визнає право кожної європейської країни вибирати своїх союзників, а також здійснювати відповідний вибір абсолютно суверенно».
Те, що «Росії не подобається розширення НАТО, зрозуміти можна, і це не новина ні для Європи, ні для Сполучених Штатів, - говорить Леллюш. - З другого боку, якщо Україна ухвалить своє остаточне рішення про вступ, не зрозуміло, як би Росії вдалося перешкодити його здійсненню, не вдаючись до методів холодної війни. Погодьтеся, це було б не зовсім у дусі часу».
Президент ПА НАТО вважає, що «холодна війна - вже пройдений етап, що відновити Московську імперію у межах Радянського Союзу вже неможливо».
За його словами, «розширення євроатлантичної сім'ї за рахунок східноєвропейських і центральноєвропейських країн - це стабілізуючий елемент для безпеки континенту, а не військова експансія».
«Росія добре знає, що сьогоднішні завдання військового контингенту НАТО - це спочатку стабілізація ситуації в складних регіонах, про що свідчить вся та робота, яка була виконана НАТО в Боснії, на Балканах, в Афганістані, це перш за все відновлення миру», - додав він.
«НАТО не є військовою машиною, направленою проти Росії, - це було б знову-таки поверненням до лексики холодної війни», - відзначив президент Парламентської Асамблеї НАТО, передає «УНІАН» з посиланням на тижневик «Профіль-Україна».
«Я бачу Росію дружньою країною, яка покликана сформуватися в повноцінну демократію і яка також є частиною європейської сім'ї. Росія може будувати свої відносини з іншими європейськими країнами згідно з тією моделлю, яку вона вважатиме за потрібне вибрати, з урахуванням розмірів своєї території, своєї історичної і демографічної ролі. НАТО не бачить у цій державі свого противника», - підкреслив Леллюш.
«З другого боку, було б складне знайти аргументи, які дозволяють Росії забороняти своїм сусіднім країнам вибирати самостійно, в яких альянсах брати участь або не брати участь. Балтійські країни свого часу входили до складу СРСР. Сьогодні це незалежні держави, члени НАТО і Європейського Союзу. Все відбулося мирно, з урахуванням колективних інтересів і зі збереженням стабільності в регіоні. Складно уявити, щоб ті ж балтійські країни, які сьогодні входять в НАТО, сприймалися як носії якоїсь загрози», - заявив Леллюш.
«Те ж саме можна сказати про Польщу, Румунію, Чехію, Болгарію. В чому вони зачіпають системні інтереси Російської держави? Колись вони входили до Варшавського блоку, сьогодні вони - члени ЄС і НАТО, пріоритетом діяльності якого є боротьба з тероризмом, що ні яким чином не направлена проти Росії, - я не бачу і тіні загрози будь-кому і будь-яким інтересам!», - відзначив він.
«Геополітичний вибух, про який говорить пан Лавров, - це перш за все розпад Радянського Союзу. Але це відбулося сімнадцять років тому. Геополітичним вибухом могло б стати відновлення імперії», - підсумував президент Парламентської Асамблеї НАТО.
Як раніше повідомляв ForUm, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що приєднання до НАТО України і Грузії стане колосальним геополітичним зрушенням, і Росія буде в цій ситуації проводити політику, перш за все, в своїх інтересах.
Раніше заступник міністра закордонних справ Володимир Огризко заявив, що зовнішньополітичний курс України на отримання членства в НАТО залишається незмінним.
За словами Огризка, високі посадовці Росії мають право на власну думку і можуть її висловлювати. В той же час, відзначив він, українська сторона також має право проводити власну незалежну політику. Заступник міністра нагадав про реакцію Міністерства закордонних справ, «де все чітко сказано». Огризко відзначив, що Україна продовжує той курс, який визначений українською владою.
