Дослідження, проведене ученими університету Сіднея Джеромом Булом і Стівеном Сімпсоном, показало, що поведінка пустельної сарани пов'язана з густиною зграї, причому залежність носить нелінійний характер. Поведінка комах різко міняється, коли кількість особин досягає "критичної маси".
Навіть невеликі групи сарани є небезпекою для сільськогосподарських рослин. Проте ця напасть стає особливою загрозою в ті моменти, коли комахи в зграї починають рухатися в унісон.
Цікаво, що винищування рослинності в таких випадках може початися після того, як хоча б одна особина сяде на їжу. Схоже, що інформація серед цих комах передається просто миттєво, повідомляє «Мембрана».
Щоб проаналізувати, як рухається сарана і чому особини починають летіти синхронно, дослідники поміщали комах в камеру у формі кільця діаметром 80 сантиметрів і стежили за їхньою поведінкою.
Спочатку сарани було мало, всі рухалися безладно. Коли в місткість стали запускати ще комах і довели їх концентрацію до 25 на квадратний метр, вони починали переміщатися всі разом (за винятком окремих особин, що рухалися спонтанно) в одному напрямку (відеозйомку експерименту можна побачити тут — файл AVI, 3,3 МБ).
Бул і Сімпсон відзначили, що в досліді характер руху цілком схожий на політ сарани в реальних умовах, коли щільність досягає ще більших значень – до 50 на квадратний метр.
При цьому дослідники наголошують, що така поведінка "в натовпі" не унікальна в живій природі і схожа на поведінку багатьох інших комах і навіть тварин.
Важливо завважити, що коли в експерименті щільність доходила до 75 на квадратний метр, спонтанні рухи в зграї зникали повністю і дії всіх особин були абсолютно ідентичні, всі переміщалися паралельно і з однаковою швидкістю.
Цей факт навів експериментаторів на думку про те, що зграя в такому стані може краще піддаватися контролю. Управляти поведінкою сарани можна було б, збільшуючи густину зграї, а після відводячи її від угідь. Але які методи дресирування можуть тут стати в нагоді – це тема подальшої роботи.
