Ще вчора я була проти відставки Михайла Федорова.
За результатами сьогоднішнього дня - я проти повернення його на посаду.
Уважно спостерігала за мітингами. Свідомо не пішла, бо то не про права людини, а про політику і право Президента вирішувати питання по силовому і оборонному блоку.
Якби мітинги були в принципі проти способу відставки всього Уряду, тобто порушення конституційної процедури, - інша справа.
А так, без глибокого розуміння причинно-наслідкових зв'язків - вибачте, не моя історія.
Із побаченого, почутого і прочитаного сьогодні. В тому числі інтерв'ю самого Федорова, його пост у фб, коментарі до них, пости різних ЗМІ, "народні гасла" - відчуття глибокого розчарування і подумки одне слово "ганьба".
Чому?
1. Прощальний пост Федорова не зовсім правдивий, чесний, а скорш маніпулятивний.
Перелічені ним пункти своїх успіхів і перемоги не зовсім його і його команди.
Переважна більшість активностей були започатковані ще при попередніх міністрах. За менш ніж рік перебування на посаді Федоров не міг фізично одночасно і укласти контракти, і вибити у донорів фінансування, і запустити виробництво, і провести випробування, і впровадити в життя.
Донори дуже повільні. За майже п'ять років війни ми це добре бачимо. А відтак Федоров зловив лаври на деяких досягненнях, які були пропрацьовані і частково реалізовані іншими.
2. Я не бачила раніше і зараз не побачила і не почула від пана Федорова прро чітку, закріплену в документі, Стратегію в галузі обороноздатності країни. Адже формування політики - це його питання. Не гасла, не гарні слова в білих рукавичках про 10-15 км лінії фронту, а конкретні пропозиції рішень, законопроєкти і проголосовані закони для вирішення болючих для війська і суспільства загалом питань.
Це його сфера відповідальності напрацювати законопроєкти, постанови КМУ і просувати їх в уряді і парламенті.
Де результати?
Класно на хайпі в інтерв'ю чи під час брифу відхреститися від проблем мобілізації, ТЦК і перевести стрілки на Сирського і Генштаб!
3. На фоні хайпу і багатотисячної підтримки з боку натовпу, ЗМІшної риторики - вилити стільки бруду на Головкома, який в програшному стані з точки зору можливості бути почутим - це як мінімум непорядно і не робить честі Федорову.
Хоча честь це слово, яке більше використовується військовими і можна припустити, що для цивільного, піарного, молодого, амбітного, такого що, як я вчора писала, вважає схопив бога за бороду, - просто слово, а не сенс.
4. Його інтерв'ю ЗМІ - відкрили мені наскільки ця людина далека від розуміння ситуації, болю за державну незалежність і можливості прораховувати наслідки на кілька кроків вперед не тільки від ударів фламінго по території рф, а і від зміни Головкома тут і зараз.
Суцільні непрофесійні гасла щодо вирішення проблемних питань і якісь дитячі образи на Сирського. Про інтриги. Якщо Головком щось доповідав Президенту під час відвідування останнім фронту, а Федорова при цьому не було, то це не інтриги. Це робоча ситуація і право Сирського доповідати тоді, коли є нагода.
Про Драпатого і догани йому - смішно. До речі, а як так співпало, що вчора окрім добре підготовленого брифу Федорова ще й з'явилося інтерв'ю Драпатого на Українській правді? Це такі співпадіння, випадковості? І на кого розраховано? І що Драпатому, як керівнику сухопутки заважає в підпорядкованих підрозділах навести лад? В тому числі і щодо неуставних взаємовідносин? До чого тут виключно Головком? Чи Драпатий білий і пухнастий і зміг здружитися в Федоровим і об'єднатися проти Сирського?
Ви вдумалися в твердження Федорова, що втримати лінію фронта можна високою зарплатнею, соціальним пакетом і ввічливим ставленням до бійців?
Він реально думає, що слова: "А чи не будете Ви такий люб''язний, шановний пане солдате, пройти на передову, і там вмерти, бо у Вас соцпакет і я Вас ввічливо про це попросив?" - реально докорінно змінить ситуацію у війську?
А може його конфлікт із Сирським полягав в тому, що Федоров всі ресурси кинув на обстріли ворожого тилу, а про потреби першої лінії війська трохи підзабув? Яка роль Драпатого в цьому?
Бо прохання про донати помітно збільшилися: машини, реби, дрони - хлопці і дівчата збирають у кого можуть.
5. Мобілізація, СЗЧ, ТЦК і ВЛК.
Ганьба переводити стрілки на Генштаб і Сирського.
Тільки повні невігласи не розуміють, що це питання реформи, законів і постанов.
Це складова формування державної політики - за Положенням про Міноборони.
Де закони про посилення відповідальності для ухилянтів, СЗЧешників і цивільних лікарів, які кльопають ВЛК? Де повноваження по питаннях СЗЧ і мобілізації для правоохоронних органів?
Де непопулярні пропозиції по обмеженню права пересування по країні для військовозобов'язаних? Коли всі мають суворо дотримуватися закону і проживати виключно за місцем своєї реєстрації? А під час воєнного стану це право може бути звужено. І поліція має перевіряти дотримання і питань реєстрації за місцем проживання, і закону про мобілізацію.
Що горішки слабкі для таких пропозицій? Може нашкодити майбутній політичній кар’єрі?
Сирський має утримати фронт і рухати лінію в бік рф тими засобами, якими його забезпечать з тилу. Його завдання тактика і стратегія на полі бою.
Не має Сирський відповідати за те, що раніше тяжко поранений військовий, який тепер служить в ТЦК, від несправедливості зривається на ухилянті.
6. Єдина реально запропонована і "типу впроваджена реформа" Федорова в армії - цифровізація документообігу.
Про що знаю, про те й співаю) Портал Дія - це одне, а от передача чутливих даних в цифровому просторі військовими через незахищені канали зв'язку в період активної фази війни - це щось інше.
А Федоров, перш ніж дати письмові накази військовим перейти виключно на цифрові джерела комунікації, дав своїй супер-пупер команді наказ закупити індивідуальні засоби зв'язку? Чи все через власні телефони? Якщо закупівлі оголошені, тро на якій стадії. Чому досі військові не забезпечені відповідною технікою і заасобаами? Хто відповідає?
Я, наприклад, помітила, що останнім часом під час ворожої атаки глючить інтернет і зв'язок. Тобто наші, як і росіяни - глушать.
І??? Що робити військовим з наказами і командами?
А потім будуть відключення світла (а вони будуть) і можливо нам також розхірячать джерела постачання дизелю і бензину.
Що робити з його цифровим документообігом без світла, зв'язку, генераторів? Аааа мабуть посильні з пакетами по місту мільйоннику чи під обстрілами на пєрєдку. Теж варіант!
Якось на диверсію змахує.
7. Щодо Сирського.
Не ідеалізую.
Розмірковую над тим, що на відміну "вау Залужний" - людина не піарна. Мовчки робить справу.
Всі так плакали за Залужним і врешті попустило. А за неповний рік командування до Залужного теж були питання, в тому числі і по чистоплотності. Просто їх з якихось причин не розкрутили. Тому я свого часу не піддалася масовому психозу на адресу Залужного зі словами: «Честь маю, панове генерале».
На мою думку Сирський має горішки, бо фронт втримався і не посипався.
І це при супротивнику, який за чисельністю людського, технічного і фінансового потенціалу нас значно переважає.
І це при комбригах, які інколи нагадують польових командирів і мало кому здатні підпорядковуватися, а воліють жити своїм життям.
Всі певні, що наступник Сирського втримає і фронт і вплив на цих особистей-комбригів?
Щоб це втримати треба мати авторитет, досвід, характер, досягнення.
А що будемо робити, якщо нова людина не справиться? Попою Федорова лінію фронту тримати чи кричати про папєрєдніків?
Чи є така людина у Президента сьогодні?
До речі, коментар Сирського з приводу вчорашнього брифу Федорова виглядає більш інтелигентно на адресу опонента.
Проте ЗМІ масово чомусь не розширили його. Натомість окремі журналісти на цих кількох фразах Головкома примудрилися знову розкрутити виключно негатив розміром на декільтка сторінок.
І після цього мені хтось буде казати про незалежні і об'єктивні ЗМІ і відсутність "замовлення" і інтриг проти Сирського?
8. Треба скласти два плюс два і зрозуміти, наступне.
Зеленський на весь світ постійно робить пропозиції путіну зупинити війну на лінії бойового зіткнення.
А це означає, що в час "Ч" у нас має бути територій як мога більше, а не менше.
І цю задачу виконують ЗСУ на передовій. Сирський її виконує за наказом Зеленського – тримати за будь яку ціну.
А тому, якщо Сирський вступив в конфлікт через те, що у нього замало ресурсів для виконання цієї макро стратегічної задачі - я його розумію.
І Президента тоді розумію. Бо це питання політики і державності.
9. Висновок: не все те золото, що блищить. Не сотвори собі кумира. Спочатку думайТе, а потім дійТе.
Ризики появи нових Слуг для втомленого народу.
Відчуття таки компанії дискредитації одного і надмірного звеличення іншого.
Якщо зірки запалюються, то це комусь треба…
На місці Президента я б залишила на посадах обох персонажей – І Федорова, і Сирського. Працюйте, хлопці!
Бо таке враження, що хтось дуже скучив по військах ворога під Києвом.
Керівниця аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксана Филипишина
Цей матеріал відображає винятково точку зору автора. Він не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції " ForUA" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
