Кандидат філософських наук, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир» Фесенко є одним з тих не багатьох українських політологів, який не поспішає потрапити до парламенту як слуга народу. Втім, він не засуджує своїх колег за відстоювання активної політичної позиції в лавах тієї чи іншої парламентської фракції і сподівається, що це поліпшить якість роботи найвищого законодавчого органу країни.
В інтерв'ю кореспонденту ForUm’у Фесенко проаналізував останні політичні події в Україні та спрогнозував, що за час каденції нового парламенту в ньому можуть по черзі з'явитися декілька різних форматів коаліції.
- Як Ви вважаєте, оголошення перерви в роботі Верховної Ради - ознака того, що «помаранчеві» не можуть сформувати коаліцію?
- Навпаки. Двотижнева пауза, що виникла в роботі нового парламенту, говорить про те, що тільки зараз, нарешті, почалися реальні переговори, які півтора місяця до цього серйозно не велися. Йшла тактична боротьба, інформаційна перестрілка між потенційними учасниками коаліції, а переговорів не було.
Ця перерва говорить і про те, що у потенційних учасників коаліції з'явилося бажання домовитися. Втім, у будь-якому випадку залишається сумнів, чи домовляться.
Крім того, «Наша Україна» і БЮТ грають на затягування часу. Мені ця коаліційна епопея нагадує автомобілістів-екстремалів, коли два водії на великій швидкості їдуть назустріч один одному і програє той, хто зверне першим, у кого раніше нерви не витримають. Ось щось подібне ми спостерігаємо і в коаліційному процесі. «Наша Україна», мабуть, затягує час, змушуючи БЮТ піти на кадрові і програмні поступки. БЮТ у свою чергу розуміє, що «Наша Україна» може побоюватися розпуску парламенту і теж не поспішає, підштовхуючи «Нашу Україну» до поступок тоді, коли відступати вже буде нікуди.
- А якщо з «дороги» не зверне жоден «екстремал»? Парламент просто розпустять!
- Це можливо, проте в політичних кулуарах і в експертних колах жваво обговорюється версія, згідно з якою і коаліція може не бути створена, і парламент може не бути розпущений, тому що Президент може розпустити парламент, але не зобов'язаний це робити. Більше того, в Конституції сказано, що перш ніж розпустити Верховну Раду, Президент має провести консультації з лідерами фракцій і з спікером, а спікера поки немає. Тому, ситуація залишається невизначеною: хоча реальні переговори між «помаранчевими» почалися, і ймовірність досягнення коаліційної угоди залишається досить високою, але далеко не стовідсотковою.
- Чи не вигідна ця пауза у ВР і чинному уряду, який діє впродовж формування коаліції? Адже Кабмін вже встиг заявити, що приставку в.о. перед прізвищами міністрів писати незаконно. Цей уряд буде «вічним»?
- Нічого вічного в цьому житті не буває. Вищеназваний варіант (ні коаліції, ні розпуски парламенту) може бути присутній як політична технологія збереження уряду Єханурова, хай і в статусі «в.о.». Але я не думаю, що це спрацює, тому що дуже багато зацікавлених у тому, щоб не було вічних «в.о.». До того ж Президент у будь-який момент може скористатися своїм правом розпуску парламенту. І у депутатів працюватиме інстинкт самозбереження.
Думаю, що Президент і сам Єхануров повинні розуміти, що Кабмін у статусі «в.о.», які б прес-релізи уряд не випускав, не в повній мірі легітимний. Ілюзії про «вічні в.о.» не мають перспективи. Деякий час це може продовжуватися, але не дуже довго. Врешті-решт це проти інтересів держави. В тій же газовій проблемі. Адже ніхто не підписуватиме серйозні документи з «виконувачем обов'язків».
Втім, повноваження в уряду зберігаються і в статусі в.о.. Погано, що сьогодні немає закону про Кабінет міністрів, де б була розписана в чому відмінність статусів повноцінного Кабміну і Кабміну «в.о». Жоден законодавчий акт у нас не регулює тривалість існування такого уряду. Тому один з перших законодавчих актів, які треба прийняти – це закон про Кабінет Міністрів.
- Говорять, у списку кандидатів на пост спікера Верховної Ради фігурує ім'я Петра Порошенка...
- Фігурує, поза сумнівом. Це прізвище називається і згадується в різних інформаційних «витоках», і я цілком допускаю, що такий варіант може бути бажаним для самого Петра Олексійовича і для частини «Нашої України». Порошенко, безумовно, хоче займати впливову політичну позицію в парламенті. З другого боку багато хто розуміє, що Петро Порошенко – один з провідних центрів впливу в «Нашій Україні».
Втім, в «НУ» є, як мінімум, три претенденти на пост спікера, і Петро Порошенко тільки один з них. Називалося ім'я Романа Безсмертного. Не випадково Юлія Володимирівна наступного дня після виборів – це був її перший післявиборчий тактичний хід – запропонувала на пост спікера Романа Петровича. До речі кажучи, вона дуже активно грає на спікерських амбіціях політиків з потенційної коаліції, по суті «розводить» їх на цій темі. Ще один можливий претендент від «НУ» – це Юрій Єхануров. Думаю, що на вибір кандидатури на пост спікера багато в чому впливатиме Президент.
- Якою ви бачите подальшу долю Партії регіонів?
- Партія Регіонів не проти того, щоб увійти до правлячої коаліції. При цьому і в «Нашій Україні» і в СПУ є депутати, які лояльно ставляться до такого варіанту, тим паче, що низка програмних позицій у СПУ (і навіть у «Нашої України») з Партією Регіонів співпадають. Але БЮТ категорично проти коаліції з «регіонами». І це, до речі, дає підстави вважати, що Юлія Володимирівна вже зараз взяла курс на президентські вибори 2009 року. Причому вона наперед вибрала собі в опоненти лідера Партії Регіонів.
Тому Партія регіонів або залишається в опозиції, або чекатиме своєї черги у випадку, якщо «помаранчева коаліція» не відбудеться.
- Останнім часом багато говорять про те, що Тимошенко-прем'єр – це не так жахливо для Ющенка, тому що просто «згорить» на цій посаді, як політичний гравець.
- Ця версія дуже популярна. Одна з політтехнологій опонентів Тимошенко якраз на цьому і будується: мовляв, не треба боятися Тимошенко, треба дати їй можливість «покерувати», і вона сама себе «спалить». Проте, про такі міркування і таку логіку чудово знає сама Юлія Володимирівна, і вона не боїться такого варіанту. Проте є думка, що якщо Тимошенко дати владу, то вона назад її не віддасть, якою б кризовою не була ситуація в країні.
До речі, низка депутатів у БЮТ критично сприймають її бажання боротися за пост прем'єра, вважаючи, що краще піти в опозицію, дочекатися там дискредитації політичних опонентів, а потім узяти реванш, перемігши на позачергових парламентських або президентських виборах.
- Ви були на відкритті сесії нового парламенту?
- Ні, але я дивився це дійство по телебаченню. Я вже десь більше року не був в парламенті. І не тягне особливо.
- До нового парламенту пройшло багато «новеньких». Чи буде їх робота ефективною?
- Ефективність роботи Верховної Ради ні яким чином не пов'язана з кількістю нових народних депутатів, як це не парадоксально. Те оновлення, про необхідність якого так багато говорили на виборах, і яке, ніби, відбулося, насправді лише видимість. Річ у тім, що основна маса депутатів-новачків у Верховній Раді будуть рядовими виконавцями, які не впливатимуть на прийняття ключових рішень.
Принципова відмінність нинішнього парламенту від попереднього полягає в тому, що у народних депутатів минулих скликань було набагато більше впливу, адже тоді «мажоритарники» складали половину парламенту і мали великий ресурс свободи. Зараз ситуація зовсім інша. В першу чергу це обумовлено виборами за партійними списками і імперативним мандатом. Депутат зараз не може з власної волі вийти з своєї фракції і перейти в іншу. Теоретично він може голосувати самостійно, але це загрожує санкціями з боку керівництва партії – його можуть виключити з фракції. В цьому випадку він не перестане бути депутатом. Проте, кожний народний депутат матиме на увазі, що Верховна Рада може бути розпущеною достроково, і в цьому випадку нові парламентські вибори, швидше за все, проводитимуться знову за партійними списками. Тому велика частина депутатів не наважаться на конфронтацію з партійним керівництвом.
- Як ви ставитеся до того, що до нового парламенту пройшло багато українських політологів. Це говорить про те, що тепер українській політології потрібна «свіжа кров»?
- Я неодноразово прямо чи побічно чув критичну реакцію деяких журналістів на адресу тих політологів, які пішли до парламенту. Я не бачу в цьому нічого поганого, адже якісний склад Верховної Ради потрібно покращувати. Людина, яка має професійну політологічну освіту або глибокі знання в цій області, якісний рівень Верховної Ради точно не погіршить.
А з приводу притоку свіжої крові в політологію можу сказати, що українська політологія не обмежується невеликим набором імен, які мелькають у ЗМІ. Професійно сильних політологів в Україні чимало, проте, лише невелика їх частина показала себе публічно. Треба також враховувати, що є академічна політологія, тобто люди, які викладають у вузах, або працюють у науково-дослідних інститутах, і є люди, що займаються прикладною політологією.
Я думаю, що досить скоро з'являться нові імена і серед «медіа-політологів», адже «святе місце порожнім не буває».
- Як ви вважаєте, українсько-російські відносини вже остаточно зайшли в глухий кут?
- Сьогоднішні українсько-російські відносини мені дуже нагадують відносини між БЮТ і «Нашою Україною», оскільки і там і там дуже багато слів про стратегічне партнерство, а на практиці йдуть політичні і інформаційні війни. В результаті замість стратегічного союзу в наявності стан «холодної війни».
Давайте пригадаємо історичний досвід. Перший крок на шляху припинення «холодної війни» - розрядка напруженості. Україна і Росія повинна накласти жорстке табу на будь-які ворожі заяви офіційних державних осіб на адресу стратегічного партнера. Якщо заступник міністра закордонних справ, наприклад, України, допускає різкі і ворожі вислови на адресу Росії, то його потрібно відправляти не у відпустку, а у відставку. Але так має діяти й російська сторона. Якщо, наприклад Держдума РФ дозволяє собі недружні заяви на адресу України, тоді Президент РФ, МЗС РФ і Рада Федерації повинен чітко заявити: це неприпустимо, оскільки Україна наш стратегічний партнер, ми поважаємо її суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Ось тоді можна буде говорити, що обидві сторони дійсно прагнуть стратегічних і партнерських відносин.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом