У Форт-Коллінзі, що в штаті Колорадо, вже десятий рік поспіль ACT Human Rights Film Festival перетворює кіномистецтво на майданчик для глобального діалогу про гідність, солідарність і права людини. Але цього року фестиваль зазвучав по-особливому — з українським голосом.
Україна — в центрі глобального діалогу
Фільм «Songs of Slow Burning Earth» режисерки Ольги Журби став важливою частиною цьогорічної програми. Ця стрічка, пронизана болем, показує досвід війни, який стає зрозумілим навіть тим, хто ніколи не чув сирен. Глядачі ACT не просто побачили українську реальність, вони її відчули.
Цей показ став більше, ніж культурною подією — це був акт солідарності з країною, що чинить спротив агресії. Учасники фестивалю, серед яких викладачі, студенти, режисери та активісти, говорили про Україну як про символ стійкості та гідності. Саме таким був задум організаторів — зокрема, директорки фестивалю, професорки Юлії Хребтань-Хьорхагер, яка наголосила: «Кіно — це мова співчуття. І Україна сьогодні говорить нею дуже голосно».
ACT Human Rights Film Festival: Inaugural Year, Closing Night, Full House
Погляд зі сцени: коли кіно — не мовчить
Показ фільму Журби став одним із найемоційніших моментів фестивалю. У ньому — не лише кадри війни, а й її відлуння в житті цивільних, де герої намагаються зберегти людяність. Це кіно, яке не нав’язує, а просто вимагає співпереживання.
На зустрічі після сеансу говорили про Україну не як про заголовки в медіа, а як про частину спільної європейської і світової історії. Фільм викликав резонанс не лише серед американців, а й серед студентів-міжнародників, які побачили, як далеко від них, але водночас близько, триває боротьба за свободу.
Фестиваль документального кіно про права людини ACT
Мости солідарності: від Колорадо до України
Партнерство з українською стороною стало частиною ширшої теми фестивалю — «ACTивізм без кордонів». Фестиваль не обмежився лише показом фільму. Також були проведені дискусії про медіа, пропаганду, роль культури у війні, а ще — про відповідальність світу перед тими, хто бореться за свою гідність.
Цей формат зробив участь України не епізодичною, а системною частиною діалогу про права людини. Український контекст органічно вписався в програму поруч із темами міграції, расизму, екологічної кризи та колоніальної спадщини. Та найголовніше — ACT став тим простором, де Україну не просто бачать, її чують та підтримують.
Продюсерка фестивалю Елізабет Вільямс і директорка фестивалю Юлія Хребтань-Хьорхагер
Автор: Анна Сенченко
