За два дні (а саме стільки відведено під саміт ГУАМ) з проекту, який не мав регламенту, офісу, внутрішніх процедур, фінансового і кадрового забезпечення, патронатних служб і т.д., ГУАМ повинен перетворитися на солідну міжнародну організацію. Заздалегідь її назвали «Організація за демократію і економічний розвиток - ГУАМ». Штаб-квартира оновленої організації повинна розміщуватися в місті, яке приймає нинішній саміт, – Києві. Тут планується підписати статут організації і Спільну декларацію.
Планується, що на засіданні 23 травня візьмуть участь президенти України Віктор Ющенко, Грузії Михайло Саакашвілі, Азербайджану Ільхам Алієв, Молдови Володимир Воронін. Гостями на саміт ГУАМ запрошені президенти Литви, Болгарії, Польщі і Румунії. Є підтвердження про приїзд Президента Литви Валдаса Адамкуса, відомо, що Болгарію представлятиме віце-президент Ангел Марін.
Вчора ж міністри закордонних справ країн – учасниць ГУАМ провели попереднє засідання. Після нього в інтерв'ю журналістів Борис Тарасюк повідомив, що міністри обмінялися думками щодо оцінки кишинівського саміту і констатували значний прогрес перетворення ГУАМ в повноцінну організацію, а також високий рівень взаєморозуміння і згоди між країнами. Загалом, за словами Тарасюка, міністри закордонних справ підтримали документи, які були підготовлені для саміту. «Глави держав прийматимуть чотири документи, два з яких вони підписуватимуть, і два з яких затверджуватимуть, - заявив глава українського МЗС і додав, що завтра буде підписано статут нової організації, яка заздалегідь називається «Організація за демократію і економічний розвиток - ГУАМ».
Тарасюк підкреслив, що міністри підписали документи, які відносяться до сфери їх компетенції, серед яких Київська декларація, Декларація з питань врегулювання конфліктів, Статут організації і комюніке саміту ГУАМ. Також було затверджено ряд інших документів, зокрема програма роботи ГУАМ до кінця року, план дій у міжнародних організаціях. Тарасюк заявив, що міністри закордонних справ країн – учасниць ГУАМ зійшлися з думкою, «що ГУАМ, на відміну від СНД базується на згоді і рівноправності. Міністр також проінформував, що в понеділок відбудеться засіданні ГУАМ-США. «Можливо, з'явиться ще один дуже важливий документ», - сказав Тарасюк, але не признався, який саме.
А заступник Тарасюка Андрій Веселовський напередодні цього заходу відзначив: «Ми, чотири держави, маємо дуже високий рівень взаємодії». За його словами, всі рішення в рамках цієї організації прийматимуться консенсусом, і секретаріат організації «буде на принципах ротації». Фінансовий внесок всіх країн буде для всіх членів однаковим. «Тобто не буде старших і молодших», - сказав представник МЗС України.
Міністр закордонних справ Грузії Гела Бежуашвілі назвав засідання історичною подією. Він вважає, що організація, яка створюється «має всі підстави бути успішною».
Напередодні саміту Віктор Ющенко назвав серед основних задач ГУАМ «функцію діалогу з регіональних питань», яку «ця організація сьогодні виконує добре». Крім того, він виділив «проведення більш узгодженої політики щодо заморожених конфліктів». «І третє питання - це політика, яку проводять учасники цього політичного проекту. Це питання, пов'язані з інтеграційними процесами, у тому числі, і на європейському, євроатлантичному напрямі», - відзначив Ющенко.
«Зараз ми приходимо до формалізації цього об'єднання, адже раніше воно існувало, швидше, як міжнародний проект, який не мав регламенту, офісу, внутрішніх процедур, сформованого порядку денного на майбутнє його засідання і тому подібне. Не були обговорені теми фінансового забезпечення, кадрового забезпечення, патронатні служби і тому подібне», - сказав Президент.
На саміті в Києві ГУАМ «набуває статус міжнародної організації». «Я думаю, що це добре завершення десятиріччя і свідчення, на мій погляд, добрих перспектив країн - учасників ГУАМ у новій історичній і політичній ситуації в Європі», - підкреслив Ющенко.
За словами Президента, він не вважає, що розвиток співпраці в рамках об'єднання ГУАМ є реакцією на неефективність СНД.
Неформальний альянс (Консультативний форум) чотирьох країн - Грузії, України, Азербайджану, Молдови - був встановлений 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі на саміті Ради Європи, в рамках якого сторони прийняли Спільну декларацію, підписану главами Грузії, України, Азербайджану, Республіки Молдова. Тоді в цьому документі президенти відзначили про необхідність розвитку чотиристоронньої співпраці для зміцнення стабільності і безпеки в Європі на основі принципів дотримання суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів, демократії, верховенства закону і дотримання прав людини. 24 квітня 1999 року в рамках наради на високому рівні ради євроатлантичного партнерства у Вашингтоні до ГУАМ приєднався Узбекистан, проте в 2002 р. припинив діяльність у цій організації. В травні 2005 р. на останньому саміті ГУУАМ було ухвалено рішення про перейменування об'єднання в ГУАМ у зв'язку з виходом з нього Узбекистану.
Саміт глав держав ГУУАМ 7 червня 2001 року в Ялті став базовим у створенні і затвердженні цієї регіональної структури. Була підписана Ялтинська хартія, що встановлює принципи організаційної структури ГУУАМ, згідно з цим документом країни-члени головують в організації в алфавітному порядку.
В грудні 2003 р. Організація Об'єднаних Націй схвалила резолюцію про надання ГУУАМ статусу спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН.
У вересні 2004 р. керівники парламентів Азербайджану, Грузії, Молдови і України підписали декларацію про створення Парламентської Асамблеї ГУУАМ.
Країни ГУАМ мають намір активізувати реалізацію раніше підписаних угод, передусім підписаної в 2002 році угоди про зону вільної торгівлі країн ГУАМ.
Крім того, планується активізація в рамках угод про взаємодію і співпрацю з митних питань, питань охорони здоров'я, у сфері надзвичайних ситуацій. Також на саміті в Києві планується підписання меморандуму про сприяння торгівлі і транспортування.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом