Цей день в історії

В Греції - Олімпіада, в Росії – Лістьєв, у Франції – початок цькування тамплієрів.

Сьогодні в Німеччині відзначають День книги. Він проводиться в день спалювання фашистами в 1933 р. книг письменників-гуманістів.
В Мікронезії відзначають День проголошення держави.
В Таїланді День хлібороба. В Тайвані День Мацу, бога моря. А Бахрейн, Гонконг, Індія, Малайзія, Мексика, Нікарагуа, Оман, Пакистан, Катар, Саудівська Аравії, Сінгапур і Об'єднані Арабські Емірати відзначають День матері – свято, яке щороку відзначається в кількох країнах в середині травня. Це день пам'яті про матерів цілого світу, коли віддається належне їхній праці і безкорисливій жертві заради блага своїх дітей. А в СРСР 50 років тому було скасовано плату за навчання в старших класах середніх шкіл.

Цього дня в 1956 році народився Владислав Лістьєв (1956-1.3.1995) один з найяскравіших тележурналістів епохи розвалу СРСР. Для багатьох Влад був людиною, яка принесла на телебачення свіжу хвилю нових ідей. Країна з цікавістю стежила за телевізійними проектами, які з'являлися на Першому державному каналі один за одним. Він народився 1956 року. Закінчив школу-інтернат спортивного профілю, став кандидатом в майстри спорту з легкої атлетики. Працював інструктором з фізичної культури спортивного товариства "Спартак". Після армії, закінчивши рабфак, вступив в МГУ на міжнародне відділення факультету журналістики. На телебачення прийшов працювати в 1987 році. Журналістська кар'єра Лістьєва почалася на Всесоюзному радіо, де він пропрацював 5 років. З 1987 по 1990 рік він вів програму "Взгляд" на Центральному телебаченні. З 1990 року - художній керівник, ведучий програм "Поле Чудес", "Тема", "Час пік". В 1991 році став генеральним продюсером телекомпанії ОРТ, а в 1993 році - її президентом. 1 березня 1995 року був убитий в під'їзді власного будинку. Його вбивство викликало широкий громадський резонанс. Вбивць і замовників не знайдено і дотепер.

Православні: Анастасія, Іван, Микола, Павло, Петро, Семен, Сергій, Степан.
Католицькі: Антоніна, Антон, Іоанн, Ісидор.

Цього дня:

1310 Відкрився Санський собор в Парижі, який оголосив тамплієрів єретиками, які повторно впали в єресь, і наказав комісії Нарбонського архієпископа без зволікань віддати їх вогню.

1811 В Англії введено паперові гроші.

1869 В містечку Промонторі на півночі Юти була забита золота милиця - так завершилося будівництво першої американської трансконтинентальної залізниці завдовжки 2900 км, що тривало шість з половиною років.

1883 В Москві запалилися перші 22 електричні дугові ліхтарі.

1933 На площі Опера в Берліні нацисти спалили 20 тисяч книг «неарійського духу» - Гейне, Ремарка, Хемінгуея, Фейхтвангера. «Там, де палять книги, там і людей покидають у вогонь», – ці слова Гейне виявилися пророчими.

1947 На кіностудії «Ленфільм» пройшов громадський перегляд нової кінокартини «Попелюшка».

1960 Помер Юрій Карлович Олеша (народ. 3.3.1899), письменник.

1967 Розрив СРСР дипломатичних відносин з Ізраїлем.

1978 В Одесі почалися зйомки фільму "Місце зустрічі змінити не можна".

1987 Дозволено вихід на екрани фільму режисера Геннадія Полоки "Інтервенція", поставленого за однойменною п'єсою Льва Славіна і в якому головні ролі зіграли Володимир Висоцький і Валерій Золотухін, фільм пролежав на полиці майже 20 років.

1999 Випущено перший альбом групи "Земфіра".

2000 В Греції запалено вогонь Олімпіади-2000, яка відбудеться в Сіднеї.

2003 На прес-конференції в Брюсселі комісар ЄС з гуманітарної допомоги Пол Нільсон заявив, що США хочуть "привласнити" іракську нафту.

2003 В Театральному центрі на Дубровці мюзикл "Норд-ост" дав останню виставу. На останню 411-ту виставу були продані всі 1100 квитків.

10 травня народилися:

1760 Клод Руже де Лілль (1760 - 26 або 27.6.1836), французький поет і композитор, автор «Марсельєзи».

1850 Томас Джонстон Ліптон (1850-2.10.1931), сер. Англійський лорд, яхтсмен (брав участь в гонках на одномісних яхтах на Кубок Америки в 1899, 1901, 1903, 19 20 і 1930 роках), засновник чайної компанії.

1864 Леон Гомон (1864-9.8.1946), засновник французької кінокомпанії Gaumont - першої у світі кіностудії. Першим із знятих на студії хронікальних сюжетів був візит імператора Миколи II до Франції (1897), а вся історія французького ігрового кіно практично мало відрізняється від історії самої студії.

1900 Олена Тяпкіна, актриса («Веселые ребята», «Война и мир», «Это было в Донбассе»).

1902 Девід Селзнік, американський кінопродюсер, творець «Занесених вітром».

1924 Юлія Володимирівна Друніна (1924-21.11.1991), поетеса («Тривога», «Не буває кохання нещасливого», «Окопна зірка», «Завірюха», «Покривається серце інеєм»).

1934 Леонід Бакштаєв, український актор («Бумбараш», «Ати-бати, йшли солдати», «Вбити шакала»).

1938 Марина Владі (Полякова-Байдарова), французька кіноактриса.

1941 Ольга Лисенко, українська актриса («Зелений фургон», «Люди на болоті»).

1950 Наталія Сергіївна Бондарчук, актриса і режисер («Серце Росії», «Солярис», «Зірка звабливого щастя», «Юність Петра»).

1955 Олександр Абрамович Друзь, знавець, метр клубу "Що? Де? Коли?".

1965 Лінда Євангеліста, супермодель.

1965 Кріс Новоселік, бас-гітарист американської групи Nirvana.