Суспiльство

Парламенти України і Росії повинні знаходити спільну мову

Голова Верховної Ради України четвертого скликання Володимир Литвин вважає, що національні парламенти повинні знаходити спільну мову між країнами, якщо цього не можуть зробити уряди і глави держав.

Про це він заявив, виступаючи сьогодні в Санкт-Петербурзі на урочистому засіданні, присвяченому 100-річчю Державної Думи РФ.

Литвин підкреслив, що якщо через різні обставини уряду і глави держав не завжди можуть порозумітися, то в такому разі повинні «активніше, частіше і зрозуміліше» говорити найвищі представницькі органи влади. «На те вони і вищі представницькі, щоб виражати, артикулювати волю уповноважених їх народів», - відзначив Литвин. При цьому він процитував слова одного з депутатів Держдуми, сказані майже століття тому: «Наша сила і порятунок - в єднанні, а не у ворожнечі. Але і між братами бувають такі обставини», відзначивши, що «ця ворожнеча сіється тепер між російським і українським народами».

Литвин вважає, що парламенти повинні усувати непорозуміння, розбіжності, відчуження між народами України і Росії, «а ще краще – не допускати, попереджати все, що заважає нашому взаєморозумінню і співпраці», передає «УНІАН».

Кажучи про ювілей Держдуми, спікер українського парламенту відзначив, що з висоти столітнього ювілею чітко є видимим той факт, що стержнем єства представницької демократії є функціонування парламенту – інституту, через який активно взаємодіють держава і суспільство. «Дума не «грала в парламент» - вона була ним з першого дня свого існування. В цьому - її історичне значення і призначення», - сказав Литвин, додавши, що в той же час потрібно пам'ятати про те, що головна особливість демократії – в згоді народу жити за правилами, запропонованими діючою владою, готовності свідомо дотримуватися її вимог, не піддаючись закликам на барикади.

Литвин також виразив упевненість, що життя дасть об'єктивну, справедливу оцінку «нашим зусиллям за збереження і збагачення великих парламентських традицій, проведення демократичних реформ, оптимізації системи організації державної влади в руслі суспільних очікувань, надій і запитів».