Найбільший відсоток перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів фіксується в молоці з приватного сектора. Про це говориться в прес-релізі Міністерства охорони здоров'я України до парламентських слухань за участю країн – учасниць Співдружності незалежних Держав «20 років Чорнобильської катастрофи: підсумки і перспективи».
МОЗ України констатує, що і через 20 років Чорнобиль залишається загальнонаціональною радіаційною екологічною катастрофою, безпрецедентною за дією радіоактивних речовин на населення, у тому числі учасників ліквідації її наслідків, жителів радіоактивно забруднених територій, за масштабом екологічної шкоди, заподіяної Україні (12 областей, 73 адміністративних райони, 8 міст обласного підпорядкування і 2163 населених пункти віднесено до радіоактивно забруднених територій), впливом на здоров'я.
Мільйони людей відчули на собі вплив наслідків аварії, мільйони гектарів родючої землі були знищені назавжди.
Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними чинниками - опромінюванням природних об'єктів і їх радіоактивним забрудненням.
За 20 років, що пройшли після аварії, повністю розпалися не тільки короткоживучі, але і середньоживучі радіонукліди. Потужність дози зовнішнього опромінювання значно, на кілька порядків величин, знизилася. В навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго- і наддовгоживучі радіонукліди цезію, стронцію і трансуранових елементів, повідомляє «УНІАН».
Закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України проводиться постійний комплексний радіоекологічний моніторинг стану навколишнього середовища, що включає визначення вмісту техногенних і природних радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, вивчення процесів їх міграції по харчових ланцюжках, оцінку умов проживання населення на радіаційно забруднених територіях, у тому числі здійснюється контроль за вмістом радіонуклідів, важких металів і залишків пестицидів в продуктах харчування, харчових раціонах і сільськогосподарській продукції.
Масштаби і рівні забруднення радіоцезієм грунту, сільгоспугідь і лісів свідчать, що катастрофа завдала, завдає і ще протягом багатьох літ завдаватиме шкоди природі, людині, тваринам і рослинам.
За роки, що пройшли після аварії, накопичено велику кількість результатів досліджень щодо забруднення територій України радіонуклідами. Встановлено, що найбільш забруднені площі сільськогосподарського призначення в Київській, Житомирській і Чернігівській областях.
Водночас вертикальна міграція радіонуклідів в грунті є такою, що переважна частина їх ще не досягла водоносних горизонтів, тому водний компонент не має істотного впливу на дозоутворення. Не викликає також тривоги ситуація, що склалася у водосховищах Дніпровського басейну, оскільки рівні вмісту радіонуклідів у воді не перевищують санітарних норм. Але, залежно від кількості води, яка виходить на затон річок на територіях з високим рівнями радіоактивного забруднення і вимиває з поверхневих шарів грунту досить значні кількості радіонуклідів, підвищується колективна доза додаткового опромінювання населення.
Тільки за минулий 2005 рік закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України було проведено понад 160 тис. гама- та бетаспектрометричних досліджень продуктів харчування, лікарської сировини і питної води, результати яких свідчать, що найбільший відсоток перевищень допустимих рівнів (ДР-97) продовжує фіксуватися в молоці приватного сектора Волинської (51,0%), Житомирської (30,1%), Київської (1,1%), Рівненської (17,8%), Чернігівської (1,8%), м'ясі Волинської (4,6%), Житомирської (70,8%), Київської (6,0%), Рівненської (5,4%), Чернігівською (1,8%) областей і м. Києва(4,1%) від загальної кількості досліджених проб по кожній території.
Наразі залишається близько 40 населених пунктів, де радіоактивність в молоці і м'ясі постійно перевищує допустимі рівні в 5-15 разів, і більш ніж 400 населених пунктів, де рівень радіоактивного забруднення молока в багатьох приватних господарствах (>30%) перевищує ДР-97. Тим часом зустрічаються випадки перевищення вмісту радіоцезію в картоплі, овочах (близько 10 сіл) і радіостронцію в зернових культурах (близько 50 сіл), чого не спостерігалося в попередні роки.
Радіаційна ситуація в лісах продовжує залишатися напруженою. Відзначається накопичення радіонуклідів в деревині, грибах, ягодах, лікарських рослинах, м'ясі диких тварин. Постійне споживання дикорослих продуктів може привести до збільшення вмісту радіоцезію в організмі майже на 40%. Тому подальшого постійного радіаційного контролю потребують дикорослі ягоди і гриби, зокрема ті, які заготовляються і реалізуються на ринках. Тільки в 2005 році виявлено перевищення ДР-97 в свіжих і сушених дикорослих ягодах і грибах Волинської (19,1%), Житомирської (52,1%), Київської (5,8%), Рівненської (6,7%), Чернігівської (13,4%) досліджених проб.
МОЗ вважає, що з метою забезпечення радіаційної безпеки на території України найперше слід зосередити увагу на розробленні і затвердженні Загальної концепції радіаційного захисту населення України, виконанні Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006 - 2010 роки.
Питання здійснення заходів, пов'язаних з похованням радіоактивних відходів, вирішення проблем, пов'язаних із закриттям Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкту “Укриття” в екологічно безпечну систему, контроль над виконанням додаткових заходів щодо мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, направлених на зменшення забруднення об'єктів навколишнього середовища перебуває під постійним державним санітарно-епідеміологічним наглядом.
