В Україні розсіяним склерозом хворіють понад 18 тис. осіб. Як повідомили в прес-службі Міністерства охорони здоров'я України, ця хвороба є найпоширенішою нетравматичною причиною інвалідизації людей молодого, середнього, а останніми роками і підліткового віку, що переводить її із суто медичної проблеми в ранг соціально-економічної.
Причини виникнення розсіяного склерозу (РС) точно не встановлені, хоча з моменту, як він був описаний, пройшло уже понад 170 років.
Саме слово «розсіяний» означає, що у хворих виникають численні осередки ураження в центральній нервовій системі. При цій хворобі вражається мієлінова оболонка, яка покриває, мов ізоляція, нервове волокно, що проводить інформацію в головному і спинному мозку. На місцях пошкодженого мієліну утворюються затверділі рубці, які можуть повністю блокувати провідність, внаслідок чого виникають численні порушення функцій нервової системи: зорової (зниження гостроти зору, відчуття «туману» перед очима), рухової (слабкість у м'язах), координаторної, вимови, сечостатевої системи.
Особливо прикро, що розсіяний склероз є захворюванням молодих, а останніми роками навіть дітей і підлітків (3-5% випадків). Вік більшості хворих коливається від 21 до 45 років - це працездатні, активні люди, на підйомі своєї професійної кар'єри. Частіше всього хвороба вражає жінок, причому особливо небезпечним для них є період вагітності і пологів, повідомляє «УНІАН».
Поліпшення життєвого рівня хворих на РС потребує забезпечення активної життєвої позиції, саме це стало основою об'єднання хворих РС у Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація інвалідів розсіяного склерозу» (ВАІРС).
Основна мета діяльності таких організацій у всьому світі – сприяння створенню необхідних умов для соціальної реабілітації і захисту членів Асоціації інвалідів розсіяного склерозу – хворих на розсіяний склероз, захисту прав і законних інтересів членів Асоціації.
Приклади в США і країнах Західної Європи довели, що такі товариства реально допомагають пацієнтам. Отримання додаткової інформації, спілкування пацієнтів, обмін досвідом спонукають хворих РС до дій, які допомагають своєчасно діагностувати, лікувати і завдяки цьому уникати ранньої інвалідизації і прогресу хвороби.
