Забезпечення судів приміщеннями й іншими матеріальними умовами роботи не відповідає вимогам здійснення судочинства, а також не сприяє перебудові судової системи і робить неможливим упровадження основних положень Закону України «Про судовий устрій».
До такого висновку прийшла колегія Рахункової палати за результатами перевірки використовування коштів держбюджету, виділених на виконання Держпрограми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003-2005 роки, хоча на виконання даної програми протягом 2003-2005 років направлені з державного і місцевих бюджетів понад 283 млн. грн.
Як повідомили в прес-службі Рахункової палати, програма забезпечення судів приміщеннями на 2002-2006 роки не враховує реальні потреби судів у належних приміщеннях і навіть її повне виконання не приведе до створення всіх необхідних умов для діяльності судів. За чотири роки її реалізації кількість приміщень судів, які придатні для здійснення правосуддя, збільшилася на 20,9%, а рівень дефіциту площ приміщень зменшився тільки на 15%. З 34 адміністративних судів забезпечені приміщеннями тільки 12, або 35%. За станом на 1 січня 2006 непридатними для здійснення судочинства залишаються 164 приміщень судів.
Перевірка показала, що забезпечення суддів відповідно до вимог законодавства житлом залишається однією з найгостріших проблем. З року в рік кількість безквартирних суддів збільшується в середньому на 84 людини щорічно (з 528 в 2002 році до 864 в 2005 році), передає «ЛІГА».
Також залишається невирішеним питання забезпечення судів технічними засобами. Не створена єдина комп'ютерна мережа системи судів, єдина база даних судових рішень. Таким чином, не забезпечено доступ до судових рішень з метою забезпечення відвертості діяльності судів загальної юрисдикції і прогнозованості судових рішень. Не забезпечені матеріальні умови для організації професійної підготовки суддів і працівників судів.
Крім того, недостатніми були заходи щодо забезпечення суддів автомобільним транспортом. За вказаний період за рахунок коштів державного бюджету було придбано 15 автомобілів, за кошти місцевих органів влади - 10 автомобілів, отримано безвідплатно - 134 автомобілі, узято в оренду 24 автомобілі. Проте це дозволило укомплектувати суддів автотранспортом лише на 43%.
Згідно з висновками колегії, вказані недоліки є наслідком не тільки незавершеності, але і невизначеності держави щодо перспектив і етапів проведення судової реформи, які повинні будуватися на економічно обгрунтованих розрахунках і працювали б на розвиток судової системи.
