Україна вважає відкритим питання розподілу активів СРСР

Україна вважає відкритим питання про розподіл боргів і активів колишнього СРСР і готова до конструктивного діалогу з Росією для його врегулювання.

Про це говориться в коментарі спікера Міністерства закордонних справ України Василя Філіпчука.

Україна дотримується позиції, що остаточне врегулювання питання про закордонну власність колишнього СРСР повинно відбуватися на основі вичерпної інформації про відповідні борги і активи.

“Дані про структуру боргу і активів СРСР, які містяться в документах, підписаних на початку 1990-х років, є розрахунковими і попередніми. Спільна робота з виявлення, оцінки і розподілу боргів так і не була завершена», - наголосив Філіпчук.

Зокрема в українському МЗС вважають, що у складі активів не враховані обсяги резервного валютного фонду і алмазного фонду, інвестиції СРСР за кордон, у тому числі капітал радянських закордонних банків, залишки на депозитних рахунках в закордонних банках і тому подібне.

Філіпчук зауважив, що немає відповідних даних і в угоді про „нульовий варіант” від 9 грудня 1994 року, повідомляє «УНІАН».

”Незважаючи на неодноразові звернення України російська сторона продовжує зволікати з наданням такої інформації, що унеможливлює розгляд Верховою Радою України питання про ратифікацію цієї Угоди, адже парламент повинен чітко усвідомлювати, від яких активів може відмовитися Україна в рахунок сплати Росією відповідної частини боргу колишнього СРСР”, - сказав Філіпчук.

За його словами, з повідомлень, що надходять з Росії, випливає, що вартість тільки нерухомої власності колишнього СРСР становить більше ніж 400 млрд. доларів США.

На переконання української сторони, обслуговування Росією на цьому етапі зовнішнього боргу колишнього СРСР не пов'язано з реалізацією Угоди про „нульовий варіант”.

Філіпчук нагадав, що в заяві Групи країн-кредиторів, зробленій під час переговорів представників урядів цих держав з делегацією Росії в Парижі 2 квітня 1993 року, було відзначено, що питання про розподіл відповідальності за виплату боргу колишнього СРСР іноземним кредиторам повинно бути вирішено шляхом укладення двосторонніх угод між РФ та іншими державами - правонаступниками колишнього СРСР.

За словами Філіпчука, окремого розгляду потребує питання звірки і розподілу алмазного фонду колишнього СРСР, адже ці активи не охоплені ніякими домовленостями, у тому числі і Угодою „про нульовий варіант”.

Як повідомлялося, 4 квітня керівник прес-служби МЗС України Василь Філіпчук заявив, що Міністерство закордонних справ України закликає Росію відновити переговори про активи і пасиви колишньої власності Радянського Союзу.

6 квітня офіційний представник МЗС РФ Михайло Камінін заявив, що Росія не має наміру вести з Україною переговори з питань боргів і активів колишнього СРСР.

Він нагадав, що "9 грудня 1994 року була підписана Угода між Росією і Україною про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу і активів колишнього СРСР - так званий "нульовий варіант", згідно з яким Україна взяла на себе зобов'язання передати, а Російська Федерація - прийняти зобов'язання з виплати частки України в зовнішньому державному боргу СРСР".

"При підписанні цієї Угоди головою уряду України українська сторона володіла всією повнотою інформації про розмір боргу і активів СРСР", - зазначив російський дипломат.

Він наголосив, що "ось уже 15 років тільки Росія, як держава-продовжувач СРСР, розплачується по зовнішньому державному боргу СРСР, включаючи частку України". "Про це чомусь в Києві скромно замовчують", - сказав Камінін.

Іншою нерозривною складовою частиною "нульового варіанту", продовжив він, є зобов'язання України передати, а Російської Федерації - прийняти частку України в активах СРСР для виплати частини зовнішнього боргу, закріпленого за Україною.

"Інші зобов'язання сторін за цією угодою, включаючи надання якоїсь додаткової інформації, не зафіксовані", - констатував офіційний представник МЗС Росії.

Він висловив жаль, що українська сторона, на відміну від російської сторони, дотепер не виконала внутрідержавні процедури, які необхідні для набрання чинності Угодою про "нульовий варіант".

"Підтверджуємо нашу позицію, яка виходить з того, що українська сторона відповідно до існуючих зобов'язань повинна ввести в дію Угоду про "нульовий варіант" і виконувати її положення без жодних умов і застережень", - додав Камінін.