За один рік два уряди під керівництвом Арсенія Яценюка провели мінімум обіцяних реформ.
Як пише «Капітал», кількість конструктивних реформ поки можна перерахувати по пальцях. «Бізнес не бачить реальних реформ ні від першої каденції Кабміну, ні від другої», - відзначає виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Ганна Дерев'янко. З цієї причини індекс інвестиційної привабливості, який підраховує ЄБА, у четвертому кварталі продовжив зниження і впав до 2,5 пункту з 2,72 у першому кварталі. За словами Дерев'янко, бізнес очікував посиленої боротьби з корупцією, суттєвої дерегуляції та відновлення справедливості в судах, але залишився розчарований підсумками року, що минає.
Як пише видання, уряд може записати в свої успіхи підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом і налагодження спілкування з лідерами інших країн.
Одна з небагатьох ініціатив, за які уряд можна похвалити за підсумками року, - це дерегуляція, вважає в. о. президента Американської торгової палати в Україні Тарас Качка. У липні парламент прийняв закони «Про стандартизацію», «Про метрологію та метрологічну діяльність» і «Про безпечність та якість харчових продуктів», підготовлені Міністерством економічного розвитку та торгівлі на чолі ще з Павлом Шереметою. Перший закон передбачає створення єдиного національного, але не державного органу стандартизації і введення не обов'язкової, а добровільної дворівневої стандартизації, як в Євросоюзі, - національних стандартів та стандартів і технічних умов, прийнятих підприємствами, установами та організаціями. Другий і третій повинні сприяти просуванню українського експорту, в першу чергу в Євросоюз.
До корисних напрацювань МЕРТ на чолі з Шереметою також належить новий закон про держзакупівлі. Він фактично усунув закупівлі «в одного учасника», урізав кількість винятків, при яких застосовується неконкурентна процедура держзакупівель, скоротив терміни держзакупівель, і зобов'язав підприємства, що здійснюють держзакупівлі, оприлюднити інформацію по цих операціях.
Крім того, як заявив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, уряд заслужив заохочення за скорочення держслужбовців, яке можна трактувати як підготовку до реформування системи держуправління. «Уряд прийняв рішення про скорочення на 10 % всієї кількості органів державної виконавчої влади. Ми з 249 тис. скоротимо близько 24 тис. чиновників», - пообіцяв Яценюк, проводячи в кінці березня перший в поточному році секвестр держбюджету. Також він попередив про зменшення кількості чиновників в центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) на 20 %. На практиці 20 %-го скорочення державного персоналу так і не відбулося. У жовтні голова Нацагентства з питань держслужби Костянтин Ващенко відзвітував, що за півроку, починаючи з квітня, під скорочення потрапили 27 тис. працівників ЦОВВ, тобто близько 10 % персоналу.
Як пише видання, новий Кабмін Яценюка прийняв у попередників естафету щодо ухвалення податкової та бюджетної реформ, а також законопроектів щодо дерегуляції та держбюджету на 2015 р. Передбачалося, що Міністерство фінансів на чолі з Наталією Яресько з допомогою консультацій з бізнесом допрацює те, що не довів до ладу Олександр Шлапак і відмовився у вересні затвердити парламент. Однак на практиці процес доопрацювання реформ і держбюджету пройшов занадто поспішно і тому недостатньо прозоро.
Через зволікання з реформами індекс інвестиційної привабливості в Україні, який підраховує ЄБА, у четвертому кварталі продовжив зниження і впав до 2,5 пункту з 2,72 в першому кварталі
«Зараз є мода на консультації влади з бізнесом, тому і старий, і новий Кабмін ведуть відкритий діалог з ним на робочому рівні. Але необхідність приймати рішення «на вчора» впливає на те, наскільки уряд враховує пропозиції бізнесу», - розповідає Тарас Качка. В цілому в порівнянні з колишньою владою, на думку Ганни Дерев'янко, серйозного прориву в якості діалогу бізнесу з владою не сталося - як і раніше, влада чує, але часто не слухає.
Так, Кабмін занадто поспішив із введенням електронного адміністрування ПДВ. «Це той випадок, коли краще б Кабмін проконсультувався з бізнесом зайвий тиждень і отримав би потім підтримку в парламенті, замість того, щоб постфактум доводити, що ініціатива хороша», - вважає Качка. Відповідний закон Верховна Рада затвердила в липні, а самі ПДВ-рахунки мали запрацювати з 1 січня. Закон страждав від численних недоробок, через що заслужив критику. Наприклад, в ньому не вистачало порядку, за яким держава буде погашати заборгованість перед компаніями з відшкодування ПДВ, а передбачений в ньому авансовий порядок виплати ПДВ погрожував вимиванням 8-15 % оборотних коштів компаній-платників. Нардепи в коаліційній угоді підтримали бізнес і пообіцяли відмовитися від ПДВ-рахунків, але Державна фіскальна служба на це не погодилася. Однією з небагатьох поступок ДФС бізнесу стала відстрочка введення електронного адміністрування ПДВ до 1 квітня. І лише на етапі розгляду податкової реформи в парламентських комітетах бізнес зміг достукатися до влади. Нардепи пообіцяли якщо не скасувати нововведення, то хоча б відстрочити на рік.
Серед інших податкових ініціатив, в яких Кабмін проігнорував думку бізнесу, - підвищення рентних платежів і розширення числа підакцизних товарів. Крім того, уряд зовсім не радився з бізнесом про тимчасове запровадження додаткового імпортного збору у розмірі 5-10 %. Між тим такий крок може негативно вплинути на можливість бізнесу закуповувати технологічний імпорт і робити капітальні інвестиції і навіть може підірвати конкурентоспроможність українського експорту за кордоном.
Якщо плани нового Кабміну на найближче майбутнє задавалися попередниками і тому були від початку зрозумілими, то його наміри на більш віддалену перспективу так і залишилися неясними. 9 грудня уряд затвердив програму своєї діяльності на 2015-2017 роки. «Ця програма - швидше стратегічне бачення, яке потребує конкретизації і деталізації по кожному напряму», - погоджується Олег Устенко, який брав участь у робочій групі з розробки програми. Зокрема, в ній вказані терміни реалізації реформ, але тепер потрібно створити свого роду техзавдання за кожним напрямом - хто і що буде робити в деталях і в які терміни, вважає економіст. Також, на думку директора Фонду «Відкрите суспільство» Івана Сікори, програмі не вистачає показників для оцінки результативності.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
