Архiв

Американці традиційно спалюють шкарпетки

Хай живе весна, геть холодну зиму! Під таким девізом жителі північноамериканського міста Аннаполіс днями провели щорічну церемонію спалювання шкарпеток, яка символізує швидкий прихід тепла.

Ця забавна традиція бере свій початок в 1980-х роках. Як свідчить легенда, одного разу один з працівників човнової майстерні відчув, що ситий до несхочу зимовою негодою. Зазначимо, що в Аннаполісі робота сезонна: майже все чоловіче населення працює саме в холодну пору року, проводячи техобслуговування яхт і швидкісних човнів для багатих любителів відпочинку на воді. Весною ж, навпаки, представники робочого класу відпочивають і самі ходять під вітрилами. Отже легко уявити, з яким нетерпінням чекають "пролетарі" Аннаполіса першого березневого капежу.

Наш же герой, втомившись миритися із зимовим холодом, придумав своєрідну акцію протесту: стягнув із себе шкарпетки (а їх там носять тільки в холоди), сунув в жерстяний бідон і підпалив. А потім, спокійно попиваючи пивце, почав чекати настання теплої днини, коли можна ходити босоніж, повідомляє «Утро.ру».

З часом цей ритуал перестав бути розвагою виключно для працівників човнових майстерних. Тепер і заможні власники вітрильних човнів не гребують взяти в ньому участь і теж одержують задоволення від кидання шкарпеток в полум'я.

Цього року на своєрідній церемонії зустрічі весни зібралося близько 130 осіб. За традицією, після здійснення основного ритуалу всі присутні переміщаються в місцеві ресторанчики, які з цієї нагоди влаштовують грандіозне свято, пригощаючи гостей червоним вином, пирогами з крабовим м'ясом і устрицями. І всіх зігріває мрія про час, коли вони зможуть спокійно гуляти босоніж.

Завважимо, що для жителів Аннаполіса цей весняний ритуал не тільки яскраве шоу. Річ у тому, що вони дійсно дуже не люблять носити шкарпетки. Цей елемент гардероба вони вважають виключно частиною офіційного одягу і носять тільки в разі крайньої необхідності. А дехто з особливих відчайдухів відмовляється носити їх прямо з дня весняного рівнодення і до першого дня зими.