23 грудня Кабмін подав до парламенту доопрацьований проект державного бюджету на 2015 рік разом з 46 законопроектами, які необхідно прийняти перш ніж головний фіскальний кошторис. Схвалювати проект бюджету парламентарії не хочуть, критикуючи і самі документи, і бажання уряду обговорювати їх у стислі терміни. Експерти також критично оцінюють проект держбюджету.
Зокрема, як пише видання «Капітал», скепсис у експертів викликає прогноз за валютним курсом. Він є сумнівним з урахуванням обсягу емісії гривні Нацбанком, на яку розраховує Кабмін.
«Уряд хоче отримати від НБУ 65,4 млрд. грн у 2015 році, тобто втричі більше, ніж у поточному. З урахуванням того, що регулятор повинен перерахувати ці гроші в держскарбницю до 11 травня авансом, мова йде в основному про надходження, які Нацбанк сам і «надрукує», - вважає виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук.
Як розповідає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій, НБУ доведеться «використовувати друкарський верстат», щоб придбати Мінфіну ОВДП на 51,6 млрд. грн. і покрити 31,5 млрд. грн. бюджетних витрат на НАК «Нафтогаз України». Також до емісії доведеться вдатися, щоб профінансувати Фонд гарантування вкладів фізосіб і рекапіталізувати банки. Якщо відтік валюти з економіки продовжиться, як і в 2014 році, то при таких обсягах емісії гривня може девальвувати набагато нижче 17 гривень за долар (курс уряд заклав у проект держбюджету) і тим самим підірвати виконання держбюджету.
Крім того, згідно з проектом, завдяки новаціям, передбаченим в змінах до Податкового кодексу, Кабмін розраховує збільшити надходження від податку на доходи фізосіб (ПДФО) на 30 %, акцизу - на 43 %, ввізного мита - вдвічі, - каже економічний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі. Але, вважає він, частина податкових нововведень може не виправдати себе і тим самим зірвати виконання держбюджету. На думку Боярчука, розширення прогресивної шкали з ПДФО заледве призведе до легалізації видатків, за рахунок якої Кабмін розраховує збільшити надходження ПДФО на 28,1 млрд. грн.
Також, впевнені експерти, малоймовірно, що Кабміну вдасться виручити 17 млрд. грн., або $ 1 млрд. від приватизації держпідприємств. Одним з 46 законопроектів уряд запропонував зменшити список держпідприємств, які не підлягають приватизації, з більш ніж 1500 на 1200 компаній. Але за 24 роки незалежності Україна всього двічі виконувала план з приватизації - коли продала «Криворіжсталь» у 2005 році і «Укртелеком» - в 2011-му. За підсумками січня-жовтня 2014 року, за даними Мінфіну, приватизація принесла в держскарбницю всього 59,9 млн. грн. при плані в ті ж 17 млрд. грн.
«У Кабміну вистачає об'єктів, які можна було б продати на 17 млрд. грн. Але питання в тому, чи встигне уряд зробити це протягом наступного року, і як дорого продадуть», - вважає Паращій.
У підсумку, орієнтуючись на завищені параметри з наповнення держскарбниці, уряд ризикує в наступному році не вписатися в закладений дефіцит держбюджету. Він, як Кабмін обіцяв МВФ, передбачений у розмірі 3,7 % ВВП, або 63,7 млрд. грн. без урахування дірки в балансі «Нафтогазу», яка розширить реальний фіскальний дефіцит ще на 4,1 % ВВП, або 68,6 млрд. грн. Для України це може бути небезпечно, тому що, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, 30 % з 527,2 млрд. грн. витрат держбюджету передбачено на оплату старих боргів держави, тобто на уникнення дефолту, а також на оборону і безпеку.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом