Рік тому Захід був зачарований українською революцією, українцями, які масово вийшли на вулицю, щоб відстоювати свої права і свободи. Політики та журналісти захоплювалися мужністю українських громадян, які, ризикуючи життям, йшли на барикади, борючись з авторитаризмом тодішньої влади. Відомий французький громадський діяч, філософ і публіцист Бернар-Анрі Леві, який багато часу провів на Майдані, писав статті з красномовними заголовками: «Серце Європи б'ється в Києві» (із інтерв'ю RFI), «Ми всі українці» (Le Monde).
Через рік зачарованість Україною на Заході пішла на спад. Проблема не тільки в тому, що багато хто відчули шок від війни на Донбасі та її наслідків. Західні політики і журналісти стали все частіше помічати, що, незважаючи на конфлікт на сході країни, нове керівництво діє щонайменше дивно і не завжди компетентно. Країна на порозі дефолту, а корупція, з якою нинішня влада обіцяла на Майдані боротися, процвітає так само, якщо не більше. Реформи не здійснюються. Обіцянки, дані рік тому, не виконуються. «Страх, гнів і розчарування - зараз це найпоширеніші емоції в Києві. Навіть через рік після Майдану кардинальні вимоги протестувальників так і залишилися невиконаними» - так характеризують іноземні видання нинішню ситуацію.
Розчарування зачаруванням
У західних ЗМІ все частіше стали з'являтися критичні матеріали, автори яких, аналізуючи останні дві українські революції, вже менш оптимістично оцінюють ті події. Як написало нещодавно відоме британське видання The Economist: «Майдани відкинули країну назад. Уже двічі». На думку редакції, майдани, у тому числі й останній, мали катастрофічні наслідки для економіки України. Саме вони не тільки не дали можливості країні поступально розвиватися, але раз за разом відкидали її назад і наближали до катастрофи. Зимовий Майдан не тільки зробив усіх українців в 2,5 рази біднішими, вкрав більше половини всіх заощаджень, підняв ціни і тарифи у кілька разів, позбавив країну перспективи розвитку, але й приніс горе десяткам тисяч сімей: одним - смерть рідних, іншим - зруйновані будинки, плюс мільйон біженців з невизначеним статусом.
Крім економічних проблем у західних мас-медіа багато запитань до дій нинішньої влади. Зокрема, Deutsche Welle порівнює український популізм з політичним СНІДом. «Якщо корупцію в Україні називають раковою пухлиною на тілі держави і суспільства, то політичний популізм можна порівняти з втратою імунітету і СНІДом української політики. Таких висновків дійшли дослідники з «Бюро аналітики Тектум» за підсумками опитування 50 експертів, присвяченого оцінці ситуації в країні та кампанії з виборів депутатів парламенту 26 жовтня. Експерти відзначили, що претенденти на депутатський мандат охоче дають свідомо нездійсненні передвиборні обіцянки і не соромляться маніпулювати фактами заради отримання місця в парламенті, граючи на очікуваннях суспільства».
При цьому багато хто згадує «помаранчеву революцію» та екс-президента Віктора Ющенка, побоюючись, що сьогодні знову повторюється ситуація десятирічної давності. Як пише американський Forbes у статті «Прозахідні партії (поки що) торжествують в Україні», все залежатиме від реальних результатів, яких зможе домогтися новий уряд.
«Говорити про абстрактні реформи легко. Ухвалювати закони, які «реформують» той чи інший сектор економіки, трохи складніше. Натомість досягти широкого економічного зростання і стійкого підвищення стандартів життя - дійсно важко. Згадаймо «помаранчеву революцію» - попередню спробу України порвати з радянським минулим. Вона виявилася революцією лише за назвою і не призвела до серйозних і міцних змін. Усі зусилля Віктора Ющенка, який намагався змінити Україну, швидко грузли в багні бюрократії, корупції й політичних чвар. Провал «помаранчевої революції» був таким грандіозним, що на наступних президентських виборах переміг Віктор Янукович - той самий політик, проти якого вона була спрямована...» - підкреслює видання.
Тому багато хто обережно ставиться і до нинішнього Президента Петра Порошенка, побоюючись повторення ситуації. Швейцарська Tageszeitung («Незакінчена революція») радить тим, хто радіє від захвату з приводу перемоги так званих проєвропейських сил, бути стриманішими: «Ніщо не дає гарантій, що український прем'єр Яценюк зі своєю командою захоче або зможе провести в країні демократичні реформи й залагодити збройний конфлікт на Донбасі».
Крім того, Захід насторожує низка важливих речей, на які, на думку західних експертів, українська влада або не звертає уваги, або закриває очі. Насамперед, Америка і Європа дуже стурбовані радикальними течіями в Україні і тим, що їхні представники є в новому парламенті. Так, британська The Guardian відкрито пише: «Україна занадто довго ігнорувала ультраправих, і їй пора усвідомити загрозу». На думку авторів матеріалу, українська влада й основна частина громадської думки в країні продовжують демонструвати «неприйнятну зневагу до загрози з боку крайніх правих і навіть відкрито неонацистських сил, співпрацюючи з ними під час виборів і дозволяючи їм обіймати посади в правоохоронних органах».
Багато політиків, підкреслюється в матеріалі, яких можна було назвати центристами і навіть лібералами, у своїй риториці суттєво змістилися праворуч, ведучи боротьбу за голоси все більш патріотично і навіть націоналістично налаштованих виборців. Навіть високопоставлені українські чиновники, такі як міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, неодноразово допускали ненависницькі висловлювання на адресу донецьких сепаратистів, принизливо називаючи їх «колорадами», тобто колорадськими жуками, - за те, що вони носять чорно-помаранчеві георгіївські стрічки.
Все ті ж корупція і цензура
Одна з важливих проблем України, на яку іноземні ЗМІ постійно звертають увагу, - корупція, яка пронизала все українське суспільство. Високий рівень корупції, роздутий бюрократичний апарат, розкрадання бюджетних коштів, як вважають журналісти та експерти, нікуди не поділися.
Так, у The Economist з'явилася стаття з яскравим заголовком: «Корупція в Україні стала способом життя».
«Корупція стала способом життя. Студенти платять викладачам за хороші оцінки, бізнесмени платять своїм працівникам принаймні частину зарплати в конвертах, щоб уникнути податків», - пише видання. Його доповнює швейцарське видання Tagesanzeiger. У статті «Незавершена революція» автор, крім іншого, також звертає увагу на всеосяжну корупцію: «Уряд ухвалив антикорупційні закони, які зобов'язують чиновників декларувати доходи і частки в компаніях, проте, за даними правозахисної організації Transparency International, їх реалізація «кульгає», а кожен десятий український парламентарій у новій Раді підозрюється у корупції. За іншими даними, замішаними в кримінальні махінації може бути третина всіх депутатів, до того ж стосується це не тільки колишніх депутатів, які працювали ще за часів президента Віктора Януковича, а всіх політичних партій в Україні», - стверджує видання.
При цьому автор критикує створений владою спеціальний наглядовий орган для боротьби з корупцією, оскільки Рада отримала право відсторонити главу цього органу від посади у будь-який час «у разі недовіри», і шанси на це дуже великі, оскільки в парламенті багато корупціонерів.
Це підтверджують нещодавні дослідження Тransparency International: через рік після Майдану Україна залишається серед найбільш корумпованих країн світу, займаючи 142-ге місце із 175.
Також повз журналістів, не пройшли і факти цензури, яку нова влада, можна сказати, заохочує, влаштовуючи відверті гоніння на незгодних. Вони нагадують про епізод із закриттям київської редакції газети «Вести» українською Службою безпеки під приводом «порушення територіальної цілісності України», що викликало різку критику з боку міжнародного Комітету захисту журналістів та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Економічна прірва все ближче, а влада не діє
Але, звичайно, найбільше турбує західних журналістів економічна ситуація в Україні і проведення реформ. Американський Bloomberg в матеріалі «Останній шанс України» зазначає: в країні можливий один із трьох сценаріїв - швидке і хворобливе хірургічне втручання в економіку та регуляторну систему, сповзання в задушливі обійми Росії, а також хаос, якщо загони добровольців, повернувшись зі «східного фронту», почнуть бешкетувати.
При цьому видання сумнівається, що Україна вхопиться за перший і найкращий варіант. Причини ті ж: корупція в органах влади та відсутність розуміння всієї відповідальності моменту. На думку авторів, бездіяльність стане трагедією.
Один з експертів видання - голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін каже, що існує цілком реальна можливість, що штат нового антикорупційного відомства заповнять чиновники з епохи Януковича, котрі нічим не кращі за тих бюрократів, яких вони повинні ловити.
«Є тривожні прикмети того, що закони діють недостатньо ефективно. Мільярдер і президент Петро Порошенко не виконав передвиборну обіцянку продати свій бізнес після заняття президентської посади. У той же час Міжнародний інвестиційний банк, де він є головним акціонером, з початку року збільшив свої активи на 50%, хоча українська банківська система в цілому зросла лише на п'ять відсотків. На генерального прокурора Віталія Ярему сиплються звинувачення в незаконному продажі земель, до якого причетний один із його найближчих помічників, а також у протекції рідні, оскільки його 26-річний син став керівником важливого урядового департаменту», - цитує його Bloomberg.
Між тим, поки чиновники продовжують красти, а політики тягнуть час й ухиляються, загроза фінансового краху стає все більш реальною. Впало промислове виробництво і курс гривні. Якщо іноземна допомога буде відстрочена або зупинена через те, що уряд не доб'ється намічених результатів у реалізації економічних реформ і боротьби з корупцією, а МВФ відмовиться збільшувати узгоджений пакет допомоги на 17 мільярдів доларів, то Україні загрожує дефолт.
The Economist пише таке: «Економіка України перебуває в стані повного хаосу. (...) До кінця року вона скоротилася на 10%. Війна на сході країни завдала шкоди економіці на багато мільярдів доларів. Основним інструментом Заходу для допомоги Україні був Міжнародний валютний фонд. У квітні Фонд погодився надати Києву 17 мільярдів доларів протягом двох років, в обмін на жорсткий бюджет та реформи для боротьби з корупцією. Інші донори запропонували менші суми. Ці гроші, $27 млрд у цілому, були визнані достатніми, щоб уникнути дефолту і стимулювати економічне зростання.
Поки що Україна отримала близько $7 млрд, цього достатньо, щоб запобігти негайній боргоій кризі, але недостатньо, щоб відновити економіку, яка постраждала набагато сильніше, ніж хто-небудь чекав півроку тому. Зниження ВВП України виявилося удвічі більшим, ніж прогнозував МВФ. Гривня досягла нижчої крапки 16 гривень до долара і втратила половину своєї вартості цього року. У НБУ підрахували, що відтік депозитів населення в національній валюті становив 16,8 млрд гривень. Інфляція в Україні підвищилася до 19,8% (жовтень) порівняно з 0,5% в січні 2014 року. При цьому девальвація гривні за аналогічний період становила 58,9%. Боргове навантаження України зросло з 40% ВВП у 2013 році до близько 70% нинішнього. У серпні у МВФ підрахували, що у разі «несприятливого сценарію» Україні буде необхідно додатково $19 млрд у 2015 році. Але осінні оцінки ще більше погіршили цей прогноз».
Видання попереджає: «Доти, поки Порошенко і його західні союзники не зосередяться на заходах зі зміцнення економіки, настання дефолту й повного безладу здається неминучим».
У свою чергу RT і Bloomberg вказують на різке скорочення золотовалютних резервів України. Станом на 1 листопада валютні резерви становили $12,6 млрд, а обсяг золота становив близько $1 млрд. При цьому видання наголошують: одна з основних функцій Національного банку - накопичувати і зберігати валютні резерви, коштовні метали. Попередній глава регулятора Степан Кубів повідомив, що Україна планує використати частину першого траншу кредиту МВФ на збільшення золотих та валютних резервів, щоб стабілізувати слабку гривню. Але, як можна побачити, цього не сталося. ЗВР скоротилися до багаторічного мінімуму, а на що були витрачені кредити МВФ, невідомо.
«Банк припинив підтримку валюти у середині листопада, коли вона потрапила в зону вільного падіння, - зазначає видання. - З початку року гривня втратила 50% вартості щодо долара... Економіка України вийшла з-під контролю відтоді, як революція і війна охопили країну. Новий уряд зіштовхнувся з рекордно низькими запасами, захмарною інфляцією, скороченням зростання, нестачею природного газу і дефолтом за боргами, що насувається», - пише RT.
Водночас RT нагадує: з кінця 2010 року до початку 2013 року, коли був главою Нацбанку Сергій Арбузов, запаси золота в резервах НБУ збільшилися з 27,5 тонни до 35,5 тонни. Вартість усього металу за цей же час зросла з $1,2 млрд до $1,9 млрд. Максимум був досягнутий на початку цього року, коли Нацбанк України володів 42,6 тонни золота.
Маловтішні прогнози
Німецька Die Welt попереджає про те, що ринки вже списали Україну з рахунків. Видання вказує: до кінця тільки нинішнього року український уряд має виплатити 550 млн доларів своїх боргів. Відсоткова ставка за українськими держпозиками терміном на один рік зросла з близько 10% на початку року до небувалих за всю новітню історію країни 27,5%.
«Україна перебуває за крок від неспроможності», - визнає у своєму коментарі виданню аналітик інвестбанку Goldman Sachs Ендрю Матені. Невдовзі країна буде змушена проводити реструктуризацію боргу. А втрати для інвесторів «будуть на рівні 35% і 50%».
Загальна заборгованість України разом з відсотками досягла 65 млрд доларів, при цьому половину цієї суми Україна брала у твердій валюті. «Центробанк України не зможе розплатитися з цими боргами, запустивши друкарський верстат», - продовжують автори статті. - До того ж валютні резерви Києва скоротилися до 15 млрд доларів». Співвідношення власних і позикових коштів в Україні, в свою чергу, зросло з 30% у 2013 році до 50% нинішнього. «Це цілком допустимо за міжнародними стандартами. Для єврозони, наприклад, критичний показник у 60%. Але боржник може розоритися і за значно менших значень, якщо він не буде отримувати додаткових грошових вливань. Незабаром же заборгованість України, за оцінками Goldman Sachs, може становити вже 70% від ВВП країни», - наголошує редакція газети.
The Economist вважає, що Україна почне робити успіхи лише тоді, коли повернуться приватні інвестори. Але для цього потрібні великі вкладення в інфраструктуру, особливо на сході країни, що постраждав від конфлікту. МВФ не може цього забезпечити, необхідне довгострокове фінансування. Тому видання радить насамперед почати боротьбу з корупцією, без чого Україну може очікувати хаос і спроба зміни влади. Плюс уже зараз українська влада має розпочати переговори про реструктуризацію боргу, в тому числі і з Росією.
«Найкраще, що можна порадити уряду України, діяти на випередження й розпочати переговори з кредиторами, не чекаючи, поки дефолт стане неминучим», - пише видання.
У той же час The Economist попереджає: кредити МВФ не змінять ситуацію в Україні у цілому, хоча й дозволять «пережити зиму і дотягти до наступної».
«Без нафти або будь-яких інших ресурсів на продаж важко уявити, як українська економіка зможе розплачуватися за вже наявними боргами, не кажучи про нові позики від МВФ. Чим довше Україна буде відкладати, тим болючіше буде, коли кредити закінчаться», - пише видання.
У The Financial Times також відверто говорять про те, що Україні необхідно налагоджувати хоч якісь відносини з Росією. «Повернення тіньових валютників - ознака того, що країна, змучена війною, знову сповзає у фінансову кризу. Гривня ослабла, іновалютних резервів ледь вистачить на оплату імпорту впродовж декількох тижнів, ВВП, як очікується, скоротиться цього року не менш ніж на 7%. Атмосфера невизначеності тисне на гривню, а це стимулює інфляцію і створює труднощі для банків», - характеризує нинішню ситуацію видання.
Захід, пише видання, не може надати Україні фінансову підтримку, яка могла би врятувати українську економіку від падіння в чорну діру. Цього року, судячи з прогнозів, економіка в Україні має скоротитися більш ніж на 7%. Країні загрожує дефолт.
Між тим Мінський протокол може стати основою для широкої політичної угоди. В галузі економіки Києву варто простежити, щоб його торговельні домовленості з ЄС не зачіпали його зв'язків з Росією. До конфлікту на частку Росії припадала чверть українського експорту. Саме від Росії великою мірою залежить відродження української економіки - тим більше що російські банки, експортери також незадоволені величезними збитками на одному із найважливіших ринків.
Міжнародна фінансова допомога здатна лише відтягнути крах економіки. Але основну роботу повинні зробити самі українці. Не можна розраховувати тільки на допомогу Заходу, киваючи на Росію, при цьому нічого не роблячи самим. Без політичної волі можновладців країну чекає не тільки дефолт, але й інші сумні перспективи. А головне те, що Україна уже вдруге стає сумним прикладом того, що революції - це шлях у нікуди.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
