«Чорний вівторок» по-українськи став справжнім святом для любителів гострих відчуттів, подарувавши їм всього за один день таку дозу адреналіну, на перетравлення якої не вистачить, мабуть, усіх новорічно-різдвяних канікул.
Нагадаємо, розпочався цей славний вівторок (16 грудня) з того, що в центрі Києва з'явилися чотири сотні представників т. зв. «Кредитного майдану», які з'їхалися в столицю для спільної протестної акції. В той же день розпочався всеукраїнський багатоденний мітинг «Кредитний Майдан проти фінансового рабства», метою якого була спроба донести до держчиновників та депутатів основні вимоги протестувальників, примусивши їх в короткий термін прийняти закони, що захищають всіх постраждалих від девальвації гривні і свавілля банківської системи. Для демонстрації серйозності своїх намірів активісти розмістили перед парламентом автомобільні шини, погрожуючи підпалити їх у разі неготовності влади йти на компроміс.
«Ми вирішили почати з-під стін Верховної Ради. У квітні ми сюди вийшли і ходимо досі. Ніхто нас не бачить і не чує. Ми брали валютні кредити, починаючи від 4,85 (за долар. - Ред.). Сьогодні долар - 20. Кабмін видав постанову, квартири тепер можна забирати без рішення суду. Люди по кілька разів повиплачували вартість. Тепер їх вирішили викинути і зробити вигляд, що нічого не було», - прокоментувала ситуацію співорганізатор акції Юлія Сало.
Відбувалися ж всі ці чудові події на тлі вже звичного ослаблення національної валюти, яке в цей день перетворилося в стрімке падіння - курс долара на міжбанку зріс до 16,00-16,25 гривень, тоді як на «чорному ринку» ціна перевищила позначку в 20 гривень. А ближче до вечора прем'єр Арсеній Яценюк повідомив, що варіанти бюджету на 2015 рік будуть базуватися на поточному курсі в 17 грн./$. При цьому глава уряду уточнив, що остаточну цифру в бюджеті буде закладено після фінансового прогнозу НБУ: «Ми чекаємо від Нацбанку прогноз на наступний рік, оскільки, згідно з Конституцією, він відповідає за стабільність національної грошової одиниці».
Між тим, дивлячись на те, що відбувається з національною валютою, фахівців не покидає відчуття, що головний фінансовий регулятор України зі своїми конституційними обов'язками справляється, м'яко кажучи, не дуже. «Треба змінювати керівництво НБУ. Нацбанк повинен очолювати фахівець, який вміє працювати з населенням. Поки біля керма стоїть Валерія Гонтарева, гривня буде падати. Скоро буде 20 гривень за долар», - прогнозував президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко ще місяць тому. І, як бачимо, не помилився навіть у цифрових припущеннях.
Згоден з діагнозом колеги і екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко: «Першопричиною того, що ми сьогодні спостерігаємо (девальвації гривні - Ред.), є вина регулятора. НБУ повністю зруйнував валютний ринок шляхом різних обмежень, заборон, вимог щодо обов'язкового продажу валют. Все менше валюти заходить в банківську систему України. Друга причина - це роздуті витрати державного бюджету і їх фінансування за рахунок незабезпеченої емісії гривні».
На думку експерта, за цими двома причинами стоїть низька кваліфікація працівників Нацбанку і економічного блоку уряду. І поки ці причини існують, «гривня продовжуватиме девальвувати».
Однак, на думку сторонніх спостерігачів, критик Охріменко, який звинуватив главу НБУ в невмінні працювати з населенням, має рацію лише частково. З окремими категоріями населення Гонтарева знаходить спільну мову без усяких проблем. Наприклад - з банкірами, яким саме 16 грудня вона надала черговий транш рефінансування (підтримання ліквідності) у загальній сумі 4,514 млрд. грн.
Судячи з того, що сталося далі з курсом української валюти-страдниці, ощасливлені ділки негайно знайшли отриманим коштам більш гідне застосування, влаштувавши улюблені ігри з валютним курсом. Тобто зайнялися тим, що з блиском освоїли ще за попередника Гонтарєвої Степана Кубіва, чиє рішення розпочати найбільш масштабну держпрограму рефінансу банків з передачею їм сотень мільярдів гривень, власне, і стало однією з головних причин катастрофічної девальвації нацвалюти.
При цьому Валерія Гонтарева, щедро роздаючи державні мільярди моторним банкірам, чомусь соромиться спитати з них за нецільове використання отриманих коштів. Мало того, настільки дивна для досвідченого фінансиста делікатність є нормою у відносинах між НБУ і «коммерсами» і за іншими позиціями.
«Нацбанк водить людей за ніс, - розповів ForUm'у член Оргкомітету «Кредитного Майдану проти фінансового рабства» Михайло Шкурін. - Його представник, перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, сказав, що впливу на комерційні банки у них немає. За його словами, єдине, що може Нацбанк - рекомендувати банкам не виселяти людей, та й то, тільки через три дні він дасть відповідь, чи буде така рекомендація».
За словами Шкуріна, НБУ дав зрозуміти, що в першу чергу будуть враховані інтереси банкірів: «Вони розглянуть питання за законом Князевича (про реструктуризацію валютної заборгованості. - Ред.) на засіданні НАБУ і узгодять питання з громадською радою НБУ, на яку звичайних людей сьогодні не допустили. Дослівно було сказано, що в першу чергу Нацбанк врахує інтереси банкірів, а потім вже людей».
Пізніше, під тиском громадських діячів, які погрожували привезти з регіонів на свій довгограючий мітинг тисячі друзів за кредитно-депозитним нещастям, керівництво НБУ пообіцяло не наполягати на прийнятті законопроекту Князевича. А глава фінансового комітету Верховної Ради Сергій Рибалка навіть запросив Гонтареву на засідання комітету. Щоправда, безрезультатно - замість себе вона надіслала директора юридичного департаменту Віктора Новікова.
«Те, що вона не прийшла на засідання комітету, це не тільки неповага до Верховної Ради і комітету, але і до населення», - заявив ображений депутат Рибалка, який повідомив журналістам, що подасть до Ради законопроект про відсторонення Гонтаревої від посади голови Нацбанку України. «Я сьогодні внесу проект постанови про доповідь голови НБУ про стан грошово-кредитного ринку в країні. За результатами обговорення доповіді визнати роботу Гонтаревої незадовільною та звернутися до Президента з проханням звільнити її», - сказав він.
Звичайно, наївно було б думати, що зі звільненням Валерії Гонтаревої (яку, до речі, не далі, як минулого тижня дуже хвалив при відвіданні Києва перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон) національна українська валюта негайно почне зміцнюватися.
Війна на Донбасі, важка економічна криза в країні і світі, політична нестабільність і низький рівень інвестиційної привабливості України, критично низький рівень золотовалютних резервів, а також зниження довіри населення до банківської системи, що в передчутті нових «чорних вівторків» масово забирає заощадження з банків і скуповує долари - всі ці фактори не можуть не відбитися на самопочутті гривні.
Можна, звичайно, знайти розраду в тому, що з російським рублем творяться біди ще більш моторошні, радіючи, що подорожчали в три рази продуктів в Криму або тому, що в Москві через ситуацію на валютному ринку застрелився фінансист. Ось тільки радість ця виходить зі сльозами на очах.
«Десь 15-20% девальвації гривні - це наслідки зниження курсу російської грошової одиниці, - зазначив в інтерв'ю «Вестям» перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В'ячеслав Юткін. - Тут враховується фактор рублевих розрахунків, які є між українськими компаніями і їх партнерами у РФ, і виконання контрактів у доларі та євро (обом сторонам непросто придбати на батьківщині валюту, доводиться серйозно переплачувати). Тут дуже тісний взаємозв'язок. Саме тому масштабна девальвація гривні найчастіше збігається з рублевою: і коли ми падали з 3,4 грн./$ до 5 грн./$ і з 5 грн./$ до 8 грн./$».
Враховуючи несумірність фінансово-економічних потенціалів двох наших держав і відверте небажання західних партнерів серйозно вкладатися грошима в порятунок української економіки (крім кабальних кредитів - та й ті під питанням), радість з приводу нещасть злісного східного сусіда може виявитися недовгою. Тому що до того часу, коли в Росії стане зовсім погано, Україні буде вже ніяк.
І якщо не жити за принципом «Нехай у мене сарай згорить, лише б у сусіда корова здохла», то сьогодні значно конструктивніше виглядає позиція «кредитних рабів», що намагаються, поки не пізно, за допомогою нагадувань про останній Майдан привести до тями керівництво НБУ і депутатів. Зрештою, не дозволь пасажири «Титаніка» своєму екіпажу влаштовувати гонки серед айсбергів - дивись, і дісталися б благополучно всі разом до Нью-Йорка...
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
