Енергетичний сектор України переживає нелегкі часи: віялові відключення споживачів, що почалися з приходом холодів, оголили низку проблем. У зв'язку з дефіцитом палива для теплових електростанцій гостро постало питання про економію електроенергії та впровадження такої системи її споживання, що дозволить використовувати її більш раціонально. Це один із шляхів досягнення енергобезпеки споживачів, пише «Капітал».
Споживання і виробництво електроенергії в Україні за останні 14 років значно зросли, причому зростання спостерігалося й протягом кризи 2008-2010 рр. Якщо у 2001 р. виробництво електроенергії в Україні становило 135 млрд кВт/год, то у 2004 р. - 182,2 млрд кВт/год, а в 2008 р. - уже 191,7 млрд кВт/год. За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, у 2013 р. в країні було вироблено вже 193,8 млрд кВт/год електроенергії.
У той же час споживання електроенергії на душу населення в нашій країні все ще відстає від європейського рівня. За даними International Energy Agency, у 2010 р. в Україні воно становило 3,5 тис. кВт/год, тоді як у Польщі, наприклад, - 3,8 тис. кВт/год, у Чехії - 6,3 тис. кВт/год, а у Бельгії - 8,4 тис. кВт/год (за останні роки ситуація практично не змінилася: з 2011 р. виробництво та споживання електроенергії в Україні не збільшувалося). При цьому використання електроенергії одним з основних споживачів - населенням - неухильно зростає.
Завідувач відділу прогнозування розвитку та управління функціонуванням електроенергетики Інституту загальної енергетики НАН України Дубовський Сергій розповів, що з 2000 по 2014 р. жителі країни подвоїли споживання електроенергії: якщо у 2000 р. ця цифра становила близько 20 млрд кВт/год, то вже у 2010 р. - 38 млрд кВт/год. Зріс цей показник, як неважко здогадатися, за рахунок появи в побуті українців нових побутових електроприладів, головним чином кондиціонерів, обігрівачів та водонагрівачів. Дубовський пояснив, що в середині 2000-х українці купували на рік 500-600 тис. тільки водонагрівачів, а потужність середнього акумуляційного водонагрівача становить 1,5 кВт.
Таке зростання споживання електроенергії не міг не позначитися негативно на якості і надійності постачання електроенергії. Адже більшість житлових будинків було побудовано ще в часи СРСР, а прокладені в них мережі не були розраховані на такий обсяг споживання електроенергії.
У 2013 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, планувала запровадити для дев'яти енергопостачальних компаній систему стимулюючого тарифоутворення. Цей проект дозволив би обленерго спрямовувати кошти на вирішення проблем в енергопостачанні споживачів і ліквідувати вузькі та проблемні місця, що, у свою чергу, мало істотно підвищити надійність і стабільність енергопостачання споживачів. Тоді під час обговорення нововведення звучали такі цифри: середній показник якості енергопостачання по Україні (так званий індекс SAIDI) становить 259 хвилин без електрики за рік на одного споживача. Тобто пересічний споживач через аварії та ремонти залишається без енергопостачання більш ніж на чотири години на рік.
Однак наприкінці минулого року український уряд з метою заморожування тарифів на енергоносії вирішив відмовитися від цієї ідеї. Разом із тим стан мереж в Україні далекий від ідеалу: близько третини повітряних ліній електропередачі напругою 220-330 кВ відпрацювали понад 40 років, а зношеність магістральних та міждержавних мереж - ще більша. Все це призводить до того, що технологічні втрати електроенергії в Україні в два-три рази перевищують втрати у європейських мережах.
Згідно з останньою редакцією Енергетичної стратегії України до 2030 р. до зазначеного року у розвиток розподільних мереж необхідно вкласти 134 млрд грн, тобто по 7 млрд грн на рік. Для порівняння: інвестиційні програми всіх українських обленерго на 2013 р. оцінювалися в 4,8 млрд грн.
Український уряд, зіткнувшись з проблемами забезпечення країни газом, ініціював переведення обігріву осель українців на електрокотли. Як писав у вересні «Капітал», уряд навіть виділив 50 млн грн, які будуть спрямовані на компенсацію фізичним особам та власникам приватних домоволодінь частини вартості електротеплогенеруючих установок або твердопаливних котлів. Однак різке підвищення споживання електроенергії, яке станеться внаслідок такого переведення, загрожує ще частішими аваріями на розподільчих мережах і відключенням споживачів. Дубовський зазначив, що електрообігрів - марнотратний спосіб опалення: «На 1 Гкал тепла при газовому опаленні потрібно 160 кг умовного палива, а електричне в 3-4 рази затратніше», - підрахував він.
У той же час він зазначив, що обігрів осель електрикою, незважаючи на свою витратність, буде вигідний, якщо вдасться врегулювати графік навантаження серед споживачів. Справа в тому, що вночі споживання електроенергії знижується, в результаті чого доводиться зупиняти блоки ТЕС. Зростання споживання електроенергії починається вранці, при цьому котли електростанцій запускаються, що веде до додаткових витрат палива і ресурсу блоку. Тому електроопалення доцільно заохочувати, якщо використовувати опалювальні установки накопичувального типу, які перетворюватимуть електроенергію у тепло вночі, а тепло використовуватимуть для обігріву уже протягом дня, зазначає Дубовський. Однак для цього необхідно, щоб населення вмикало опалювальні котли саме вночі, але за наявної системи, коли населення платить за електроенергію і в денний, і в нічний час, це зробити складно.
Державна компанія «Укренерго», що є оператором магістральних електричних мереж, в останнє десятиліття почала кілька проектів, спрямованих на підвищення надійності та безпеки енергопостачання. Зокрема, розпочато реалізацію проекту з будівництва ліній електропередачі, які зв'яжуть Рівненську і Хмельницьку атомні електростанції з підстанцією «Київська». Це має підвищити надійність енергопостачання центральних регіонів України. Також заплановано будівництво аналогічної лінії Запорізька АЕС - підстанція Каховська для підвищення надійності енергопостачання споживачів півдня країни. Фінансування цих проектів здійснюється за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку та Європейського інвестиційного банку.
Найсвіжіший проект з модернізації енергосистеми - реконструкція шести підстанцій в північній та центральній частинах України. Проект загальною вартістю $378,5 млн має підвищити надійність постачання електроенергії на тлі планів зі збільшення її споживання, в тому числі - за рахунок зниження споживання газу. Планується, що в ході виконання проекту будуть модернізовані підстанції у двох регіональних енергосистемах (усього в Об'єднаній енергосистемі України їх вісім). Проект торкнеться Київської, Черкаської, Житомирської, Чернігівської, Харківської, Полтавської та Сумської областей і дозволить підвищити якість енергопостачання на території, на якій проживає третина населення України.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
