Проект «Стіна», гучно анонсований прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком, мабуть, сьогодні можна віднести до одного із найбільш загадкових. Принаймні в частині його фінансування. Відмашку на зміцнення українсько-російського кордону прем'єр дав ще на початку вересня. Однак дотепер немає чіткості у заявах про суму, в яку обійдеться Україні реалізація цього проекту. В ході одного із засідань Арсеній Петрович назвав 66 млн євро. А буквально днями глава Державної прикордонної служби України Віктор Назаренко заявив, що орієнтовна сума витрат становитиме близько 8,3 млрд грн. Нескладно помітити, що різниця досить відчутна.
З урахуванням того, що в бюджеті величезна дірка, а чимала ділянка українсько-російського кордону на сьогодні не контролюється Україною, небезпідставно виникають запитання: а чи на часі взагалі ця затія і де брати гроші на її реалізацію? Тим паче що буквально нещодавно радник Президента Юрій Бірюков заявив, що грошей на облаштування кордону в повному обсязі немає. Тому розраховувати, що споруди зводитимуться за останнім словом техніки, мабуть, особливо не варто.
Скільки ж вже виділено коштів на зміцнення кордону і як вони освоюються? У цих питаннях розбирався ForUm.
Заявляючи про старт проекту, прем'єр не приховував, що зміцнення кордону, – справа дуже дорога. «Саме тому в рамках донорської конференції та співпраці з Європейським Союзом після затвердження цього проекту звертатимемося з клопотанням про отримання фінансової та технічної допомоги на його реалізацію», –- заявляв Яценюк, додаючи, що на початкову стадію в України є свої кошти.
Однак, як виявилося, з'ясувати, про яку суму конкретно йдеться, досить проблематично. На диво, майже відразу після мальовничих розповідей про те, що країна починає зміцнення кордону по лінії сусідства з Росією, в Міністерстві фінансів не знайшлося даних про те, яка сума на це буде виділена з державного бюджету. «Поки у нас немає цифр», – коротко й на всі запитання відразу відповіли в прес-службі Мінфіну, порадивши звернутися в Держприкордонслужбу.
«Вони офіційно розробляли (план з реалізації зміцнення українсько-російського кордону. – Ред.). Повинні подати, що і як вони планують. І вони приблизно розробляли (розраховували. – Ред.) ті ж кошти. Офіційні розробники мають дати вам якусь інформацію», – припустили у відомстві.
Але й там відповіді на цілком просте запитання щодо того, у скільки нам обійдеться «Стіна», отримати не вдалося. «Що стосується вартості проекту, то на цей момент ще не завершені всі проектні роботи, а тому говорити про якусь певну суму передчасно», – заявили у вересні в прес-службі Державної прикордонної служби України.
У середині жовтня, незадовго до парламентських виборів, прем'єр-міністр проінспектував хід реалізації проекту в Харківській області. Там прем'єр озвучив суму в 500 млн гривень. Таким є, за його словами, обсяг міжнародної підтримки з облаштування кордону.
За гарячими слідами ForUm знову звернувся до Держприкордонслужби з питаннями, що стосуються фінансування проекту. Однак чіткої відповіді вкотре так і не було.
Дивно, але, поки всі посилалися на незнання вартості запланованих робіт зі зміцнення кордону, із державного бюджету виділялися гроші. У середині вересня Міністерству оборони було доручено спрямувати на зміцнення кордону 100 млн гривень, які були раніше виділені урядом із резервного фонду держбюджету. В першій декаді жовтня Кабмін ухвалив рішення про виділення ще 6 млн євро. Уже до середини жовтня на «Стіну» встигли витратити сім мільйонів бюджетних гривень.
Через відсутність ясності в питанні грошових потоків, ForUm вирішив звернутися безпосередньо в прес-службу Секретаріату Кабінету Міністрів. Логічно припустити, що там уже точно повинні знати, скільки грошей виділялося, на які потреби вони спрямовувалися і що вже встигли зробити. Та де там. Чітко розписаних цифр і тут отримати не вдалося.
«У межах компетенції повідомляємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 17.09.2014 р. №458 «Деякі питання використання у 2014 році коштів для здійснення заходів, спрямованих на забезпечення облаштування державного кордону» Міністерству внутрішніх справ передано бюджетні призначення за програмою 1002030 «Матеріально технічне забезпечення Державної прикордонної служби України та утримання її особового складу» в розмірі 235 047 млн гривень, джерелом надходження яких є другий транш Угоди про фінансування програми «Підтримка секторальної політики управління кордоном в Україні», укладеної між Урядом України та Європейським Союзом», – повідомили в Секретаріаті Кабміну.
Тут також додали, що ухвалено розпорядження Кабінету Міністрів про затвердження плану заходів з побудови охорони українсько-російського державного кордону та адміністративної межі з Автономною Республікою Крим. «Нині План заходів оформлюється Міністерством внутрішніх справ спільно з адміністрацією Держприкордонслужби згідно з регламентними вимогами. Реалізацію заходів, передбачених зазначеним урядовим рішенням, планується здійснити коштом державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством», – пояснили в Кабміні.
Власне, цим відповідь й обмежилася. Звичайно, якщо не враховувати інформацію про те, що запит був переспрямований до Міністерства внутрішніх справ і, знову-таки, у Державну прикордонну службу України. Інформації від МВС на момент виходу матеріалу так і не було отримано.
У другому відомстві заявили, що адміністрацією Держприкордонслужби проект «Стіна» не розроблявся. На виконання рішень Кабміну нею опрацьовано план заходів з побудови охорони українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та АР Крим.
«Триває його оформлення згідно з регламентними вимогами, а саме – погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та обласними державними адміністраціями. Орієнтовні розрахунки потреби у фінансуванні для виконання завдань, визначених Планом, проведені з урахуванням орієнтовної ціни товарів, робіт та послуг підприємств різних форм власності, які залучатимуться до виконання завдань, визначених зазначеним планом, відповідно до чинного законодавства про здійснення державних закупівель. При цьому передбачається, що потенційні виконавці матимуть достатні можливості щодо постачання необхідного обладнання, надання послуг та виконання робіт з його виготовлення, встановлення, монтажу, будівництва (облаштування) власними силами», - заявили у Держприкордонслужбі.
І слідом за Секретаріатом Кабміну згадали про постанову № 458. З припискою про те, що кошти в сумі 235 млн гривень за погодженням з Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів та Міністерством внутрішніх справ спрямовані на виконання завдань з інженерного облаштування державного кордону та організації охорони територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції (у Донецькій і Луганській областях) та АР Крим.
Нарівні з фінансовою частиною досить неоднозначно виглядає й ситуація з реалізацією проекту «Стіна». Спочатку було заявлено, що вона здійснюватиметься в два етапи. У Держприкордонслужбі у вересні заявили про старт першого етапу, що включає в себе коригування системи охорони кордону та облаштування ділянок, що перебувають поза зоною активних бойових дій. Це стосується кордону в межах Чернігівської, Сумської, Харківської, а також, частково, Донецької та Луганської областей. Крім цього, під час першого етапу мали намір провести роботи на сухопутній ділянці адміністративного кордону з АР Крим й на узбережжі Азовського моря. Станом на середину вересня роботи були розпочаті лише на окремих ділянках перших двох названих областей. На другому етапі після оновлення лінії кордону, що наразі перебуває під контролем незаконних збройних формувань, передбачено облаштування решти ділянки в межах Донецької та Луганської областей.
Питання щодо стану справ на сьогодні також залишилося без відповіді. Тим часом у ЗМІ вже заговорили про те, що проект, ймовірно, завис на рівні технічної документації.
До речі, ще у вересні у Держприкордонслужбі припускали, що облаштування українсько-російського кордону буде завершене до кінця 2015 року. Хоча і не виключали, що процес може затягнутися через військово-політичну ситуацію в країні. Судячи з останніх заяв глави відомства Віктора Назаренка, він таки затягується. Принаймні, про це може свідчити той факт, що фінансування проекту передбачається вже і на 2016 рік. Наступного року планують витратити на «Стіну» 2,6 млрд, а в 2016-му – 5,5 млрд гривень.
P.S.
Утім, в експертних колах, говорячи про терміни і перспективи реалізації проекту, озвучують куди більш песимістичні прогнози. А сам проект нерідко називають просто передвиборним кроком. «Ухвалюється безліч рішень (українським урядом. – Ред.), які мають сенс виключно віртуальний. Це і рішення щодо будівництва «Стіни». Будь-яка війна закінчується – і наша війна також. Увесь цей проект «помре» ще до того, як буде щось реально зроблено», – каже директор Центру політичних досліджень Михайло Погребинський, додаючи при цьому, що цей проект може бути способом заробити грошей.
Доволі скептичні коментарі можна почути і щодо вартості проекту, а також мети його реалізації. «Вартість проекту – окрема пісня. Для країни, державний борг якої у 2015 р. перевищить 85 % обсягу ВВП, навіть початок робіт на цьому «безглуздому і нещадному» будівництві виявиться подібним до смерті. Держбюджет розплакався б, якби міг. Українська скарбниця самим своїм станом протестує проти подібних дурниць», – наголошує економіст Владислав Старинець.
До того ж багато запитань виникає і щодо ефективності всіх цих оборонних споруд. Досить згадати історію, зіставити факти, щоб визначити для себе, наскільки ефективними є для безпеки країни рови та наземні споруди, покликані захистити від потенційного агресора. І згадати для порівняння хоча б ту ж лінію Маннергейма.
Адже, презентуючи проект, прем'єр-міністр акцентував увагу саме на цій складовій. «Це питання не тільки безпеки України. Це питання безпеки Європи. Тому фактично це облаштування східного кордону Європи», – сказав Арсеній Яценюк. Однак наскільки доцільний та ефективний цей проект за нинішніх умов? Лінія межування нашої країни з РФ становить 2295 км. Із них 409,3 км не контролюється Україною. Чи може йтися про гарантію безпеки? І якщо вона уявна, то чи варта вона тих мільйонів, які мають намір на неї витратити?
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
