Безсумнівно, найкращим чорним анекдотом року достроково став наступний: «З ЗРК «Бук» літак збити будь-хто зможе... А ось спробуйте зі снігоприбиральної машини...». До цього мерзенного вимислу автор може додати лише сувору реальність: наївний француз взявся вилетіти з Москви в ніч після офіційного професійного свята РФ - «День авіаційного диспетчера». Так що страхова компанія має всі підстави відмовитися від виплат, оскільки очевидно, що потерпілі перевищили всі передбачені страховим полісом ризики...
Втім, у нас веселощів не менше...
Перефразовуючи класика: страшна українська соціологія - безглузда і нещадна. Не вірите? Будь ласка: згідно з дослідженням «СОЦІС», 43% українців вважають, що парламентські вибори приведуть до покращення ситуації в країні, а 32% - залишать ситуацію без змін... Ну, і що ж ви, дорогі співвітчизники, збираєтеся зробити, для того, щоб ситуація покращилася або як мінімум не погіршилася? Питання аж ніяк не риторичне: його регулярно ставлять українцям перед виборами, тільки в дещо іншій формі - «за яку партію Ви збираєтесь голосувати?»
Коротко підсумовуючи результати відповідей, можна відзначити, що прогрес або хоча б стабільність українці бачать у соціальній політиці Арсенія Яценюка, фінансовому генії Валерії Гонтаревій, верховенстві права за Віталієм Яремою і Арсеном Аваковим, турботі про ЖКГ Володимира Гройсмана, дипломатичних талантах Павла Клімкіна та коломойській регіональній політикці.. Ну, зрозуміло, у поєднанні зі здоровим глуздом Тетяни Чорновіл, військовою удачею Семена Семенченка, непідкупністю Мустафи-в-Наємі, тверезим способом життя Юрія Луценка і здатністю Олега Ляшка особисто вирішувати демографічну проблему. Вибачте, якщо забув кого з опорних стовпів нашої настільки оптимістичної (згідно з соціологією!) дійсності...
Втім, життя в Задзеркаллі, як і в будь-якому іншому місці, характерне тим, що до нього звикаєш... Ось ви можете уявити собі рік тому заголовки новин: «Перше судно з вугіллям з ПАР прийшло в Іллічівськ», «Друге судно з вугіллям з ПАР пройшло Босфор»? Звичайно ж, ні, - «злочинний режим» не допустив би такої відкритості зовнішньої торгівлі! А сьогодні Україна твердо і впевнено виходить на світові ринки. Так, поки що, нерідко, - з простягнутою рукою. Натомість сьогоднішня простягнута рука дає в осяжному майбутньому перспективу торгівлі й іншими органами, і вже скоро українець буде пов'язувати надії на майбутнє не з прийдешніми безглуздими виборами, а з власною здоровою ниркою...
І тільки невгамовний заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків випромінює реальний оптимізм, рапортуючи, що половина колишніх співробітників АП звільнена. Втім, багатослівний Шимків тут же обмовився, уточнивши, що колишні співробітники складають 44% персоналу АП. Ні, це не математичний ляп, а визнання в тому, що штат АП був збільшений на 14% (перевірте пропорцію на калькуляторі!). Хоча, якщо б це було єдиною платою за «Жити по-новому», то можна було б і погодитися...
Ну, і насамкінець, просто неможливо обійти стороною рекомендації Держкомтелерадіо до українських журналістів використовувати термін «вигнання нацистських окупантів з України» замість «визволення України від німецько-фашистських загарбників». Таким темпами, скоро 28 жовтня стане «днем пам'яті жертв сталінської депортації німців з України...
P.S. Строго кажучи, 28 жовтня 1944 року дійсно можна вважати «днем вигнання», якщо визнати, що реальний «День визволення України» - 7 жовтня 1944-го. Ще три тижні кривавий тиран Сталін виганяв беззахисний вермахт з нинішніх українських територій, які не входили до УСРР 22 червня 1941 року.
Далі буде.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
