Українські фармвиробники позбулися можливості реєстрації ліків за кордоном. Про це йдеться в листі Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, направленому голові Національного банку Валерії Гонтаревій.
Нагадаємо, 22 вересня Нацбанк своєю постановою заборонив проводити розрахунок за імпортними операціями без ввезення товару на територію України. В результаті фармвиробники втратили можливість оплачувати послуги з проведення клінічних та доклінічних досліджень за кордоном, що є обов'язковим елементом для реєстрації ліків, сказано в тексті листа, копією якого володіє «Капітал». Фармкомпанії не зможуть оплачувати і саму реєстрацію або перереєстрацію препаратів.
Згідно з чинним законодавством, виробникам для продажу препаратів необхідно пройти процес реєстрації препаратів, а кожні п'ять років - процедуру перереєстрації, розповідає голова наглядової ради групи фармкомпаній «Лікхім», президент Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України Валерій Печаєв. Реєстраційне досьє потрібно доповнювати в разі зміни устаткування, технології виробництва, заміни сировини і т. д.
Нацбанк поки на лист фармацевтів не відповів, розповідає радник генерального директора фармфірми «Дарниця» Андрій Миронюк. «(Директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ) пані Щербакова Олена Анатоліївна, (заступник директора департаменту методології грошово-кредитної політики НБУ Чепинога Людмила просто не беруть телефон, відключили всі телефони і «відморозилися», - нарікає Валерій Печаєв.
Це вже друга норма НБУ, яка негативно позначається на експорті українських ліків. В кінці 2012 р. регулятор знизив термін повернення валютної виручки за експортні контракти з 180 до 90 днів. У разі неповернення виручки в термін НБУ накладає на компанії-порушники штраф у розмірі 0,1 % від суми вчасно непоставлених грошей за кожний прострочений день, говорив тоді Валерій Печаєв. «Ми не відвантажуємо продукцію, оскільки не встигаємо вчасно повертати валютну виручку», - зазначав він. Приміром, в Туркменістан вагон з ліками з України йде місяць, потім близько двох тижнів займають процедури розмитнення. На отримання всіляких довідок, проходження контролю якості і т. д. йде ще приблизно місяць, тобто на продаж препаратів практично не залишається часу, говорив Валерій Печаєв.
Заборона на оплату послуг з проведення досліджень та реєстрації ліків призведе до зупинки експорту, нарікають експерти. Минулого року українські фармацевти експортували 17,5 % від загального обсягу виробленої в Україні медичної продукції на майже $300 млн.
Зараз у складній ситуації опинилися всі великі українські виробники-експортери ліків: «Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «Фармастарт», «Індар». «Ситуація вже критична, оскільки фармкомпанії мають прострочені платежі за послуги з проведення необхідних для реєстрації експертиз, клінічних досліджень тощо», - каже Андрій Миронюк. Найскладніша ситуація склалася з поставками в основний регіон збуту - країни СНД Узбекистан, Грузію, Азербайджан, Росію, каже Миронюк.
Валерій Печаєв зазначає, що в результаті заборони виграють конкуренти: російські і білоруські виробники. Саме в Україні, Росії та Білорусі зосереджені основні в СНД підприємства з випуску ліків. Виконавчий директор Фармацевтичної асоціації України Віктор Чумак додає, що Україна зараз робить перші кроки щодо реєстрації препаратів в країнах Південно-Східної Азії. Але нинішні проблеми українських експортерів можуть зіграти в цих країнах на руку виробникам з Індії та ЄС.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом