Україна стрімко втрачає валютні надходження від трудових мігрантів: за перше півріччя обсяг приватних грошових переказів, які ще минулого року забезпечували більший притік валюти з-за кордону, ніж прямі іноземні інвестиції, скоротився на 13 % - до $ 3,3 млрд, підрахували у Національному банку. Падіння трансфертів від приватних осіб, що перебувають за кордоном, стартувало ще в першому кварталі. Однак у другому воно прискорилося з 8 % до 18 % до аналогічного періоду 2013 року, пише «Капітал».
Закордонні надходження валюти від приватних осіб Україна втратила переважно через Росію, на яку припадає близько 36 % грошових переказів через офіційні канали. Обсяг таких переказів з РФ зменшився на 14 % - до $ 1 млрд. Таким чином, з $ 435 млн загального падіння таких трансфертів третина ($ 160 млн) припала на російські надходження. Це може бути пов'язано як з охолодженням українсько-російських відносин, так і з уповільненням зростання економіки Росії, яку підточують санкції з боку Заходу, зазначає видання.
В Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) очікують, що реальний ВВП Росії, який зріс на 3,4 % в 2012 р. і 1,3 % у 2013 р., не зміниться поточного року, а у Світовому банку припускають стагнацію зі зростанням на 0,5 %. Саме через таке ослаблення економіки, йдеться у вересневому звіті ЄБРР «Regional Economic Prospects», в I кварталі 2014 р. грошові перекази з РФ скоротилися вперше з 2009 р. на 5 % - до $ 5,5 млрд (дані Центрального банку Росії).
При цьому найбільше від цього постраждала не українська економіка, а Узбекистан і Молдова, підкреслює ЗМІ.
І чим гірше почуватиметься російська економіка з кожною новою хвилею санкцій, тим значнішим буде ризик зменшення грошових переказів із РФ, зазначають в ЄБРР.
Також помітно зменшились грошові перекази приватних осіб і низькоподаткових юрисдикцій. На 32 % скоротилися трансферти зі Швейцарії, на 27 % - з острова Мен, на 21 % - з Британських Віргінських островів, на 18 % - з Кіпру, на 10 % - з Панами. Загалом надходження з цих п'яти юрисдикцій упали на $ 60 млн.
Втім, частина провини лежить і на НБУ, який активно використовує практику заборон і обмежень на валютному ринку, щоб стримати девальвацію гривні, вважають експерти «Капіталу». У першому півріччі ці обмеження стосувалися або валютних переказів, що здійснюються з України за кордон, або дуже великих переказів з-за кордону. Зокрема, до середини липня діяла вимога щодо обов'язкового продажу на міжбанку валютних надходжень з-за кордону на користь фізичних осіб на суму понад 150 тис. грн.
«Цей захід не впливав на перекази від заробітчан. Як правило, ці гроші приходять раз на місяць і набагато менші в розмірах. Але, можливо, НБУ помітив ряд великих надходжень, для яких і перекрив канал цими обмеженнями», - вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Якби це обмеження поширювалося на значну частину переказів, то на спад у першому півріччі пішли б тільки перекази через офіційні канали - кореспондентські рахунки банків і міжнародні платіжні системи, а надходження через неформальні канали, тобто ввезення готівкою, навпаки, зросли б. Втім, за даними НБУ, зменшилися як перші (на 13 % - до $ 2,8 млрд), так і другі (на 14 % - до $ 453 млн).
А значить, відправників та одержувачів переказів відлякало не безпосередньо це обмеження, а нестабільність банківської системи та економічної ситуації в Україні у цілому.
«Багато адміністративних заходів НБУ прибирають короткостроковий тиск на гривню, але у середньостроковій перспективі лише шкодять ринку, викликаючи у населення небажання співпрацювати з банками», - вважає Жолудь.
У другому півріччі Нацбанк продовжив вживати заходів, які не сприяють притоку приватних грошових трансфертів валюти в країну. З 2 вересня регулятор ввів обов'язкову конвертацію інвалютних переказів на користь фізосіб у гривню, щоб знизити потреби банків у валюті для задоволення попиту населення під час переведення в готівку переказів з-за кордону.
Як уточнює директор гендепартаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, щоб уникнути примусової конвертації одержувачу переказу необхідно відкрити рахунок в банку. З одного боку, одержувачами переказів від українців-заробітчан, як правило, є їхні родичі, які перебувають на утриманні і не роблять значних валютних заощаджень, а отримані кошти й так обмінюють на гривню і витрачають на щоденні потреби. Але з іншого - банкіри побоювалися, що перекази, які все-таки передбачені для формування валютних готівкових заощаджень, підуть у тінь.
Також остерігалися, що навіть в разі надходження коштів через офіційні канали одержувачі просто стануть конвертувати їх знову в інвалюту, не відходячи від каси. Після такої численної критики з 23 вересня Нацбанк скасував цю норму.
Тим не менш сама спроба ввести її може відлякати фізосіб від здійснення грошових переказів, стверджує видання.