Газові компанії Польщі, Німеччини та Словаччини заявили про недоотримання газу від російської компанії «Газпром», одночасно «Газпром» запевнив, що постачання газу йде згідно із законтрактованими обсягами і виконання замовлень понад домовлених обсягів не є обов'язковим, пише «Комсомольская правда в Украине».
Так, у конфлікті Польщі та Росії постраждала Україна, оскільки польська компанія PGNIG припинила реверсне постачання газу в Україну.
«Державна компанія «Укртрансгаз» повідомила, що зменшується обсяг реверсних постачань через Угорщину, - каже член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.- Керівник «Укртрансгазу» Ігор Прокопів відразу визначив винного у проблемах на польському та угорському напрямках - російський «Газпром».
Підставами для цього стали попередні заяви керівника «Газпрому» Олексія Міллера щодо обмеження постачання газу тим країнам, які будуть брати участь у реверсних проектах з Україною. Немає впевненості і в тому, що реверсне постачання через Словаччину залишатиметься стабільним і не зменшуватиметься.
Як каже експерт, водночас Польща, Німеччина та Словаччина поки не заявили про неправомірність дій «Газпрому» і не озвучували намірів вирішувати конфлікт у судовому порядку. Як наслідок пасивна позиція країн ЄС призвела до того, що польський реверс був призупинений, оскільки Польща не змогла або не захотіла підстрахувати Україну.
«Хоча в підземних сховищах Польщі накопичено 2,5 млрд кубометрів газу, і цього цілком достатньо, щоб протягом кількох днів компенсувати Україні щодобові реверсні постачання обсягом 4 млн кубометрів. Але Польща не пішла на такі жертви заради України. Як наслідок Україна потрапила у реверсну пастку. В разі продовження конфлікту ЄС і «Газпрому» ситуація загрожує тим, що «Нафтогаз» не отримає до кінця року обіцяні 3 млрд кубометрів реверсного газу зі Словаччини. І тим більше ні про які 10 млрд кубометрів газу в 2015 році не варто і мріяти», - пояснює експерт. Але більш суттєвою проблемою, за словами експерта, є те, що проекти реверсного постачання газу будуть дискредитовані і європейські компанії можуть розчаруватися в спільних проектах з Україною.
Як зазначив експерт, конфлікт ЄС і Росії та його вплив на реверс в Україну продемонстрував два недоліки реверсних проектів.
«По-перше, Україна використовує чинні газопроводи для постачання газу, а не будує автономні інтерконектори, як це зробили більшість країн ЄС. По-друге, реверсні проекти України не можуть існувати в своєму окремому світі поза загальним газовим ринком Європи, до якого входять споживачі газу (більшість країн ЄС), ключові транзитери газу в ЄС (Україна, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина) та найбільші постачальники газу в ЄС (Росія, Норвегія, Нідерланди). І в даному контексті у цьому трикутнику всі учасники є залежними один від одного, а тому потрібно враховувати взаємні інтереси», - пояснив Юрій Корольчук.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
