Осіння посівна обійдеться сільгоспвиробникам у 56 млрд грн, що на 12-15 % більше, ніж торік.
Профільний міністр Ігор Швайка пояснив, що збільшення витрат обумовлене подорожчанням добрив, пально-мастильних матеріалів та техніки, пише газета «Капітал».
Нині вартість азотних добрив значно вища, ніж на початку посівної минулого року. Зокрема, за рік ціна на амофоску зросла на 45 %, до 9-9,3 тис. грн за тонну, на діамофоску - на 28 %, до 7,2-7,5 тис. грн за тонну. На 35 %, до 6,0-6,5 тис. грн за тонну подорожчали і популярні марки комплексних добрив (NPK, нітроамофоска), свідчать дані інформаційної компанії «Інфоіндустрія». Більшість аграріїв - 70 % - вже закупили добрива. Ті, хто не встиг, платитимуть дорожче: за серпень добрива подорожчали на 20-30 % порівняно з липнем.
Посівного матеріалу у аграріїв достатньо, але лише 87 % насіння доведено до посівної кондиції. Підготувати до посівної решту насіння сільгоспвиробникам не буде важко, вважають в Мінагрополітики. Знеціненням гривні спричинені і складнощі із забезпеченням паливом - тепер на їх закупівлю доведеться витратити набагато більше. Ціни на дизпаливо з початку року через девальвацію зросли більш ніж на 40 % - до 16 грн за літр, констатують в консалтинговій компанії UPECO.
Крім того, зазначає аналітик зернового ринку консалтингової компанії «АПК-Інформ» Андрій Купченко, складнощі під час обслуговування нинішньої посівної у багатьох аграріїв виникають через дорогі кредити. «У середньому ставки за кредитами підвищилися на 4 %», - каже він.
Крім підвищення собівартості посівної аграрії зіткнулися з падінням цін на зернові, які цього сезону опустилися до п'ятирічного мінімуму - $ 230 за тонну. Причина падіння, як сказала на зустрічі з банкірами глава Національного банку України Валерія Гонтарєва, необґрунтована девальвація національної валюти у період з кінця липня до другої половини серпня, яка здешевила гривню ще на більш ніж 16 % - з 12 до 14 грн за долар. В останні два тижні курс зміцнився і торгується в коридорі 13,0-13,50 грн за долар. «Така девальвація в період пікових відвантажень зерна на експорт аж ніяк не позитивно впливає на розвиток аграрного виробництва у нашій країні. Зростання цін на засоби захисту рослин і добрива всіх груп, на паливо - просто загрозливе», - нарікає керівник аналітичного відділу Аграрної біржі Анатолій Стоянов.
За даними Аграрної біржі, за серпень було експортовано понад 3 млн т зернових. «Через зниження курсу національної валюти аграрії втратили на пшениці - $ 10 млн, на кукурудзі - понад $ 500 тис. І лише на ячмені заробили $ 1,79 млн, оскільки ціни на нього трохи зросли», - підраховує Анатолій Стоянов.
Для мінімізації ризиків як великі фермери, так і агрохолдинги включають режим економії. «Думаю, виробники розділяться на три категорії: хтось скоротить посіви на 20 %, як торік, хтось заощадить на добривах, знизивши до мінімуму витрати на обробіток ґрунту. І тільки невелика частина фермерів проведе посівні роботи згідно зі всіма технічними вимогами», - припускає голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич.
Купченко бачить два можливі способи заробітку в нинішніх умовах: перший - почекати, поки ціни на продовольче зерно, яке в дефіциті, підвищаться, і продати його тоді, другий - поступово переходити на більш прибуткові культури. За даними компанії «АПК-Інформ», посіви озимої пшениці під урожай 2015 р. скоротяться майже на 10 % - до 5,98 млн га, але при цьому посіви ріпаку збільшаться на 4 % - до 969 тис. га порівняно з минулою посівною кампанією. «Основна причина скорочення площ під пшеницею - події на сході країни. Близько третини площ у цих регіонах взагалі не буде сіятися на зиму, а основна озима культура там - пшениця. Але в інших регіонах намагаються трохи відіграти прибуток за рахунок більш маржинальних культур, наприклад ріпаку», - каже Купченко. За його словами, за однакових витрат на посівну, тонна пшениці коштує 2,1-2,5 тис. грн, а тонна ріпаку - близько 4 тис. грн.
Разом з тим експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігор Остапчук попереджає, що масового переходу на високомаржинальні культури ринок не зазнає.
«Такі нішеві культури, як горох, гірчиця, досить прибуткові, але їх виробництво буде виправдане тільки за наявності ринку збуту», - каже він. Збільшення пропозиції приведе до зниження ціни продукції і, відповідно, заробітків фермерів.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
