Міжнародний валютний фонд пом'якшив фіскальні вимоги до України, але посилив валютні, пише «Капітал».
Видання нагадує, що МВФ схвалив виділення Україні другого траншу в розмірі $ 1,39 млрд у рамках кредитної програми stand-by, яку він затвердив наприкінці квітня на загальну суму $ 17,1 млрд. Другий транш, запланований на 25 липня, надійшов у той час, коли, згідно з попередніми домовленостями, Київ уже міг очікувати третього. У фонді це пояснюють не проблемами з виконанням орієнтирів на кінець травня і липня.
«Умови програми в цілому виконувалися, як було заплановано», - зазначає в. о. директора європейського департаменту МВФ Пол Томсен.
Однак Кабінет Міністрів прем'єра Арсенія Яценюка наполягав на пом'якшенні фіскальних і монетарних умов програми. Фонд на це погодився, але узгодження нових критеріїв затягнулося. В результаті графік видачі кредиту зсунувся. Згідно зі звітом МВФ за підсумками першої програми ревізії і меморандуму, поданому українською владою у Вашингтон, в разі успішного виконання оновлених вимог об'єднані на прохання уряду третій і четвертий транші на $ 2,78 млрд Київ отримає 15 грудня.
Втім, це може бути не останній перегляд умов і графіка програми. Все залежатиме від розвитку воєнного конфлікту на сході України, який став ключовою причиною погіршення стану вітчизняної економіки і проблем уряду з виконанням початкових умов програми. «Ми припускаємо, що конфлікт почне йти на спад у найближчі місяці, - каже Томсен. - Якщо цей прогноз не виправдається, будемо змушені переглянути елементи стратегії програми, і життєздатність програми може залежати від більшої допомоги від міжнародних партнерів України».
За даними газети, в МВФ виділяють два найбільші виклики, з якими зараз зіткнулася українська економіка, - наростання конфлікту на Донбасі та ескалація спорів Києва з Москвою щодо ціни на газ. У зв'язку з цим експерти фонду переглянули свої економічні прогнози для України. Якщо в квітні вони очікували спаду української економіки до 2014 р. на 5 %, то тепер - на 6,5 %. Підскочить і рівень безробіття - замість 8,5 % тепер прогнозується 10 %. Іншими словами, кожен десятий українець залишиться без роботи до кінця року. Для порівняння: у 2013 р. цей показник становив 7,2 %, а нинішнього рівня він не досягав навіть у розпал кризи в 2009 р. Для тих же, хто збереже свої робочі місця, середня заробітна плата з урахуванням 19 %-ї інфляції на кінець року знизиться на 5,7 % (раніше очікувалося - на 3,3 %). Це на 4,5 % (замість попередніх 3,7 %) підірве приватне споживання. Фактично стримувати економіку від більш глибокого падіння буде лише той факт, що українці і вітчизняні підприємства через девальвацію скоротили попит на імпорт сильніше (на 21,4 % на товари), ніж передбачалося (на 13,8 %).
З урахуванням загострення ризиків і погіршення прогнозів МВФ пішов на поступки Кабміну й збільшив допустимий дефіцит зведеного бюджету центральних і місцевих органів влади, Пенсійного та інших соціальних фондів з 5,2 % ВВП до 5,8 % ВВП, або на 10,5 млрд грн - до 88 млрд грн. А дефіцит з урахуванням дірки в бюджеті НАК «Нафтогаз України» - з 8,5 % ВВП до 10,1 % ВВП, або на 25,4 млрд грн - до 153,3 млрд грн.
Втім, зазначає видання, МВФ пішов на поступки не у всіх фіскальних питаннях. Він залишився непохитним у питанні позбавлення аграріїв пільг з податку на додану вартість. В результаті уряд пообіцяв до кінця вересня підготувати реформу режиму сплати ПДВ аграріями і привести його нинішню преференційну версію ближче до стандартного режиму, який діє для інших галузей. За новими правилами аграрії працюватимуть уже в 2015 р.
«Говорити про пом'якшення монетарних критеріїв МВФ однозначно не можна. З одного боку, були зменшені вимоги до міжнародних резервів. Тепер НБУ зобов'язаний накопичити до нового року золотовалютних запасів на $ 16,2 млрд, а не $ 19,2 млрд. У фонді це називають способом полегшити тиск на курс гривні. За прогнозами МВФ, курс має становити 12,5 UAH/USD на кінець року, а не 10,5 UAH/USD, як закладалося в квітні. Тим паче що потреби України у валютних запасах знизилися через спад імпорту. Новий мінімум резервів буде покривати 2,5 місяці імпорту, в той час як колишній покривав практично стільки ж - 2,6 місяця», - йдеться в матеріалі.
Але, як зазначає газета, з іншого боку, поступившись в одному, фонд натиснув в іншому - валютній політиці Нацбанку. «У світлі рекомендацій співробітників (МВФ. - «Капітал») припинити моральний тиск на банки й обмежити можливості НБУ вводити санкції (включаючи відкликання ліцензій), Нацбанк погодився, що адміністративні заходи необхідно поступово скасовувати зі швидкістю, що співставнв з макроекономічною і фінансовою стабільністю», - йдеться у звіті фонду. Йдеться, зокрема, про обмеження на купівлю інвалюти фізособами, зняття валютних депозитів і норму, що зобов'язує банки відкладати гривневі кошти на окремий рахунок за кілька днів до купівлі валюти за клієнтськими заявками. Зараз регулятор працює над відповідним планом. Також, як йдеться у меморандумі, Київ «протистоятиме змінам законодавства, спрямованим на розширення можливостей НБУ застосовувати санкції щодо валютного та грошового ринку».
Крім того, МВФ ввів вимоги до валютних інтервенцій регулятора на міжбанківському ринку. Незважаючи на ослаблення гривні, у Вашингтоні взяли з НБУ обіцянку придбати як мінімум $ 1 млрд на міжбанку до кінця року для наповнення резервів. Також Нацбанк суворо обмежить продаж валюти «Нафтогазу» та уряду і не продаватиме валюту місцевій владі, яка купуватиме її на відкритому ринку. Більш того, згідно з домовленостями із МВФ, Міністерство фінансів має спробувати домовитися зі своїми кредиторами про перегляд внутрішніх боргових держзобов'язань, деномінованих в інвалюті, запропонувавши нові відсоткові ставки і терміни погашення.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
