Девальвація гривні: Далі буде?

Грошей у кишені з кожним днем стає все менше, а ті, що з'являються, потрібно терміново на щось витратити, поки не знецінилися. Ще півроку тому нам здавалося, що ця модель поведінки залишилася в лихих 90-х. Але, на жаль, сьогодні українцям все частіше доводиться згадувати про навички виживання в умовах нестримної девальвації національної валюти і, як наслідок, інфляції, що наростає. Уряд же, судячи з офіційних заяв, старанно не помічає того, що відбувається в економіці, запевняючи - жодних причин для валютно-інфляційного шторму немає, він усе контролює і радить українцям не панікувати.

Хто збився з курсу?

Поки гривня активно девальвує, а народ судорожно носиться по магазинах, намагаючись встигнути купити сьогодні те, що завтра буде вдвічі дорожчим, в уряді не втомлюються заявляти - у Нацбанку є всі важелі для того, щоб впоратися з ситуацією. Нещодавно подібною думкою поділився нинішній міністр фінансів Олександр Шлапак. А прем'єр-міністр Арсеній Яценюк взагалі заявив, що готовий допомагати НБУ у нелегкій справі стримування курсу. «Як глава уряду готовий надати все для невідкладної стабілізації ситуації на валютному ринку. Переконаний, що Нацбанку вистачить професіоналізму, щоб стабілізувати ситуацію», - заявив прем'єр на засіданні Кабміну 27 серпня.

Зокрема, Яценюк пообіцяв, що Міністерство фінансів України спрямує в золотовалютні резерви Національного банку України 340 млн дол. США, які будуть використані для підтримки курсу гривні. Щоправда, в експертів негайно виникли питання. По-перше, з якого циліндра, наче фокусник, Мінфін дістав 340 мільйонів, якщо, за запевненнями чиновників, бюджет порожній? По-друге, яким чином поповнення золотовалютного резерву допоможе стабілізувати курс, якщо Нацбанк не продаватиме цю валюту?

Також глава уряду нагадав, що 29 серпня МВФ має виділити Україні черговий транш, який також поповнить золотовалютні резерви і допоможе відкоригувати курс у позитивний бік. Однак у понеділок, 1 вересня, торги на міжбанківському валютному ринкуамериканським доларом відкрилися котируваннями 13,75-14,15. Звичайно, порівняно з піке в 14-14,8 - це позитив, але дуже непереконливий. Торгівля, зазирнувши у валютну прірву, намагається всіма силами мінімізувати ризики, закладаючи в ціни і 15, і 16 гривень за долар. І заспокоїти її нікому.

«У нас курс - це термометр. Він порівнює економічну ситуацію в Україні з тією, яка імітує інші гроші, зокрема у США. У нас ситуація не добра, але й не погана. І курс насамперед - це нерви», - пояснив Forum'y екс-міністр економіки, голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками (крім акцизного податку) Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики народний депутат від ВО «Батьківщина» Сергій Терьохін. «Керівництво НБУ дуже слабке. Є безліч прийомів, які можуть зупинити це падіння», - упевнений екс-міністр економіки.

У тому, що «валютний маятник» набирає обертів через непрофесійні дії керівництва НБУ та Кабміну, впевнений і екс-заступник глави НБУ Олександр Савченко.
«Найголовнішою помилкою є публічна заява про випуск ОВДП для рекапіталізації «Нафтогазу» на суму близько 50 млрд грн. Після того як ця інформація з'явилася у відкритому доступі, курс стрімко почав своє падіння. Як представники бізнесу, так і населення чудово розуміли, до чого призведе ця емісія. Мене дивує не сам факт емісії, а непрофесіоналізм державних чиновників. В жодному разі не можна було давати цю інформацію в ЗМІ, а саму емісію необхідно було розтягнути у часі», - зазначив він на прес-конференції.

Другою фундаментальною помилкою, за словами експерта, стали дії Нацбанку - коли гривня почала стабілізуватися і зміцнюватися, він вийшов на ринок і почав її скуповувати, тим самим давши зрозуміти, що виступає проти посилення національної валюти.

Крім того, експерт виділив ще кілька помилкових дій, які призвели до падіння курсу гривні. «Керівництво Нацбанку так і не зуміло опанувати шляхи контролю руху капіталу - можу сказати, що гіршого контролю немає в жодній країні світу. За великим рахунком, усі дії Нацбанку в цьому напрямі є фікцією», - заявив фахівець.

Про те, що для стабілізації курсу потрібен чітко вироблений план НБУ, каже член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності народний депутат Андрій Пінчук. «Причин тут багато. Є об'єктивні. Йде війна, вона не додає стабільності національній валюті. Йде постійне падіння економіки, немає впевненості у завтрашньому дні. А ось що замовчується, так це те, що винна у цьому позиція Національного банку, який не підтримує національну валюту і не веде діалог з банківським сектором, що здатний утримати валюту на нормальному курсі, на рівні дванадцять з копійками», - заявив він.

Експерти нагадують і про те, що Україна почала сповзання у фінансову прірву ще кілька місяців тому, коли щойно призначене керівництво НБУ гордо відмовилося від валютного регулювання. «Ми говоримо про плаваючий курс, на який Нацбанк не впливає. Адже курс 8 грн за долар для держави коштував більше, ніж ми зараз залучаємо від міжнародних кредитних організацій. Людина має звикати до того, що ціна на валютному ринку формується так само, як і на продуктовому: сьогодні ковбаса продається за однією ціною, завтра іншою», - заявив на початку квітня Степан Кубів в інтерв'ю «Вести.Репортер». «Можу сказати одне: курсова стабілізація відбудеться тоді, коли запрацює економіка. Коли буде підписана кредитна програма з МВФ і в найближчі два тижні ми отримаємо перші $3 млрд, почнуть підтягуватися приватні фонди. Ми сподіваємося на формування інвестиційного клімату, щоб інвестор не тікав у сусідні держави», - оптимістично запевнив тодішній глава НБУ. Через п'ять місяців і ковбаса, і долар перейшли в розряд предметів розкоші...

На думку екс-заступника глави НБУ Сергія Яременка, політика переходу до плаваючого курсу в «ручному режимі» взагалі непридатна до українських реалій, адже курс є «ціновим якорем». «А його немає. Тому що суб'єкти не знають, до яких меж він плистиме, коли він плистиме, різко чи поступово. На що потрібно орієнтуватися надалі? На курс 8, 10, 12 або 16 грн за долар? Без цього не обійдешся. Тому і виходить, що проголошено одне, а робити потрібно зовсім інше: реальні, звичайні, необхідні для економіки речі. І ось тоді починаються виступи, інтервенції, вже запізнілі або недостатні», - каже Яременко.

Багато запитань викликало і рефінансування банків, щедро роздане навесні з легкої руки того ж Кубіва. Саме з цією дією регулятора експерти пов'язували перший виток девальвації гривні. Тоді в НБУ не афішували, кому спрямовуються десятки мільярдів гривень. Але все таємне, як відомо, рано чи пізно стає явним, і з часом у ЗМІ просочилася інформація, що фінансову підтримку отримували не лише державні банки, але і «ПриватБанк» Ігоря Коломойського, «Надра-банк» Дмитра Фірташа, «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго.

Порятунок шляхом удушення?

На тлі всього переліченого особливо «втішно» пролунала заява прем'єр-міністра Арсенія Яценюка про те, що вітчизняна економіка не витримає курсу вище 12 грн за американський долар. Як говориться: дякую, що попередив. Ось тільки при цьому прем'єр не назвав конкретних дій, з допомогою яких Кабмін бореться з рецесією. Адже тільки до секвестру бюджету, який неминуче знекровлює економіку, за останні півроку Кабмін вдавався двічі.
А тим часом і курс, і інфляція рвуться вгору. У січні-червні подорожчання становило 11,6%. Споживчі ціни в липні цього року порівняно з тим же місяцем 2013 року зросли на 12,6%. І це тільки початок.

Для порівняння, прогноз попереднього уряду щодо зростання споживчих цін на 2014 рік становив 8,3%. Однак новий склад Кабміну вже у березні погіршив його на чотири відсоткові пункти, а нещодавно Олександр Шлапак поділився новими «прогнозами» - інфляція після закінчення року очікується на рівні 19-20%. Ще на початку року ці цифри здавалися неможливими, неймовірними. Ми настільки встигли звикнути до стабільного курсу і низької інфляції, що тепер, не встигаючи перебудуватися, сподіваємося, що ось-ось цей страшний сон закінчиться. Пам'ятається, попередньому фінансово-економічному блоку Кабміну, що очолював Сергй Арбузов, який утримував курс практично незмінним кілька років, ставили на вид кожне коливання на кілька копійок. Нинішньому ж уряду сходить з рук девальвація на десятки відсотків.

З урахуванням того, що підвищення зарплат і будь-яких соцвиплат в Україні цього року заморожено, це значить, що до Нового року кожен із нас стане біднішим як мінімум на двадцять відсотків. А насправді - більше, оскільки всі ми знаємо, що офіційна інфляція не збігається з фактичним зростанням.

Уряд при цьому не придумав нічого кращого, як піти старим улюбленим шляхом наповнення бюджету, і посилив податковий прес. Півторавідсотковий «військовий податок» Мінфін хоче продовжити і на 2015 рік, а також думає про те, щоб підвищити ПДВ. І це при тому, що частка податків у ВВП у нас і так не найнижча і становить 45%, в той час як у сусідній Польщі цей показник - 32%, а у США - менше 30%. Навіть у Росії, чия економіка далека від ідеалу, податкове навантаження становить 40% ВВП.

Чого чекати?

Зрозуміло, що говорити про якісь конкретні показники, яких варто очікувати на кінець року, досить складно, адже навіть уряд, як бачимо, змінює свої прогнози раз на два тижні. До того ж на носі вибори, а на сході країни - триває війна. І тим не менш грудень експерти дружно обіцяють нелегким і припускають, що українці ще побачать котирування за курсом на рівні 15 гривень за долар.

Економіст Владислав Старинець прогнозує, що до 26 жовтня курс намагатимуться утримати. «Влада докладе максимальних зусиль, щоб усіма можливими і неможливими методами втримати до виборів курс у діапазоні 13 гривень. У листопаді-грудні, після виборів, почнеться найважча ситуація. Дай бог, щоб ми закінчили цей рік курсом 14-14,5 гривні за долар», - зазначає він. На думку економіста, влада регулює питання простими, найменш ефективними способами. «Національний банк адміністративним способом намагається збити курс. На якийсь час це дасть результат, але поки фундаментальні питання не вирішені - ніякої стабільності курсу не буде», - каже експерт.

Він зазначає, що на курс гривні значно вплине отримання кредиту МВФ, а також кредитів від Європейського союзу і Світового банку. «Ще у нас досі «висить у повітрі» питання щодо газу. Залежно від того, чи буде він у нас і за якою ціною, - це може становити плюс або мінус кілька мільярдів у нашому платіжному балансі. Ці питання не вирішені, більше того - ми не бачимо ніяких прогнозів рішень за ними, тому коливання курсу триватимуть, спекулянти з радістю це будуть підхоплювати», - пояснює Старинець.

Про те, що кінця поточного року долар може досягти позначки в 15 гривень заявляв економічний та фінансовий експерт, проектний менеджер Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов. «Абсолютно очевидно, що цього року ми повинні орієнтуватися приблизно на такі параметри українського розвитку до кінця року - падіння економіки на 10%, інфляція - 20%, обмінний курс на рівні 15 гривень за долар. Це та ситуація, яку ми на сьогодні маємо», - зазначає він. Крім того, на думку експерта, уряд буде змушений збільшити дефіцит державного бюджету.

Ясно одне - нині Нацбанк і Кабмін борються з наслідками, а не причинами. Їхні регуляторні та адміністративні рішення постійно запізнюються, від чого зубожіють і страждають зовсім не чиновники, які засідають у високих кабінетах, і не олігархи, які за будь-якої влади знайдуть спосіб, як мінімум, не втратити. Все йде до того, що простим українським громадянам доведеться остаточно розпрощатися зі звичками мирного й відносно ситого часу і згадати про те, як вони виживали у найсуворіші моменти «лихих дев'яностих».