Перше вересня вже настало. У школах пролунав перший дзвінок, пройшли перші уроки. Однак, попри те , що навчальний рік стартував, залишилося багато невирішених проблем. Досі нез'ясованим залишається питання з майбутнім опалювальним сезоном, з навчанням на Донбасі. Весь цей гордіїв вузол доведеться розплутувати вже під час навчального процесу, проте ForUm вирішив дізнатися, як відбувалася підготовка до нового навчального року, що Міністерство освіти думає про шестиденку і у скільки батькам обійшовся День знань тривалістю дев'ять місяців?

Шестиденка не допоможе заощадити

Мабуть, одне з головних питань, яке стояло, так і стоїть, перед школами, - як вижити взимку. Деякі місцеві влади у зв'язку з непередбачуваним опалювальним сезоном виявили бажання перевести школи на шестиденний тиждень навчання, що дозволить збільшити зимові канікули з двох тижнів до місяця, а то й більше. А значить, приміщення можна буде не опалювати, щоб таким чином заощадити газ.

Однак у Міністерстві освіти і науки без ентузіазму поставилися до такого рішення місцевої влади, аргументуючи це тим, що заощадити не вийде.

«Це тільки здається, що введення шестиденки що дозволить істотно заощадити. Насправді це палиця з двома кінцями. Недоліків більше, ніж можливих переваг», - говорить заступник міністра освіти і науки Павло Полянський.

За його словами, якщо буде введена шестиденка, школярів, особливо молодших класів, очікує постійна перевтома. До того ж навантаження збільшиться і на вчителів. «Якщо сьогодні вчитель має тижневе мінімальне навантаження 18 годин, то в разі шестиденки навантаження збільшиться до 23 годин. Це, відповідно, передбачає й іншу оплату», - пояснює він.

Більш того, робота в суботу, згідно з КЗпПУ, оплачується за подвійним тарифом.

Ще однією проблемою, на думку Полянського, яка може виникнути в разі введення шестиденного навчання, - буде занадто швидке проходження навчальної програми. «У разі введення шестиденки темпи проходження навчальних програм будуть набагато швидше, ніж при п'ятиденці. Навесні може виникнути серйозна проблема: що робити дітям і вчителям до вступної кампанії?» - сумнівається чиновник.

Однак, попри ініціативи місцевої влади, рішення про те, вводити чи не вводити шестиденний тиждень навчання, переносити чи скасовувати канікули, приймає школа. Ні Міносвіти, ні департаменти освіти і науки при облдержадміністраціях, ні районні відділення освіти не мають право впливати на навчальний графік тієї чи іншої школи. «При цьому школа повинна узгодити з райуправлінням або міськуправлінням освіти свій графік. Природно, що нинішній рік буде дуже складним, і це вже абсолютно очевидно... Крім того, кожен навчальний заклад має дізнатися, яка кількість грошей з районного або місцевого бюджету йому відводиться на утримання. У нас біда не в тому, що п'ятиденка, а в тому, що не тільки в школах, але і по всій Україні у нас немає енергозберігальних технологій на опалення», - стверджує заступник міністра.

Готуємося до зими, і не тільки

Втім, підготовка шкіл до опалювального сезону не скасовувалася. Адже, як не крути, а холодно може стати вже на початку жовтня, як це було у 2013 році. Тому, наприклад, у львівських школах, за словами начальника управління освіти міської ради Галини Сличної, було проведено низку заходів з підготовки навчальних закладів до осінньо-зимового періоду. Зокрема, утеплили в школах вікна та двері, був проведений ремонт дахів, проведені гідравлічні випробування всіх систем опалення.

Провели капітальний ремонт покрівель у школах Одеси. Також у багатьох навчальних закладах замінили старі вікна і двері на металопластикові, що допоможе ефективніше утримувати тепло в навчальних класах. «На сьогоднішній день у 85 закладах освіти за залучені кошти замінено 758 вікон і 117 дверей. За бюджетні кошти планується замінити вікна ще в десяти школах. З метою енергозбереження проводиться заміна ламп освітлення на більш енергозберігальні», - розповідає перший заступник директора департаменту освіти та науки Одеської міської ради Вікторія Іщенко.

В цілому у Міністерстві освіти запевняють, що у всіх областях країни проводилися роботи з приведення навчальних закладів у належний технічний та санітарний стан. На сьогодні вже завершено проведення поточних ремонтів та облаштування пришкільних територій. Всього капітально було відремонтовано 941 навчальний заклад.

Школи Донбасу

Складніше за все було, з об'єктивних причин, підготувати школи до нового навчального року на Донбасі. За даними Міносвіти, за час проведення АТО різного роду пошкоджень зазнали 174 освітні установи, з них 98 загальноосвітніх шкіл. Місцевими органами управління освіти вже розроблено план заходів з відновлення приміщень навчальних закладів.

За словами Полянського, учні, в чиїх школах тривають ремонтні роботи, були тимчасово переведені в інші середньоосвітні навчальні заклади, що розташовані в зоні пішохідної доступності.

Крім того, департаментами освіти і науки Донецької і Луганської обласних державних адміністрацій спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти цих регіонів розроблені дистанційні курси навчання для учнів, які поки не мають можливості відвідувати школу.

«Розробка такого курсу дає можливість учням у тих населених пунктах, де є інтернет і зв'язок, займатися самоосвітою», - стверджує заступник голови Донецької облдержадміністрації Тамара Лук'янчук.

Водночас, за словами Полянського, ще до 20 серпня загальноосвітні навчальні заклади Донбасу отримали акти готовності до нового навчального року.

«Як це не парадоксально, але ще в 20-х числах серпня всі без винятку школи Луганської та Донецької областей отримали паспорти від санітарних і протипожежних служб про те, що вони готові до початку навчального року», - розповідає чиновник.

Як повідомив прес-секретар Інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко, свої двері в День знань для учнів Донецької області відкрили 569 шкіл. Це понад 52% від загальноосвітніх закладів у регіоні. «Перше вересня святкували більш 170 тисяч учнів. В 1-й клас зараховано понад 18 тисяч учнів», - каже він.

Що стосується Луганської області, 1 вересня розпочали новий навчальний рік лише 248 шкіл. «Першого вересня двері для маленьких жителів Луганщини розкрили 248 шкіл в Лисичанську, Рубіжному, Сєверодонецьку та десяти районах області. В школи і дитячі сади 1 вересня прийшло значно більше дітей, орієнтовно їх кількість збільшилася на 3350 осіб. Оскільки наповнюваність навчальних закладів раніше складала менше 50% в порівнянні з проектною потужністю, особливих проблем не виникло», - розповідає начальник департаменту освіти та науки Луганської області Ірина Цимбал.

Однак продзвенів перший дзвінок не у всіх школах Донбасу. За словами заступника міністра, початок навчального року в частині шкіл в зоні проведення антитерористичної операції буде відкладено поки до 1 жовтня. «Нинішній навчальний рік буде починатися за розірваним графіком... Нещодавно відбулася колегія Міністерства освіти і науки. Було прийнято рішення, що для частини навчальних закладів Донецької і Луганської областей початок навчального року буде відстрочено. Поки ми маємо орієнтовну дату - 1 жовтня. Це наш оптимальний варіант, (він. - Ред.) може скластися в кращому випадку. Але, на жаль, може скластися і в інший бік. У всякому разі, поки не будуть звільнені населені пункти, навчальний рік там не розпочнеться», - говорить він.

ForUm вже писав про те, як держава має намір продовжити навчання дітей в зоні АТО, а також дітей-переселенців, проте ще раз хочемо нагадати, що загальноосвітні школи зобов'язані приймати всіх дітей, яким довелося виїхати з Донбасу. До того ж у Міносвіти запевняють, що спростили всі можливі і неможливі бюрократичні процедури для прийняття в школу дітей-переселенців.

Ціна «граніту науки»

Підготувати до навчального року школи - це головний біль насамперед директора навчального закладу та місцевої влади. На плечах батьків лежав інший важкий вантаж - зібрати своє чадо в цю саму школу. А це задоволення завжди було не з дешевих. У цьому році ситуація ускладнилася ще й девальвацією гривні. Ціни на шкільну канцелярію, одяг, взуття злетіли, а от зарплати у більшості батьків залишилися колишніми.

Так, за шкільну форму для дівчинки батькам довелося викласти як мінімум 500 грн, для хлопців - від 600 грн. При цьому не варто забувати і про взуття. Наприклад, ціна на шкіряні туфлі для дівчаток стартувала від 300 грн, для хлопців - від 350 грн. Звичайно, є варіанти і дешевші, але, відповідно, і якість буде гіршою. Так, взуття зі шкірозамінника можна було купити від 150 грн.

При цьому це тільки один комплект одягу і взуття, але ж обов'язково потрібний і змінний.

У список обов'язкових покупок входив також спортивний костюм з кросівками. Такий комплект обійшовся батькам як мінімум у 600 грн.

Звичайно, пощастило тим мамам і татам, чиї чада не ростуть занадто швидко або одяг носять акуратно. У цьому випадку витрачатися на одяг не довелося, підійшла форма з минулого року.

Але ось від наповнення портфеля канцелярським приладдям нікуди не дітися. Зошити, ручки, фломастери, фарби, олівці, альбом, щоденник, пенал, набір кольорового паперу, ножиці, картон, клей - за все це довелося віддати як мінімум 400 грн.

А якщо купували ще й портфель, то до обов'язкових витрат додалося в кращому випадку ще 300 грн.

«Ми купили ще не все для школи. Але витратили вже близько 2-2,5 тисячі гривень. Це без портфеля, тільки форма, пара штанів, сорочок, кросівки», - розповідає Тамара, мама семикласника.

А ось Наталя, мама п'ятикласниці, вже повністю зібрала дитини в школу. Їй на все знадобилося близько п'яти тисяч гривень. «Точний підрахунок витрат я не вела. Але можу точно сказати, що на канцелярію у нас пішло більше 700 гривень. Звичайно, купували ми не найдешевші товари. Хотілося, щоб дитині було приємно писати в тих же зошитах, користуватися пеналом, щоб був гарний щоденник. Щодо одягу, то нам довелося купувати все з нуля. Купували кілька блуз, дві спідниці, босоніжки, туфлі, форму на фізкультуру, кросівки. Все це ми купили на чотири тисячі гривень», - каже жінка.

Що ж, новий навчальний рік може стати одним з найбільш складних для української освіти. Але, попри всі труднощі, наші діти, всі без винятку, зобов'язані отримати все найкраще - і насамперед необхідні знання, адже від рівня освіти залежить їхнє майбутнє.

Дарина Шварцман, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

472