Напевно, хіба що ледачий не журився з приводу того, що столиця України живе без гарячої води. До речі, городяни, яким особливо не щастить, не бачили її вже кілька місяців. Починалося все з традиційних літніх «забав» комунальників: профілактики та планового ремонту мереж. Коли ж кількість відключених будинків перевалила за п'ять тисяч, киянам заявили, що гарячої води немає через дефіцит газу, а час її появи, м'яко кажучи, невідомий. Щоб якось розрядити обстановку, мер Києва Віталій Кличко порадив жителям міста купувати бойлери і «готуватися до землі», тобто до зими. На цьому, мабуть, спроби вирішити проблему життєдіяльності багатомільйонного міста тимчасово припинилися.
Але зима, а точніше, опалювальний сезон таки не за горами. Це в серпні при +35 за Цельсієм миття в тазках, а то й прямо на дніпровських пляжах стає приводом для гумору та інтернет-креативу. Але чи буде так смішно, коли стане рукою подати до перших заморозків, а гаряча вода так і не потече трубами? Ймовірно, дізнатися, як воно буде на практиці, мало хто захоче.
Втім, у столиці точно є люди, в чиї посадові обов'язки входить не тільки роздача інтерв'ю і «корисних порад», але і своєчасне вирішення проблем міста за складних обставин. І за них, до речі, на виборах голосували кияни. Так що, як не крути, до мера Кличко і його команди все-таки назріло декілька актуальних питань з приводу того, як вони збираються зігріти місто з мільйонним населенням всього через кілька місяців.
Питання перше: що буде, коли через перенавантаження почнуть масово горіти електромережі?
Електричний бойлер, безумовно, один з корисних винаходів людства. І порада запасатися такою технікою в умовах, коли гаряча вода стала розкішшю, не позбавлена певного сенсу. Але навіть у КМДА визнають, що запасу міцності у міських електромереж немає. І якщо бойлери з'являться у більш ніж 20% квартир, то в електромережах виникнуть серйозні проблеми.
«Наші мережі в будинках, побудованих до 2000 року, апріорі не витримають такого навантаження. Особливо якщо це пікові години, коли вранці і ввечері люди приймають душ. Це буде перенавантаження підстанцій, і просто буде вибивати електрику. Причому в цілому будинку, а то і в декількох будинках. Тоді люди будуть сидіти не тільки без гарячої води, але й без світла», - пояснив директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Тобто за найгіршого розвитку подій у квартирах киян буде відсутня не тільки гаряча вода, але і світло, а замикання проводки можуть спровокувати масові замикання і пожежі. А тим часом придбати і встановити бойлери вже вирішило дуже багато людей - попит на ці прилади став просто зашкалювати. Так чи готові аварійні служби до такого повороту подій, чи українці знову дізнаються, що таке віялові відключення електроенергії?
Питання друге: що робити пенсіонерам і малозабезпеченим людям?
В українських інтернет-магазинах мінімальна ціна 50-літрового бойлера становить близько 1100 гривень. Крім цього, потрібно ще заплатити за його установку. «У нас зараз ажіотаж. Усіх, хто вміє встановлювати бойлери, буквально рвуть на частини. Хоча ціни ми не піднімали. Звичайно, все залежить від моделі бойлера і умов у вашій квартирі - потрібно дивитися на проводку, труби тощо. У середньому беремо 500 гривень за установку, але це якщо роботи по мінімуму», - пояснив майстер-сантехнік однієї зі столичних фірм Сергій. Тобто, за найскромнішими підрахунками, за те, щоб обзавестися бойлером, доведеться викласти близько 1600 гривень.
При цьому мінімальна зарплата в Україні на сьогодні становить 1218 гривень, а мінімальна пенсія - 949 гривень. Згідно з найсвіжішими даними Головного управління статистики, у Києві проживає 749,6 тис. пенсіонерів. Якщо вірити звітам Мінсоцполітики, попри те що середня пенсія по Києву становить 2077 гривень, переважній більшості столичних пенсіонерів призначено лише «мінімалку». Чи можна в таких умовах дозволити собі придбати хоча б поганенький бойлер, навіть якщо наробити боргів і не платити за комунальні послуги, що подорожчали в рази? Навряд чи. Чи пан Кличко разом зі своїми заступниками та іншими «зацікавленими сторонами» будуть закуповувати їх для найбільш нужденних киян з власних, судячи з передвиборних декларацій, не мінімальних доходів?
Питання третє: Як ви будете забезпечувати гарячою водою школи, дитсадки, лікарні?
Проблеми приватних квартир і будинків можуть за певних капіталовкладень якось вирішити їхні власники. Але проблеми з об'єктами соціальної інфраструктури - це зовсім інша історія. Школи, сиротинці, лікарні, дитячі садки переважно перебувають у комунальній власності. Тобто за забезпечення цих об'єктів всім необхідним відповідає міська влада. А гаряча вода таки потрапляє до списку «всього необхідного».
В одному з коментарів ForUm'у правознавець, адвокат і громадський діяч Тетяна Монтян розповіла, що, ймовірно, вирішити це питання можуть, відправивши школярів на позапланові канікули з грудня по березень і попередньо спустивши воду в трубах. Але лікарню чи пологовий будинок на «канікули» відправити, м'яко кажучи, важко. Чи ні?
Питання четверте: А опалення взимку точно увімкнуть?
Безсумнівно, у КМДА запевняють, що до настання холодів і опалення увімкнуть, і гарячу воду в квартири жителів міста будуть подавати. Втім, навряд чи зараз можна було сподіватися почути що-небудь інше. Особливо після недавньої заяви, що, мовляв, більшість киян підтримує масове відключення гарячої води.
Тим не менш, з відомих причин питання з відновленням постачання російського газу зависло в повітрі, а обсяги палива з інших країн знижуються. Ще у липні фахівці Мінфіну запропонували цілих вісім альтернатив «блакитного золота». Крім цього, є безліч так званих енергоефективних технологій, що дозволяють суттєво економити тепло та енергію. Так, про це багато писали і говорили протягом багатьох років. Але проблема назріла зараз, і на впровадження будь-яких заходів необхідний час, якого залишається небагато. Чи заходів уже вжито, а громадськість про них просто не знає?
Питання п'яте: найнеприємніше.
А що буде, якщо проігнорувати пошуки відповідей на попередні питання? Природно, картину «комунального апокаліпсису» і його наслідків уявити неважко, все залежить тільки від уяви. Якщо уява працювати в цьому напрямі відмовляється, то в мережі вже опубліковано десятки досить докладних, а іноді і відверто зловтішних описів життя відрізаної від тепла столиці при температурі навколишнього середовища нижче нуля. Ще можна підняти архіви документації профільних служб і відомств по місту Алчевську взимку 2006 року - там все описано без художніх надмірностей. Питання тільки в тому, чи це той досвід, якого столичні чиновники хочуть набути?
P.S.: Жителі інших регіонів постійно звинувачують киян у зніженості, коли мова заходить про відключення гарячої води. Як контраргументи використовують сентенції на кшталт «от у нас у місті ще у 1998 році її відключили, так досі не включили, так що не нийте». Але, напевно, у Києві гаряча вода донедавна не була розкішшю саме через таке «ниття» за найменшого натяку на зникнення цього блага цивілізації. І, до речі, ніхто не заважає переадресувати вищезазначені питання комунальникам і владі в інших куточках України. Зима наближається.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом