Внаслідок економічної війни з Росією серйозно постраждали поставки металопродукції в Російську Федерацію.
Про це пише газета «Капітал».
За даними аналітика інвестиційної компанії Eavex Capital Івана Дзвінки, український металоекспорт у січні-червні 2014 р. скоротився на 37 % порівняно з аналогічним періодом минулого року - з 1,8 млн т до 1,1 млн т. На негативну торговельну динаміку з Митним союзом в металургійній сфері вказав і аналітик компанії Concorde Capital Роман Тополюк. «Зокрема, експорт довгомірного прокату в країни МС з боку України за перше півріччя скоротився на 43 % - до 785 тис. т, плоского - на 28 % до 537 тис. т», - розповів експерт.
Як свідчить статистика Дзвінки, найбільше урізав постачання металургійної продукції в Росію ДМК ім. Дзержинського, підконтрольний корпорації Індустріальний союз Донбасу. Підприємство поставило в РФ за зазначений період усього 15 тис. т продукції. За січень-червень 2013 р. обсяги експорту комбінату в Росію були значно солідніші - майже 120 тис. т.
Тим самим завод скоротив експорт на 87%. Цікаво, що інше підприємство корпорації ІСД - Алчевський меткомбінат, навіть наростив експорт до РФ, хоч і незначно. Так, якщо в січні-червні 2013 р. обсяги його постачань у РФ становили 228 тис. т, то за перші шість місяців 2014 р. - 229 тис. т. На думку Дзвінки, це стало можливим тому, що корпорацією, по суті, володіють російські інвестори. «Ця особливість, швидше за все, дозволила Алчевському меткомбінату утримати експорт у Росію на рівні минулого року», - вважає експерт.
На другому місці за падінням - «Арселор Міттал Кривий Ріг» індуса Лакшмі Міттала. Його комбінат скоротив продажі в РФ у першому півріччі на 50 % з 506 тис. т до 255 тис. т. Але треба уточнити, що комбінат простоював на початку року, внаслідок чого і виробництво продукції на ньому було скорочено на 30%.
Менше відвантажили продукції на ринок північної сусідки також підприємства групи «Метінвест»: ММК ім. Ілліча зменшив обсяги «росекспорту» на 40%, «Азовсталь» - на 41%, Єнакіївський МЗ - на 32%, Запоріжсталь - на 19%. Навіть ДМЗ ім. Петровського, що належить російській компанії «Євраз», скоротив відвантаження металопродукції до Росії на 30%. Втім це також було викликано простоями підприємства в першому півріччі 2014 р.
Компанії неохоче коментують скорочення продажів металопродукції в РФ, не бажаючи бути втягнутими у міждержавний конфлікт. Але до скорочення споживання українського металу і труб українські металурги морально готувалися не один рік. «Загальні постачання української металопродукції різного сортаменту в Російську Федерацію щорічно становлять близько 3 млн т. З кожним роком цей обсяг коригується у бік зменшення, і це проблема не тільки поточного року», - каже віце-президент Української асоціації підприємств чорної металургії Сергій Грищенко. Побувавши на нещодавній зустрічі промисловців з екс-прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком, він повідомив, що прем'єр закликав металургів готуватися до торговельної війни з Росією. А значить, думати над тим, куди можна було би «прилаштувати» обсяги, що призначалися російським споживачам.
За словами Грищенка, не менше 300 тис. т катанки вітчизняні сталевари могли б вивезти в США. Штати скасували нещодавно загороджувальне мито в розмірі 116,37% на ввезення цієї продукції з України. Цим можуть скористатися як АМКР, так і «Метінвест», який до введення цих обмежень у 2002 р. активно продавав катанку в Америку. Ще 200 тис. т продукції металурги могли б переорієнтувати в Північну Африку і Південно-Східну Азію, вважає Грищенко. Європа поки не вселяє особливого оптимізму і не розглядається металургами як перспективний ринок нарощування збуту, бо повільно виходить з рецесії.
3 млн т металопродукції на рік традиційно Україна експортувала в Росію
Експерти розглядають і можливість переорієнтувати на внутрішній ринок постачання, що здійснювалися на територію МС. «Ми цілком могли за бажання переорієнтувати постачання автомобільного листа з Білорусі, Казахстану і Росії на внутрішній ринок. Імпорт цієї продукції щорічно становить 1,5-2 млн т. Приблизно 1 млн т могли б виробляти і постачати автозаводам наші металурги», - вважає Грищенко. Ці можливості могли б перекрити половину обсягів, орієнтованих на експорт у Росію. Куди подіти ще 1,5 млн т - завдання не з легких. І його розв’язання лежить в сфері оновлення металофонду країни - ідея перспективна, але потребує державної підтримки, на яку в умовах ведення бойових дій і дефіциту бюджету сподіватися не доводиться. До речі, Грищенко вважає, що металурги могли б випускати броньовану сталь для потреб армії. Але для цього теж потрібне державне замовлення, яке, за інформацією «Капіталу», поки все ще не затверджене урядом.
Тим часом російські сталеливарні компанії запускають нові заводи з випуску продукції, що безпосередньо конкурує з українською. Наприклад, 28 липня «Северсталь» відкрила новий міні-завод у Балакові Саратовської області. Проектна потужність заводу розрахована на випуск 1 млн т сортового прокату за рік. Інвестиції в проект становили близько 23 млрд рублів.
У 2013 р. Новолипецький меткомбінат ввів у дію нові потужності у Калузі з виробництва сталі і сортового прокату. Підприємство націлене випускати за рік 1,5 млн т сталі і 900 тис. т прокату з можливістю розширення потужностей до 1,5 млн т.
У 2014 р. «Євраз» має намір запустити в Ростовській області прокатний стан потужністю 315 тис. т арматури та 450 тис. т дрібносортного прокату за рік. «Як бачимо, плани РФ щодо заміщення українського прокату на російському ринку реалізуються. І ми очікуємо подальшого звуження постачання української металопродукції в Росію», - каже Дзвінка. На його думку, українським сталеварам доведеться боротися за ринки Близького Сходу та Африки. За інформацією «Капіталу», АМКР уже звернувся до Мінекономрозвитку по допомогу у просуванні своєї продукції на ринок Алжиру, де діє антидемпінгове мито у розмірі 20%.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом