В Україні різко скорочується споживання, а інфляція не перекриє втрати бюджету

Українці помітно переглянули своє ставлення до споживання у першому півріччі, що ознаменувалося прискоренням інфляції, ослабленням гривні і військовою операцією на Донбасі, пише газета «Капітал».

Після того як Держстат повідомив про скорочення зростання роздрібної торгівлі менш ніж на 1 %, другий місяць поспіль відомство зафіксувало аномальний спад продажів на автозаправних станціях. Як випливає з повідомлення відомства, у червні споживання бензину скоротилося на 20,9 % порівняно з цим же місяцем минулого року, дизпалива - на 11 %. Це найгірший показник за останні роки. До того ж червневі продажі оновили антирекорд травня, коли за спаду щодо бензину відносно високими залишалися продажі дизпалива.

Українці стали рідше і менше заправляти свої авто, але й перейшли на більш дешеве паливо. У червні на 18,3 % зріс обсяг купівель скрапленого газу. Крім суто економічного фактора, позначилася ситуація в Луганській і Донецькій областях, де в цілому проживає понад 6,5 млн осіб. У цих регіонах продажі бензину впали на 51,1 % і 48 % відповідно порівняно з червнем 2013 року. Зафіксовано катастрофічний спад навіть порівняно з травнем поточного року, коли бойові дії на Донбасі носили локальний характер. До попереднього місяця продажі палива в Луганській області «просіли» на 27,9 %, в Донецькій - на 14,2 %. Цікаво, що за такого спаду АЗС зібрали більше грошей - у червні 2013 р. від продажу 284,5 тис. т бензину виручка становила 4,1 млрд грн, тоді як минулого місяця, продавши 211,2 тис. т, автозаправні компанії заробили понад 4,2 млрд грн. Щоправда, це стало підсумком девальвації національної валюти, яка з початку року досягла майже 50 %.

У зв'язку з тим, що економічні труднощі, посилені військовими діями, змусили українців відмовитися від регулярних купівель, уряд очікує скорочення податкових надходжень. У випадку з бензином недостача для держбюджету може перевищити більше 35 % від запланованого. Саме стільки у структурі бензину становить частка податку, тоді як для дизпалива вона дещо нижча. Разом із тим, у Державній фіскальній службі (ДФС) відзначають скорочення і за іншими товарними групами широкого споживання. Як розповів «Капіталу» глава ДФС Ігор Білоус, у червні знизилися обсяги виробництва сигарет, алкоголю, також скоротилися вантажообіг та споживання електроенергії. І це позначається не тільки на фінансовому самопочутті сходу, але й на інших областях. «Наприклад, компанія Philip Morris скоротила виробництво сигарет через зниження обсягів споживання і не доплатила 1 млрд грн податків. У першому півріччі практично всі великі компанії показали скорочення виробництва і зменшили платежі в бюджет щодо минулого року на 22 млрд грн. І це без урахування держмонополій, від яких недоотримано ще 5 млрд грн», - каже Ігор Білоус. За його словами, відомство веде переговори з представниками великих підприємств, вимагаючи від них відкориговані фінансові плани, щоб розуміти, на які надходження може розраховувати держава. «Ми вже зараз бачимо, що великі міжнародні компанії закладають у свої плани на друге півріччя ще більше скорочення виробництва», - уточнює співрозмовник. Приміром, у червні на 17,7 % знизилося виробництво пива порівняно з червнем 2013 р. А за підсумками 6 міс. 2013 і 2014 рр. виробництво зменшилось на 12,1 %.

Власники бізнесу також підтверджують, що поточна ситуація в країні змушує скорочувати обсяги виробництва або зовсім зупиняти роботу. Зокрема, за словами Бориса Колеснікова, бенефіціара кондитерської компанії «Конті», її виробничі потужності завантажені лише на 40 %, а виробництво найбільшої компанії з випуску свинини «АПК-Інвест» взагалі зупинено.

Згідно з прогнозними показниками держбюджету, в 2014 р. уряд має намір зібрати з підакцизних товарів, вироблених в Україні, понад 31 млрд грн податків, ще трохи більше 13 млрд грн - з імпортної продукції. За словами глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої, у зв'язку з тим, що доходи бюджету скорочуються через падіння ВВП, певною мірою надходження вдається коригувати за рахунок інфляції, яка на цей момент вища, ніж очікувалося. Втім, за словами чиновника, цей компенсатор не виручить економіку повною мірою. «Швидше за все, виникає різниця, оскільки додаткові надходження від інфляції не перекривають недобір від падіння ВВП», - сказала Гонтарєва. Напередодні міністр фінансів Олександр Шлапак заявив, що в запропонованих змінах до держбюджету на поточний рік уряд рекомендує підняти прогнозний річний рівень інфляції з 14 % до 19 %. Втім, на думку міністра економічного розвитку і торгівлі Павла Шеремети, в його міністерстві не очікують подальшого зростання споживчих цін. За словами міністра, стримуючим ефектом у цьому випадку повинні стати ефективні заходи щодо зниження дефіциту бюджету і відсутність подальшої девальвації.