На тлі залучення державою Україна з березня 2014 року кредитів на суму 5,79 млрд дол. США, обсяг прямих іноземних інвестицій за перший квартал поточного року знизився на 6 млрд дол. США. Таке масштабне зниження обсягів інвестування в економіку України зафіксоване вперше з 2005 року, тобто за останні вісім років.
Про це на своїй сторінці в мережі Facebook пише екс-міністр доходів та зборів України Олександр Клименко в рамках дискусії з користувачами на тему, що сьогодні необхідно Україні - міжнародні кредити чи прямі іноземні інвестиції.
«Я згоден з тими, хто вважає, що в нинішній ситуації Україна не може обійтися без міжнародних кредитів. Але в той же час кредити - це позикові ресурси, які потрібно буде віддавати, до того ж з відсотками і немаленькими. А основний драйвер економіки - це як раз не кредити, а інвестиції. Це і технології, і нові робочі місця, і сплачені до бюджету податки, і надходження до Пенсійного фонду, і багато іншого. Залучаючи кредити, уряду не можна забувати і про роботу щодо залучення інвесторів», - пише Клименко.
За його даними, з березня 2014 року державою Україна у МВФ, Світового банку, ЄБРР, ЄІБ та інших організацій залучено кредитів на суму 5,79 млрд дол. США. В рамках досягнутих домовленостей уряд планує отримати ще близько 31,5 млрд дол. При цьому, за даними Держкомстату, якщо на початок 2014 року обсяг прямих іноземних інвестицій становив 58,2 млрд дол. США, то за перший квартал цього року країна втратила ті ж 6 млрд дол., які могли б бути інвестовані в економічний розвиток. «Таке масштабне зниження обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку України зафіксовано вперше з 2005 року, тобто за останні вісім років!», - зазначає екс-міністр.
При цьому Клименка цікавить, чому чиновники, «обходячи іноземних кредиторів, забувають про іноземних інвесторів? І не просто забувають, а створюють такі умови, за яких їм залишається тільки один варіант - «з речами на вихід».
Згідно з даними, які наводить Клименко, за п'ять місяців 2014 року підприємства з іноземним капіталом, що працюють в Україні, «приростили» залишки невідшкодованого ПДВ на 2,6 млрд грн. Це в 1,5 разу більше від залишків за той же період минулого року. При цьому переплати від «іноземців» збільшилися на 3,5 млрд грн: якщо на 1 березня 2014 року сума переплат за ними становила 3,9 млрд грн, то на сьогодні - вже 7,4 мільярдів. І це притому, що саме підприємства з іноземними інвестиціями за п'ять місяців цього року забезпечили третину сплачених до державної скарбниці податків і зборів.
Екс-міністр наполягає на тому, що Державній фіскальній службі необхідно налагодити діалог з іноземними інвесторами й активізувати роботу з поліпшення податкового клімату.
«Вважаю, Держфіску варто уже закінчувати з «полюванням на відьом» і пошуком конвертаторів «під кожним кущем». Це дезорієнтує вітчизняний бізнес, відлякує іноземного.
А в умовах глобальної конкуренції країн і регіонів необхідно боротися за кожного інвестора!», - пише Клименко.
Також він зазначає, що іноземні інвестори дуже чутливі до питань податкового клімату. І їхнім акціонерам навряд чи зрозуміло, що таке «революційна доцільність» у податковій сфері. У кожного структурного бізнесу досить довгий горизонт планування. Їм необхідно «чітко розуміти, які кроки планує зробити уряд в податковій сфері, бачити стратегію щодо зниження ставок, спрощення регуляторки і документообігу, отримати гарантії стабільного відшкодування ПДВ, терміни повернення переплат».
«Свого часу ми проводили постійні зустрічі, розмовляли з інвесторами, роз'яснювали всі ці питання, вирішували в індивідуальному порядку всі проблеми, які хвилюють бізнес. Чи проводиться сьогодні ця робота? Якщо і проводиться, то дані Держкомстату - показовий KPI її ефективності. І якщо у своїх діях з національним бізнесом влада зараз розраховує на лояльність патріотів, то на що вона розраховує в такій «роботі» з іноземним бізнесом? Про яке входження в топ-20 Doing Business може взагалі йти мова в такій ситуації?», - резюмує екс-міністр доходів і зборів України Клименко.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
