Речник Міністерства закордонних справ України Василь Філіпчук заявляє, що в ситуації з узбецькими біженцями йдеться не про екстрадицію, а про відмову в наданні статусу біженця. Про це, як передає кореспондент ForUm’у, він заявив сьогодні на прес-конференції.
Він також відзначив, що ця ситуація не зовсім в рамках функцій МЗС. «10 громадян Узбекистану, про яких йдеться, прибули до України з території Молдови і Росії. Обидві ці країни визнані безпечними для перебування на їх території біженців. Ці особи перебували в Україні з травня-червня і лише 6 лютого звернулися в управління міграційної політики Автономної республіки Крим про надання їм статусу біженця», - сказав Філіпчук.
За його словами, в Україні, як і в більшості європейських країн, діє положення про те, що громадянин іншої країни може перебувати на території нашої держави як турист тільки протягом 90 днів. «Якщо більше, то він повинен мати або трудову візу, або реєструватися в органах внутрішніх справ. Якщо ж людина знаходиться більше 90 днів, і не зробила ні єдиного кроку для оформлення свого статусу, вона вважається нелегальним мігрантом», - заявив речник МЗС.
«Отже, розглянувши справу 13 лютого, управління міграційної служби АРК ухвалило рішення про відмову в оформленні документів про надання статусу біженця, у зв'язку з тим, що їх заяви, за твердженням міграційної служби, були не обгрунтованими і не відповідали закону України про біженців. Цим громадянам було надано право на оскарження рішення в судовому порядку. Вони від нього у письмовій формі відмовилися. В правоохоронних органах є про це письмові докази», - відзначив Філіпчук.
«У зв'язку з тим, що згадані особи за даними правоохоронних органів під час перебування в Україні займалися діяльністю, яка суперечить закону про правовий статус іноземця, а також перебуває в Україні з порушенням діючих правил, 14 лютого, за постановою Київського суду м. Сімферополя ці громадяни були видворенні з території України. Положення Конвенції про статус біженця від 1954 року, на які часто посилаються, не розповсюджується на цих іноземців, оскільки відзначений міжнародний договір стосується осіб, які вже придбали статус біженця», - заявив він.
«Таким чином, йдеться не про екстрадицію узбецьких громадян, а про відмову в наданні статусу біженця і видворення з України в країну, яка є учасницею Конвенції проти тортур й інших жорстоких нелюдських, що принижують гідність видів поведінки і покарання», - підсумував речник.
У свою чергу, регіональний радник з питань громадської інформації Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Наталія Прокопчук заявляє, що ООН стурбована ситуацією з узбецькими біженцями. Про це вона заявила в ексклюзивному коментарі кореспонденту ForUm’у.
«В нашому прес-релізі, який випустила наша штаб-квартира в Женеві, дуже відкрито йдеться про стурбованість і шок, який у нас викликала ця ситуація. Але з іншого боку - для того, щоб робити неможливим повторення такої ситуації в майбутньому, для того, щоб врятувати шукачів притулку і біженців, - ми продовжуватимемо працювати з урядом України», - заявила вона.
Факт припинення нашої співпраці був би не на користь, передусім, нашим потенційним клієнтам, тобто біженцям і шукачам притулку. А ми, передусім, піклуємось про цих людей. Факт припинення співпраці з урядом не вирішить ситуації, проблема не зникне. Навпаки, тільки в співпраці, відкритій і конструктивній, єдиний шлях для поліпшення ситуації, яка склалася тепер», - відзначила Прокопчук.
За її словами, ситуація, яка відбулася – грубе порушення прав людини, і грубе порушення не тільки Женевської конвенції про статус біженця, але всіх європейських і світових конвенцій, всіх тих міжнародних інструментів, до яких Україна приєдналася.
Як раніше повідомляв ForUm, днями німецька правозахисна організація Pro Asyl заявила, що в Україні систематично порушуються права біженців.
Pro Asyl закликала ЄС і уряд Німеччини негайно припинити співпрацю з Україною в цій області. У зверненні Pro Asyl сказано: якщо міністр внутрішніх справ Німеччини Вольфганг Шойбле і його європейські колеги і надалі не відмовляться від ідеї втілення пілотного проекту в Україні, що стосується питання про притулок, вони також будуть винними у важких порушеннях прав людини.
Таку різку реакцію Pro Asyl викликала інформація про те, що Україна відправила біженців з Узбекистану назад на батьківщину.
Нагадуємо, що 7 лютого співробітники управління СБУ в Криму затримали в містах Нижньогірський і Білогірський громадян Узбекистану, яких узбецька влада підозрює в причетності до торішнього безладдя в Андижані.
16 лютого Агентство ООН у справах біженців заявило про свою стурбованість примусовою депортацією з України на батьківщину 11 чоловік з Узбекистану, які потребують притулку.
Сьогодні, 21 лютого, Служба безпеки України заявила, що їй невідоме місцезнаходження і доля одного з 11 затриманих 7 лютого в Криму громадян Узбекистану, 10 з яких були депортовані з України 14 лютого на батьківщину. Про це повідомила прес-секретар СБУ Марина Остапенко.
«Дійсно, з 11 затриманих у Криму громадян Узбекистану депортовано на батьківщину було 10 чоловік. При перевірці документів в одного із затриманих документи були в порядку, і він був відразу ж відпущений. В приймач-розподільник було оформлено тільки 10 громадян, які потім і були депортовані на батьківщину», - сказала Остапенко.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом