Сейм Польщі прийняв остаточний варіант резолюції у зв'язку з 70-ми роковинами Волинської трагедії - без слова «геноцид» і без встановлення 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов’ян. Замість цього в документі використовується визначення «етнічна чистка з ознаками геноциду».
За пом'якшене формулювання проголосували 263 депутати при 231 необхідному голосі. У голосуванні брали участь більше 440 депутатів, «проти» проголосували 33, а утрималися 146 депутатів.
За ухвалення резолюції щодо визначення Волинської трагедії як «етнічної чистки з ознаками геноциду» проголосували депутати проурядової «Громадянської платформи», Союзу демократичних лівих, а також частина депутатів із інших партій. Проти проекту висловилися депутати «Руху Палікота». Законодавці правоконсервативних партій «Право і Справедливість» і «Солідарної Польщі» утрималися через незгоду з визначеннями в тексті документа.
Сейм також вшанував пам'ять загиблих на Волині хвилиною мовчання.
«Організований і масовий масштаб Волинського злочину надає йому характеру етнічної чистки з ознаками геноциду», - зазначено в документі.
У прийнятому варіанті резолюції підкреслюється, що протягом 1942-1945 років на території Волині та Східної Галичини загинуло близько 100 тис. громадян Польщі. Сейм також висловив подяку українцям, які, наражаючись на небезпеку, жертвуючи власним життям, рятували поляків від воїнів ОУН і УПА.
У заяві згадується, що жертвами тих подій на Волині та Східній Галичині з 1942 по 1947 рік стали близько 100 тисяч польських громадян. У прийнятому документі зазначено, що конфлікт між українцями і поляками виник у складні часи Другої світової війни, у якій зіткнулися «два тоталітаризму».
«Дії німецьких і радянських окупантів створювали сприятливі умови для ненависті на національному і релігійному грунті», - написано в заяві.
Нагадаємо, сьогодні головна законодавча палата Польщі, Сейм, на своєму засіданні відмовилася назвати Волинську трагедію - польсько-український конфлікт - «геноцидом» поляків. Відповідну поправку в цій справі підтримали лише 212 голосів депутатів з 231, необхідного для її прийняття.
Як раніше повідомляв ForUm, глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав польських політиків не приймати ніяких рішень, які зашкодили б підписанню Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
11 липня сеймова комісія культури з перевагою в один голос прийняла поправку «Солідарної Польщі» про те, щоб ввести слова «злочин геноциду».
Правляча партія Польщі «Громадянська платформа» (РО), голоси якої необхідні для прийняття заяви про Волинську трагедію, виступає проти назви тих подій «геноцидом» і встановлення 11 липня Днем пам'яті.
Президент Польщі Броніслав Коморовський під час заходів до 70-х роковин Волинської трагедії 11 липня у Варшаві назвав її «злочином з ознаками геноциду» і одним із найболючіших досвідів поляків у часи Другої світової війни.
Сенат Польщі ухвалив резолюцію до 70-х роковин Волинської різанини, названої депутатами «етнічним конфліктом 1943 року народження, результатом якого стало масове знищення польського населення на Волині».
За матеріалами «Укрінформу», «УНІАН»
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом