Практичні реформи в Україні повинні спиратися на міцний теоретичний фундамент. Про це 18 квітня у Києві сказав віце-прем'єр-міністр України Костянтин Грищенко під час виступу на Загальних зборах Національної академії наук України, повідомляє прес-служба чиновника.
«Сьогоднішні Загальні збори проходять у рік 150-річчя ювілею академіка Володимира Івановича Вернадського - геніального вченого, першого президента Української академії наук», - зазначив Грищенко, підкресливши, що «Академії вдалося зберегти роль потужного генератора знань міжнародного рівня в сферах фундаментальної та прикладної науки. А головне - зберегти у своїх працівників ентузіазм до наукового пошуку й отримання істини».
Віце-прем'єр-міністр висловив переконання, що модернізація держави і суспільства можлива лише за умови активної підтримки з боку наукового співтовариства.
«Практичні реформи повинні спиратися на міцний теоретичний фундамент. Це стосується всіх ключових сфер: економічної, суспільно-політичної, гуманітарної. Важливим є розвиток фундаментальної науки. Приклад розвинених країн показує, що саме високий рівень фундаментальних досліджень є важливою ознакою і передумовою модернізації. Це завдання треба вирішувати шляхом формування попиту на інноваційні наукові розробки, які є потужним ресурсом матеріально-фінансового забезпечення», - підкреслив Грищенко.
За його словами, одним з головних завдань сьогодні є пошук дієвих механізмів самомодернізаціі, самоврядування, самоорганізації вітчизняної науки.
«Потрібна злагоджена робота всіх зацікавлених сторін: держави, наукової спільноти та виробничо-ділових структур. Це трикутник взаємної відповідальності за розвиток країни», - зазначив у своєму виступі віце-прем'єр-міністр.
Грищенко високо оцінив напрацювання Національної академії наук у різних галузях науки і техніки, які, за умови відповідної державної підтримки, можуть дати потужний імпульс зростанню вітчизняної економіки та розвитку суспільства.
Як раніше повідомляв ForUm, президент Національної академії наук України Борис Патон заявив, що у 2012 році число науковців, які емігрували за кордон, зросло майже втричі.
З 1991 року чисельність вчених-дослідників в Україні скоротився втричі.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом