У рамках виконання Національного плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України Кабінет Міністрів України схвалив ще два проекти законів.

Як повідомляє Департамент інформації та масових комунікацій секретаріату Кабінету Міністрів України, під час сьогоднішнього засідання уряду було схвалено проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних».

Ухвалення зазначеного закону має на меті привести інституційну систему у сфері захисту персональних даних у відповідність до Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв'язку з обробкою їх персональних даних і Додаткового протоколу до неї, зазначили в департаменті.

«Такі зміни покликані забезпечити незалежність органу, який здійснюватиме контроль за дотриманням законодавства у сфері захисту персональних даних. Згідно з урядовою ініціативою, яка буде винесена на розгляд Верховної Ради, таким органом пропонується визначити Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», - повідомили в Кабміні.

Зокрема, Уповноваженого з прав людини передбачається наділити повноваженнями щодо проведення планових та позапланових перевірок власників і розпорядників баз персональних даних; напряму представлення для вжиття ними заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства; надання рекомендації в сфері захисту персональних даних. Відповідно до законопроекту, Уповноважений щорічно готуватиме та оприлюднюватиме щорічну доповідь про стан дотримання законодавства про захист персональних даних у державі.

Цим же законопроектом уряд запропонує передати функції державної реєстрації баз персональних даних Державній реєстраційній службі, а Міністерство юстиції буде продовжувати виконувати функції головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту персональних даних. На сьогоднішній день центральним органом виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері захисту персональних даних є Держслужба з питань захисту персональних даних, говориться в повідомленні.

Крім того, Кабінет Міністрів ухвалив законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні». Документ пропонує розширити перелік ознак, дискримінація за якими забороняється в Україні, уточнити форми відповідальності за дискримінацію, а також розширити повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в даній сфері.

Так, пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України і гарантувати в національному законодавстві рівність трудових прав громадян: на працю, оплату праці, вільний вибір професії, роду занять і роботи, професійну підготовку і підвищення кваліфікації, перепідготовку, умови праці, об'єднання у професійні союзи і т.д.

«Пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, якими встановити, що у разі приведення позивачем фактів, які дозволяють припустити, що була дискримінація, обов'язок доведення необґрунтованості позовних вимог у цій частині покладається на відповідача», - поінформували в Кабміні.

Також будуть внесені зміни до базового закону у цій сфері - «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Пропонується надати повноваження Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини у сфері запобігання та протидії дискримінації. Серед іншого Уповноваженого пропонується наділити правом звертатися до суду із заявами про дискримінацію, особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі, вносити рекомендації щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію дискримінації, надавати висновки у справах щодо дискримінації на вимогу суду.

Передбачається, що будуть віднесені до форм дискримінації такі дії як «оголошений намір про дискримінацію», «підбурювання до дискримінації», «пособництво в дискримінації». Передбачається уточнити види відповідальності, яку нестимуть особи, винні в порушенні вимог законодавства про запобігання та протидію дискримінації, - цивільну, адміністративну і кримінальну.

Крім того, планується уточнити терміни «дискримінація», «непряма дискримінація», «оголошений намір про дискримінацію», «певні ознаки», «пособництво в дискримінації», «пряма дискримінація». А ще - поширити дію цього закону на всіх юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, які знаходяться на території України.

Нагадаємо, що прем'єр-міністр України Микола Азаров під час зустрічі 7 лютого 2013 р. з членом Європейської Комісії з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефаном Фюле зазначив, що уряд виконав практично всі завдання (першого законодавчого етапу) Національного плану дій щодо лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, і очікує, що опозиція в парламенті їх підтримає.

Зауважимо, що обидва законопроекти розроблені на виконання Національного плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України від 22 квітня 2011 року №494.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

486