В умовах ескалації конфлікту на сході України німецька опозиція закликала уряд серйозно поставитися до погроз, пов'язаних з українськими ядерними об'єктами. Про це йдеться у статті Süddeutsche Zeitung, переклад якої надає «Инопресса».

Усього в Україні діє 15 ядерних реакторів, усі вони були побудовані в радянський період і досі покривають близько половини потреб країни в електриці. Вже в силу своєї давності (25-30 років) ці об'єкти являють загрозу, вважають в екологічної організації Greenpeace. На думку експертів, бої в східних регіонах країни роблять ситуацію ще більш небезпечною.

Так, ще на початку року було скоєно напад на розташовану в місті Енергодарі «найбільшу АЕС Європи», йдеться в статті. «Посеред ночі група озброєних людей спробувала прорватися всередину комплексу. Поліцейські відбили атаку в останній момент. Мотиви нападу досі залишаються невідомими». Від контрольованій повстанцями території до цього об'єкта всього 200 км, зазначає автор.

Київський уряд направив у МАГАТЕ лист, в якому попередив про небезпеку атомної інфраструктури, що надходить від «російських військ на території України». Попри це, західні політики досі приділяли занадто мало уваги проблемі ядерної безпеки, вважають екологи та опозиційні політики.

У статті наводиться висловлювання Сільвії Коттинг-Уль, яка в партії «Зелених» відповідає за питання атомної політики. За її словами, від українських ядерних об'єктів іде «перманентна загроза», і уряд ФРН цю проблему з самого початку конфлікту «недооцінює». Разом з главою фракції «Зелених» Антоном Хофрайтером вона написала листа німецькому міністру закордонних справ Франк-Вальтеру Штайнмаєру і міністру з охорони навколишнього середовища Барбарі Хендрікс, закликавши уряд до рішучих дій, у тому числі до проведення відповідних переговорів.

Небезпеку становлять не тільки можливі прямі удари по АЕС, але і такі непрямі загрози, як перебої з електропостачанням, пишуть експерти. До чого це може призвести, видно на прикладі аварії у Фукусімі. Крім того, Хофрайтера і Коттинг-Уль турбують наслідки тісного взаємозв'язку української та російської ядерних галузей. Зокрема, сумніви викликає безпека перевезень відпрацьованого палива в Росію (своїх могильників Україна не має, відходи з українських АЕС переправляють на Урал і в Сибір). Нарешті, вони ставлять питання про підготовку кваліфікованого персоналу, адже українських атомників до недавнього часу готували в Севастополі, передає видання.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом