«Шлюб – це лотерея, у якій кожен сподівається на великий виграш», - сказав у XVIII столітті французький лексикограф і філософ, автор універсального і літературного словника французької мови П'єр Буаст.
З класиком тяжко сперечатися. Тим більше, що досі, незважаючи на часову площину, яка постійно зміщується у бік усіляких глобалізацій-модернізацій, більшість пар в усьому світі, пов'язуючи себе узами Гіменея, все-таки сподіваються прожити з партнером за канонічною формулою: «довго і щасливо, у горі і радості – поки не розлучить смерть».
Не винятком тут, згідно зі статистикою, є й українці. Так, за даними Департаменту у справах цивільного стану громадян, за 9 місяців поточного року у нашій країні зареєстровано 189 818 шлюбних союзів. Зокрема, за III квартал 2011 року укладено 95 609 шлюбних союзів, тоді як за аналогічний період 2010 року – 94 529.
«Таким чином, ми можемо з упевненістю говорити про те, що у нашій країні спостерігається шлюбна активність населення», - констатувала надану ForUm'y інформацію заступник директора вищевказаного закладу Ірина Пасічник.
Щоб переконатися у справедливості цього зауваження, ForUm відправився у РАЦСи столиці, зокрема, у Дніпровський, Центральний і Печерський. На жаль, у жодній із цих установ конкретну інформацію, яка цікавить нас, отримати не вдалося. Особливого ажіотажу при поданні заяв теж не спостерігалося, але, як кажуть, «якісь люди там все-таки були».
«Ми хочемо розписатися тому, що любимо одне одного», - життєрадісно відповіла на запитання «чому ви вирішили зареєструвати стосунки?» симпатична дівчина Ярина. Молодий чоловік, який стояв поруч, замість відповіді просто схвально кивав головою, часто кліпаючи заспаними очима. Цю пару ми зустріли у Дніпровському РАЦСі.
«Ми живемо разом три роки і весь цей час чекали своєї черги, у сенсі, коли всі старші переженяться. Тепер прийшов і наш час», - таку відповідь ми отримали від пари Сергія і Наташі у Центральному РАГСі.
«Нам, у принципі, однаково – розписуватися чи ні, це батьки наполягають, щоб усе було, як у людей», - відповіли Михайло і Світлана, які прийшли подавати заяву до Печерського РАГСу.
Забавно, але за стінами матримоніальних установ, пасторальна картинка стала більш життєвою. Із двадцяти молодих людей на запитання про своє ставлення до інституту шлюбу, вісімнадцять як один відповіли: хороше діло браком не назвуть.
До речі, статистика, надана ForUm'y Інститутом демографії і соціологічних досліджень ім. М. Птухи НАН України, також вказує, що на сьогоднішній день 50% української молоді хотіли б почати своє життя з незареєстрованого шлюбу.
«Зараз у нашій країні приблизно 10-12% пар взагалі не думають про реєстрацію стосунків, вважаючи за краще цивільний шлюб, - розповідає науковий співробітник Інституту Людмила Слюсар. - Українці часто не реєструють стосунки навіть після народження дитини; кожна п'ята дитина в країні народжується поза шлюбом, хоча на запитання, яка форма стосунків між батьками оптимальна для дитини, 85% опитаних респондентів назвали офіційно зареєстрований шлюб».
«Я вважаю, краще просто жити разом, ніж натягати на себе дурні карнавальні костюми, викидати купу грошей на урочистості, бруднити паспорт, а потім, якщо нічого не вийде, тріпати нерви і знову викидати гроші, але тепер на розлучення, - ділиться своєю думкою щодо цього питання студент Києво-Могилянської Академії Антон. - Ми з подругою живемо разом півтора року і жодного разу не пошкодували, що не розписуємося».
«Я, може, і хотіла б і білу сукню, і фату, і все таке, але, з іншого боку, страшно поспішати, адже від помилок ніхто не застрахований, - зізналася податковий інспектор Олена Мартиненко (28 років). - У мене є чоловік, ми живемо разом майже 7 років, вважаємося сім'єю, носимо обручки, але за весь цей час про те, щоб піти у РАГС і розписатися, говоримо тільки ніби жартома. Батьки і родичі раніше запитували, коли їм самогонку гнати і поросят різати, а тепер перестали – махнули рукою».
На здивоване запитання, невже сім спільних прожитих років не є гарантією від помилки, молода жінка невизначено знизала плечима: «Яка різниця скільки років? Чоловік після того, як їм поставлять штамп у паспорті, змінюється прямо на очах. Так сталося з двома моїми подругами, і ще купу всяких випадків знаю. Ще не розписані, він нормальний, після РАГСу – казна-що. Загалом, я просто боюся».
«Сьогодні все більше жінок не хочуть виходити заміж не тому, що бояться появи нових зобов'язань. Їх лякає хибне уявлення про зникнення довгострокової романтики, - коментує ForUm'y ситуацію психолог Олег Ларін. - Якщо двадцять років тому одружитися боялися в основному чоловіки, то тепер термін «боязнь шлюбних зобов'язань» все більше відноситься до представниць слабкої статі».
За словами фахівця, причинами виникнення такої фобії можуть бути психологічна травма у дитинстві, болючий розрив стосунків, тяжкі взаємовідносини батьків або навіть розлучення друга чи подруги.
«Часто буває так, що люди, раз за разом обираючи собі невідповідних партнерів, доходять висновку, що хороших чоловіків (жінок) просто немає, і вирішують ніколи більше не вступати у серйозні стосунки. Вони звинувачують у цьому інших, не розуміючи, що причина всіх невдач на любовному фронті криється у їхньому власному характері. Цим же, до речі, пояснюється і повальна мода на цивільні, або так звані пробні шлюби – молоді люди вважають за краще грати у сім'ю з сусідом по ліжку, обволікаючи себе ілюзією свободи, хоча насправді, прагнучи любові, банально бояться зробити непоправну помилку», - резюмує експерт.
Що ж, воістину, скільки людей – стільки й думок. Навіть на такі, здавалося б, вічні питання, як сім'я і продовження роду. Однак, як кажуть, про смаки не сперечаються. Ми і не будемо.
Запропонуємо лише висновок, зроблений ученими Лаурою Фортунатто із University College London і Марко Аркеттом із Гарвардського університету, які вважають, що шлюб має дві очевидні еволюційні переваги. Чоловікам він дає впевненість, що діти його дружини – це його справжні спадкоємці, у той час як жінка натомість отримує гарантовані вигоди для своїх дітей від їхнього батька.
Таким чином, виходить, що шлюб – дуже взаємовигідне співробітництво, у якому, при правильному ставленні, є місце і багаторічній романтиці, і матеріальній стабільності.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
