Відомо, що вже не перший рік наша країна активно «хоче» у міжнародні економічні союзи. Власне, головним напрямом з моменту отримання незалежності була визначена Європа, а першою «крупною ластівкою» стало приєднання до СОТ. Але, з іншого боку, Україна – член СНД, і по цій лінії у нас теж є інтереси і можливості, які не варто скидати з рахунків.
Розглянемо основні вектори можливої інтеграції. Так, вже у грудні має відбутися саміт «Україна – ЄС», на якому очікується парафування (первинне твердження) угоди про асоціацію з Євросоюзом і заодно про зону вільної торгівлі – ЗВТ.
Але російські лобісти теж не втрачають часу дарма і знову почали активно запрошувати офіційний Київ у дружну компанію РФ, Білорусі та Казахстану – Митний союз (МС). Цілком очевидно, що Москва «здогадувалася», якого обороту набуде «справа Тимошенко» і якою, відповідно, буде реакція Заходу.
Одтак що ж все-таки краще? ForUm спробував розібратися у двох варіантах інтеграції.
Європейський вектор
Про «курс в Європу» в українській республіці заговорили ще до розпаду СРСР. Пік євроілюзій припав на початок 90-х, разом з незалежністю і перетворенням ЄЕС як регіонального економічного союзу на політ-уніфікований ЄС. Саме з тих пір для будь-якої вітчизняної влади стали традиційними заяви про курс на членство у Євросоюзі та НАТО. Щоправда, останнє час від часу «відпадало», а от про завдання приєднатися до ЄС згодом почали говорити навіть комуністи.
Новий поштовх євро-оптимізму надала «помаранчева революція», коли багато хто вважав, що в країні нарешті утвердився прозахідний курс, а Брюссель справді був готовий робити кроки назустріч. Але невдовзі стало ясно, що ніяких проривів не буде, навіть якщо президент Віктор Ющенко постійно житиме у Європі.
Більше того, з пожвавленням світових товарних ринків у 2003-04 роках ЄС почав поступово закриватися від українського імпорту. Одним із характерних прикладів стали запроваджені на піку попиту захисні заходи проти металу з України. І досі на євроринки поставляються в основному наші металеві напівфабрикати (товарна сталь), а не готова продукція – прокат, незважаючи ні на які вступи до СОТ і взаємні запевнення у «вічній дружбі».
Від запровадження ЗВТ виробники також не чекають нічого хорошого. Західних ринків для вітчизняної продукції вона явно не відкриє, а ось позиції імпорту на внутрішніх ринках посиляться. За оцінкою голови Ради Федерації роботодавців України Дмитра Олійника, особливо потерпатиме сегмент харчової продукції, де європейцям потрібно максимально розширювати збут (компенсуючи ослаблення продажів через кризу).
Також посилиться приплив в країну готових машин і устаткування, проти імпорту яких зараз (незважаючи на СОТ) у нас діє низка захисних мит та інших заходів. Через ці заходи, скажімо, автодилерам вигідно збирати машини з великих вузлів на українських площах, тим самим завантажуючи автопром країни. У разі ж введення ЗВТ, більшість захисних норм буде скасовано, і в Україну хлинуть готові іномарки, а власні складальні підприємства можуть прийти у занепад. З поставками ж на свій ринок Євросоюз чинить досить хитро...
Формально у рамках СОТ та ЗВТ встановлено вільний рух товарів, однак років 10 тому європейці придумали піти іншим шляхом – розширити і посилити вимоги до якості імпортної продукції. Найвідомішим нормативним пакетом тут є REACH (Реєстрація, Оцінка та Авторизація Хімікатів), який регламентує запити до хімічного складу товару. Наша промисловість багато у чому використовує застарілі технології, і за останні кілька років сертифікацію за нормами REACH пройшло всього кілька вітчизняних заводів. За словами Олійника, цими і подібними прийомами ЄС, як і раніше, захищає свої ринки від небажаних поставок.
У той же час організаційне зближення з Євросоюзом може привести до розширення фінансово-економічної підтримки з його боку, наблизити запровадження безвізового режиму і, власне, асоціативного членства як такого, що стане принципово новим етапом інтеграції.
Варіант з СНД
Що до МС, то він запущений і набирає обертів. Наприклад, скасовано митний контроль продукції між країнами-учасницями, розпочата уніфікація митної політики. Триває і скасування взаємних захисних заходів (зборів і спецрозслідувань) між учасниками, але зате МС від свого імені запровадив 9 нових заходів, у тому числі проти імпорту української трубної продукції.
Тим самим Росія (а саме вона і задає тон у МС) ніби дає зрозуміти: не хочете вступати – будете биті, тим більше, що 40% нашого товарного експорту йде саме до країн Митного союзу, у тому числі 28,5% – у РФ.
Втім, і без нових заходів офіційна Москва далеко не перший рік бореться з поставками різної продукції з України. Показовим є приклад з трубами, проти ввезення яких до Федерації вже багато років діють антидемпінгові мита, і щороку потрібно заново домовлятися про хоча б невеликий обсяг безмитних поставок. Обмеження стосуються й інших товарних груп, скажімо, продуктів харчування. Так що нічого нового не відбулося.
Тепер звернімося до питання: а що отримала б вітчизняна економіка від МС? У числі позитивів варто зауважити, що ми б дешевше отримали природний газ (і на цьому постійно акцентує керівництво РФ). А от наскільки саме дешевше, росіяни воліють не говорити. Від себе додамо: цей бонус запросто може бути виражений у якійсь зовсім умовній формі, як це наразі зроблено зі «знижкою» у розмірі $100 за 1000 куб. м, яка на ділі є лише відстрочкою платежу і може бути затребувана до оплати у будь-який момент.
Крім того, теоретично це спрощення поставок української продукції на три найбільших національних ринки СНД. Але й тут є нюанс. Нагадаємо: і Угода про вільну торгівлю, й інші «красиві» договори з СНД і Росією діють уже не перший рік. Але росіяни у цьому випадку зробили навіть простіше, ніж європейці з їхніми регламентами якості – запровадили механізм вилучень із режиму вільної торгівлі. Враховуючи, що за останні роки таким вилученням були піддані десятки товарних позицій, хіба щось може завадити продовжувати таку політику і у МС, тим більше, якщо зближення з ним відштовхне від нас Європу? Швидше, навпаки.
Разом з тим, повноцінний вступ до Митного союзу не тільки зупинив би переговори про асоціацію з ЄС, але і відкинув би відносини з ним на рівень початку 90-х.
Колишній міністр економіки України Володимир Лановий вважає: у цілому промисловість України виграє від будь-якого зближення з МС. Особливо це стосується тяжмашу – машинобудування, гірничо-металургійного комплексу, а також нашого АПК – харчової і легкої промисловості. Але ефект буде короткочасним, запевняє експерт: у Росії, та й в інших країнах МС, сильні позиції внутрішніх виробників, які будуть намагатися мінімізувати імпорт.
Крім того, на думку Ланового, збереження орієнтації на пострадянські стандарти і «розклади» позбавляє вітчизняну індустрію стимулу прагнути до сучасного світового рівня.
До однозначних же позитивів можна віднести можливість спільних дій як на регіональному ринку СНД, так і у «далекому зарубіжжі». Це особливо важливо, тому що під час кризи глобальний попит на всі основні товари впав, і найбільші країни-виробники намагаються за будь-яку ціну підвищити збут своєї продукції, що добре помітно на прикладі експансії Китаю у країнах СНД.
Отже, узагальнимо. За багаторічною традицією Київ намагається просуватися відразу у 2-х напрямах – і в Європу, і по лінії СНД. Колись для подібного підходу придумали звучний термін «багатовекторність». На офіційному рівні Україна допустила участь у МС за формулою «3+1» – на особливих умовах. «Федерали» це відразу відхилили. Що ж, у Росії зараз відносно сильні політичні позиції у СНД, і вона може наполягати на своєму.
У той же час вищі особи держави не втомлюються повторювати: асоціація з ЄС залишається стратегічною метою на всю доступну для огляду перспективу, і для цього країна вже зараз, перед парафуванням грудневих угод, бере на себе підвищені зобов'язання, які стосуються адаптації українського законодавства, імміграційної політики тощо.
Який із цих двох зовнішніх векторів дійсно потрібен Україні? Тут вже, як у пісні, «думайте самі, вирішуйте самі»… Може, і взагалі жоден із названих. А реальний розвиток подій ми побачимо вже в найближчі півроку-рік. Зазначимо лише: хотілося б, щоб інтереси країни (і наші з вами) при цьому були максимально враховані, як це обіцяє зараз наше керівництво.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
