Уже не перший рік політики і економісти в один голос стверджують про те, що світ крок за кроком виходить з кризи, але, якщо трохи заглибитися в цифри і факти, стає зрозуміло - це не зовсім так.

Наприклад, в ЄС зараз економічна ситуація якраз погіршується, і Брюссель має намір рятувати її за рахунок строкових контрзаходів. Так, після зустрічі в Берліні на початку жовтня німецький канцлер Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі повідомили, що план виведення економіки єврозони з кризи готовий. За словами глав двох провідних країн Євросоюзу, пакет заходів передбачає «важливі зміни» принципів існування єврозони.
«Ми усвідомлюємо, що Франція і Німеччина несуть особливу відповідальність за стабілізацію», - сказав Саркозі, а Меркель додала: «Є рішучість зробити все необхідне, щоб забезпечити рекапіталізацію європейських банків».

Однак все непросто

Централізована рекапіталізація (поповнення капіталу) потрібна, щоб підтримати роботу банків у момент кризи. Коли падає попит майже на всі товари, виробники і постачальники втрачають можливість платити по кредитах та інших фінансових зобов'язаннях перед банками. Останні через це зазнають збитків і слабшають майже у всіх напрямах діяльності, починаючи з відсотків по депозитах.

Це швидко стає зрозуміло населенню, і воно прагне забрати з банків свої вклади, ще більше вимиваючи банківські кошти. У результаті багато банків виявляються «на мілині», перед загрозою дефолту і зникнення. Практично неможливо отримати ні корпоративні, ні особисті кредити; довіра до депозитів втрачається. І вся фінансова система країн потрапляє в критичний стан. Стримати ці негативні процеси якраз покликана рекапіталізація.

Так ось, німці і французи по-різному бачать її обсяги, які складуть, за різними оцінками, від 100 до 200 млрд євро. Париж пропонує використовувати для підтримки своїх банків кошти Європейського фонду фінансової стабільності (ЄФФС), проте Берлін наполягає, що до цього варто вдаватися тільки в крайньому випадку. Нагадаємо, цей фонд створено для антикризової допомоги країнам ЄС і підтримки курсу євро.

Після переговорів французький лідер зазначив, що оголошувати подробиці поки «не час», але повідомив, що сторони прийшли до повного розуміння. «Заходи повинні бути стійкими і всебічними. Ми вирішили підготувати їх до кінця місяця, адже Європа повинна вирішити свої проблеми до майбутнього саміту «великої двадцятки» в Каннах», - уточнив Саркозі. Зазначимо, що крім рекапіталізації, до пакету заходів входить поглиблення економічної інтеграції в єврозоні, вирішення проблем Греції.
 

Отже, лідери ЄС не приховують: загроза нової кризової хвилі реальна, і потрібно терміново реагувати. Про зростання ризику нового етапу кризи в Європі попереджає і міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's (S & P) - одне з найвпливовіших у світі. За його оцінкою, на ситуацію в Європі погано впливає загальносвітове зниження ділової впевненості та уповільнення відновлення економіки США.

«Ми, як і раніше, не очікуємо нової хвилі кризи як такої, але чергова рецесія можлива, - зауважує провідний спеціаліст S & P з економіки Європи Жан-Мішель Сіс. - Нині її ймовірність у Західній Європі становить 40%, хоча загалом і в цілому ми, як і раніше, в найближчі п'ять років очікуємо повільного і нерівномірного - але зростання».

З урахуванням останніх подій на світових ринках S & P вдруге за п'ять тижнів переглянуло свій прогноз економічної динаміки Європи в бік зниження. Зростання ВВП єврозони у 2012 році тепер оцінюється в 1,1% проти колишніх 1,5%.

Багато хто звик вважати, що основна небезпека для ЄС виходить від країн з великими проблемами держбюджету і боргів - окрім Греції, це Португалія, Іспанія, Ірландія. Там обвал попиту на товари різко звузив доходи держбюджету, а спроби влади підтримати економіку дотаціями привели до швидкого зростання державної заборгованості.

Але останні дані говорять про погіршення обстановки і в країнах - лідерах Євросоюзу. Це викликано не тільки уповільненням зростання в промисловості та секторі послуг, починаючи з II кварталу, але і зростанням тиску фінансових ринків на банки.

За словами Сіса, швидше за все, стійкий попит на ринках Східної Європи (англ. emerging markets), позитивні споживчі настрої в основних країнах (Франція, Германія) та продовження фінансової держпідтримки дозволять запобігти рецесії наступного року. Але не варто недооцінювати і ризики: вони можуть виходити як від фінансових ринків, так і від реального сектору (зокрема, від уповільнення зростання emerging markets).

Прості європейці теж усвідомлюють це і досить обережні у своїх покупках. Спостереження за споживчою поведінкою в тій же Німеччині показують, що покупці економлять навіть на повсякденних придбаннях, і вже тим більше не поспішають з великими (побутова техніка, комп'ютери, авто). Адже тривожні очікування про «другу хвилю» зберігаються.

Пора діяти - час настав

У зв'язку з цим експерти нагадують: на початку жовтня на щорічних зборах МВФ узгоджений проект масштабного плану подолання боргової кризи в єврозоні. План включає, серед іншого, списання до 60% державного боргу Греції і значне розширення ЄФФС, з 440 млрд до 2 трлн євро.

До речі, МВФ навіть встиг похвалити Брюссель за «прогрес у боротьбі з борговою кризою». Так, віце-президент Фонду Чжу Мінь зауважив, що становище в ЄС дещо поліпшилося, незважаючи на великі борги і спад економічних показників. Хоча, наприклад, проблему Греції ще не вирішено, причому Афіни оголосили, що не зможуть виконати вимог Євросоюзу і МВФ в обмін на антидефолтну підтримку. Таким чином, країна виявилася нездатна досягти обіцяних кілька місяців тому показників бюджетного дефіциту.

Загалом є реальні підстави вважати: якщо зараз керівництво ЄС не вживе кардинальних дій, то через місяць фінансові ринки можуть стати слабоконтрольованими. А це означає швидку інфляцію, заморозку операцій по вкладах, кредитах та інші «радощі». Щоб уникнути цього, Брюссель готовий піти на багато що - скажімо, відібрати у Греції фінансову незалежність, про що вже говориться в нових умовах допомоги. Правда, це різко загострить соціальну напругу в країні, але це вже інше питання...

При цьому у європейських банків усе більше «токсичних» активів, передусім, боргових зобов'язань. Ці папери дешевшають, від чого банки зазнають збитків і втрачають здатність кредитувати реальний сектор. А брак кредитних ресурсів здатний спровокувати нову фазу рецесії.

Відмітимо і побоювання МВФ про те, що розвиток боргової кризи єврозони може серйозно вдарити по Східній Європі, і поради країнам регіону вжити свої власні рішучі заходи захисту. Так, глава європейського департаменту МВФ Антоніо Борхес повідомляє: на ринках, що розвиваються (наприклад, в Росії) прискорюється відтік капіталу і швидко «падає» фінансова сфера - з моменту ускладнення глобальної ситуації у серпні.

Частково такий відтік пояснюється тим, що західні банки виводять кошти із східноєвропейських підрозділів, побоюючись дефолту Греції. «Зрозуміло, що якщо фінансові проблеми в Західній Європі збережуться, то це незабаром позначиться і на Східній Європі», - упевнений Борхес.
Намагаючись вплинути на обстановку, МВФ може помітно розширити підтримку Іспанії та Італії - країн, де, на думку економістів, найлегше досягти позитивного ефекту.

Чим серце заспокоїться

Оцінюючи ситуацію, що склалася, фінансисти резюмують: після несподівано високих показників І кварталу, у ІІ кварталі посткризове відновлення економіки ЄС сповільнилося, причому в багатьох країнах - до нуля. Це викликано глобальними потрясіннями, такими як розгул стихії в Японії, «арабська весна», уповільнення економічного зростання в США, що торкнулися тих країн Європи, які раніше вигравали від активного виходу світу з кризи.

Погіршення ситуації в єврозоні впливає на товарний попит у ЄС - «шок довіри» є у споживачів, банкірів, інвесторів. На такому тлі МВФ очікує, що зростання економіки Європи сповільниться з 2,4% у 2010 році до 2,3% у 2011 році і до 1,8% у 2012 році. Інфляція в Євросоюзі, ймовірно, в нинішньому році складе 4,2%, а у 2012 - 3,1%, враховуючи слабкість економіки і зниження цін на сировинні товари. Причому економічне зростання стає однаково слабким у всіх країнах ЄС.

В Італії та Іспанії високі витрати на виплату відсотків з держборгу, урізання бюджету і напруга в банківському секторі додатково стримають і так низьку бізнес-активність. А малий темп відновлення світової економіки позначиться на північних країнах зони євро, сповільнюючи стабілізацію виробництва і ринку праці.

У Німеччині приріст ВВП сповільниться з 2,7% у 2011 до 1,3% наступного року. А східноєвропейські країни з ринками, що «формуються», за підсумками цього року економічно виростуть на 4,4%, а у 2012 році «охолонуть» до темпів зростання у 3,4%.

Зокрема, є підйом у країнах Балтії та Південно-Східної Європи, які найбільше постраждали під час кризи - і в той же час уповільнення швидкого зростання в Туреччині та європейської частини СНД.

Для успішної протидії «нової хвилі» потрібні нові підходи. Главам країн ЄС варто чітко сформулювати базові принципи життя єврозони в майбутньому. Необхідно сміливо зміцнювати управління податково-бюджетною сферою і економікою; країни-члени повинні поступитися центральному органу частиною контролю над своїми фінансами.

І, знову-таки, ставиться мета негайного нарощування капіталу банків, оскільки невизначеність у цій сфері продовжує турбувати інвесторів. В ідеалі таке нарощування мало б йти за рахунок приватного сектору, включаючи міжнародні злиття.

В іншому випадку владі доведеться «пробивати» вливання державних коштів у слабкі банки (що складно в умовах бюджетної економії), або ж закривати їх. Є потреба і в загальноєвропейському управлінні процесами санації (оздоровлення) проблемних банків, причому в «комплекті» із загальним фондом гарантування депозитів. Тому що недовіра населення до банківської системи є однією з найважливіших перешкод для економічної стабілізації і в ЄС, і в усьому світі. У багатьох регіонах планети з початком кризи люди почали забирати свої вклади з банків, і ці настрої знову посилюються.
Якщо докладніше говорити про Східну Європу, то тут серед завдань - оздоровити кредитний ринок і послабити його залежність від «поганих» боргів, з невисоким поверненням. Для звичайних людей це, зокрема, означатиме помітну активізацію колекторських структур і посилення критеріїв видачі кредитів.

З цього приводу член Стратегічної ради компанії PricewaterhouseCoopers від Швейцарії Маркус Нойхауз розповів ForUm`у: «Песимістичні очікування посилюються. У Європі у 2012 році буде застій, а в США зросте загроза рецесії».

З цим лише частково згоден відомий економіст, член комітету Верховної Ради з питань економічної політики Олексій Плотніков. За його оцінкою, зараз ускладнення обстановки зачіпає тільки окремі ринки й окремі держави, і навіть про загальноєвропейське погіршення говорити передчасно. «Світ навчився відповідати на виклики. Прояви нестабільності, які комусь хочеться називати другою хвилею кризи, пройдуть м'якше, і світ цілком зможе їх подолати», - упевнений експерт.

Узагальнивши все вищевикладене, можна зробити висновок: ситуація тривожна, але не безнадійна. Так, багато факторів говорять про те, що друга фаза рецесії цілком реальна. Але те, як дійсно підуть справи, залежатиме від суті та ефективності контрзаходів. Якщо уряди стануть м'ятися в нерішучості й нездатності досягти консенсусу, то нова криза проковтне їх разом з боргами. Якщо ж зроблять рішучі і радикальні заходи, то ЄС буде не так вже й складно впоратися з проблемами. Іншими словами, ключова проблема - не в причинах і глибині нової хвилі кризи, а в здатності влади країн єврозони визнати реальну загрозу цієї хвилі і об'єднатися для її усунення.

Рядовим європейцям при цьому доведеться «затягнути пояси». По всьому Євросоюзу урізуються соціальні програми, проходять скорочення і в приватному, і в державному секторі. У той же час уряди провідних країн намагаються стримати зростання соціальної напруженості за рахунок посильних послаблень. Наприклад, Німеччина у 2010-11 рр. пішла шляхом, який застосовували США під час «Великої депресії» ХХ століття - різко активізувала різні будівельні проекти. Це дозволяє оживити промисловість і підвищити зайнятість населення.

Загалом, є проблема - і є шляхи її вирішення. І «кінця світу» для Європи у 2012 році чекати явно не варто.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

959