Не дивлячись на красиві казки Тимошенко про те, що в Україні все просто прекрасно, інфляція і ціни продовжують рости. Ні критика опозиції і навіть самого Президента, ні поради експертів поки не надихнули Юлію Володимирівну і Ко повністю і в цілому зайнятися цією проблемою, а не політичним передвиборним піаром. Тому Нацбанку довелося вживати заходи монетарного характеру, щоб понизити інфляцію. Про те, що привело до різкого підвищення цін, що буде з курсом долара, як йдуть справи у сфері кредитів ForUm поговорив із заступником голови НБУ Олександром Савченком.
- Олександре Володимировичу, що буде далі з доларом? Чи варто чекати зниження або підвищення курсу?
- Курс долара в Україні визначається двома чинниками: його курсом до євро і попитом-пропозицією на цю валюту у нас в країні.
Американські аналітики і інвестиційні банкіри, які займаються аналізом, говорять, що курс долара до євро буде приблизно на такому ж рівні, як зараз до вересня. Після чого американська економіка почне пожвавлюватися, і долар повинен повернути втрачені позиції, тобто, посилюватися щодо євро. Хоча аналітики часто помиляються. Тому важко сказати, чи виправдаються ці прогнози.
Два тижні тому, коли долар «ослаб» щодо гривні, почали ставити питання, а чому Національний банк нічого не робить, не виходить на ринок, може, він навмисне ревальвує гривню? Насправді, ми контролювали ситуацію і знали про те, що один із стабільних покупців доларів не виходив на ринок протягом тижня. Що і привело до скачок курсу.
- Ви маєте на увазі «Нафтогаз»?
- Не тільки. Це декілька покупців, які пов'язані з енергетичною сферою.
Так от, коли цей покупець вийшов на ринок, рівновага відновилася.
Ми в Нацбанку дотримуємося визнаної у всьому світі концепції: часті безсистемні коливання курсу шкідливі для економіки. Краще стабільний курс, або той, який дрейфує. Ми, базуючись на цій точці зору, продовжуємо відстоювати курсову стабільність.
- Говорять, що це Тимошенко влаштувала ревальвацію гривні, що привело до падіння курсу долара, а Нацбанк протистояв уряду. Було таке?
- Ми з урядом не воюємо і ніколи цього не робили. Ми відповідаємо за стабільність національної валюти, тому діємо в цих інтересах.
- Тобто, інформація про те, що прем'єр втручається в політику Нацбанку, безпідставна?
- І згідно із законом, і фактично в політику Національного банку неможливо втручатися. Тому що рішення ухвалює або Правління Нацбанку, або його Голова.
У той же час, є Рада Національного банку, який може з деяких питань контролювати Правління або давати нам рекомендації. Так от, через нього члени уряду можуть впливати на політику Національного банку. Хочу сказати, що останні 5-6 років уряд все коректніше веде себе щодо Нацбанку, тому що він, як і населення, розуміє: Національний банк – це оплот стабільності в країні.
- Не дивлячись на обіцянки уряду, інфляція продовжує рости. Що робить Нацбанк?
- Ми стурбовані високими темпами зростання інфляції і приймаємо заходи монетарного характеру, щоб її понизити.
Не тільки в Україні, але і в світі інфляція формується тенденціями зростання цін на продовольство і підвищенням цін на енергетичні ресурси. Це дуже потужні чинники і, я вважаю, вони мають довгостроковий характер. Значить, потрібно шукати інструменти боротьби з інфляцією в умовах, коли вона викликана не монетарними чинниками. Хоча зі свого боку ми «охолоджуємо» кредитну активність комерційних банків, щоб вона побічно не стимулювала інфляцію, тому темпи зростання кредитної активності зараз знижуються.
- Чому у нас настільки висока інфляція?
- Тут багато чинників. Назву найголовніші. Перший - незавершеність ринкових реформ у базових секторах економіки, сільському господарстві, транспорті, ЖКГ, енергетиці. Тут не діють ринкові закони, дуже багато монополії, корупції, а рішення ухвалюють чиновники.
Другий чинник - у нас дуже бідне населення. У наших громадян витрати на продукти харчування складають 55 %. Для порівняння: у центральній Європі такий показник - 25 %, у розвинених країнах – 10-12 %. Підвищення цін на 1 % на продукцію сільського господарства в Європі на інфляцію вплине на 0,1%, а у нас – на 0,5. Висновок: потрібно зробити так, щоб наше населення було багатшим. Тоді цей чинник буде менш впливовим.
З іншого боку, бездумне підвищення заробітної плати, особливо в бюджетних організаціях, веде до інфляції. Завдання - як підняти добробут громадян, не підвищивши інфляцію? Відповідь дуже проста і реальна – зменшити ПДВ з 20 до 15 %. Якщо понизити ПДВ на 5 %, то настільки ж впаде інфляція, а корупція - на 25 %.
Третій чинник – зниження енергоємності нашого виробництва. Ми – найбільш енергозатратна країна в світі, абсолютний чемпіон. У той же час у світі спостерігається тенденція зростання цін на енергоносії. Тому потрібно радикально знижувати ці витрати.
На жаль, від чиновників ми чуємо інші пропозиції щодо зниження інфляції. Вони пропонують ввести нові податки. Але ж всі податки через один-два цикли ведуть до підвищення ціни. Тим паче, що у нас і так найвищі податки в Європі.
Якщо говорити про глобальну рекомендацію, то при стабільному курсі єдиною передумовою для зниження інфляції може бути бездефіцитний бюджет і правила, коли заробітна плата чиновників і бюджетників збільшується не швидше за темпи зростання продуктивності праці.
- Зараз банки надають кредит на житло не на 25 років, як раніше, а на 10-15. Чи не приведе це до того, що українцям ця іпотека буде не по кишені?
- Національний банк стурбований не тривалими термінами кредитування, а тим, що ці довгострокові кредити не забезпечені довгими депозитами, кредитними лініями або капіталом банку. Ми продовжуємо боротися з цим явищем, тому що це «золоте» правило банківської діяльності – управління ліквідністю. До речі, з цієї причини зараз виникла світова криза у фінансовій системі, адже банки бездумно, без аналізу ризиків і ресурсної бази видавали такі кредити на 15-20 років. А ціни на житло знизилися, що і привело до банкрутства деяких банків в Англії, Америці, і почалася іпотечна криза. Тому, коли ми говоримо, що треба порівнювати активи і пасиви по термінах – це і є наша боротьба з ризиками, щоб у нас не склалася така ж ситуація.
Насправді, масове, бездумне кредитування якраз і веде до підвищення цін на житло. Адже люди купували квартири не для себе або здачу в оренду, а для того, щоб їх перепродувати. Цей спекулятивний момент зараз йде. Що б там не говорили контори, які займаються продажем нерухомості, ціни стоять уже приблизно рік. Якщо так буде до 2009 року, то, за моїми розрахунками, велике число українців зможе купувати житло. Зараз, щоб купити квартиру, дохід на одного члена сім'ї повинен складати не менше 800 доларів. Але з такою зарплатою люди можуть отримувати житло в найпрестижніших районах міста. Звичайно, це неправильно. Національний банк вніс свій внесок – ми «охолоджуємо» цей запал. Тепер свій внесок повинні зробити депутати, прийнявши закон, який реально скоротить число інстанцій, які повинні проходити будівельні компанії або власники, і місцева влада повинна стати прозорішою.
Тому другий важливий момент здешевлення вартості житла - прозорі відносини із землею. Зараз під будівництво житла де-юре безкоштовно відводиться земля. Але всі знають, що плата приблизно така ж, як за її покупку. Коли будують будинок, все більше метрів треба безкоштовно віддавати чиновникам, які потім якось їх розподіляють ніби для малозабезпечених. Але все це веде до того, що покупець квартири повинен заплатити ще на 20 % більше. Таким чином, зараз існує ситуація, коли відбувається бездумна переплата. Тобто, якщо взяти собівартість будівництва, то приблизно стільки ж – супутні витрати. Якщо їх прибрати, то вартість житла істотно б знизилася. Тоді середньої зарплати у розмірі 400 доларів вистачило б на покупку квартири в кредит.
На жаль, далі за розмови про доступне житло у нас справа не йде. Всі використовують цю тему в політичній боротьбі.
- Олександре Володимировичу, а в якій валюті Ви б порадили українцям зберігати заощадження? У гривнях, доларах, євро, в кожній потроху чи ховати в шкарпетку?
- У шкарпетку ховати дуже невигідно. Той, хто так поступив минулого року, втратив 17 %. Це все одно, що, уявіть, у Вас є тисяча гривень, Ви взяли 170 і порвали їх. Хто тримав у банку в гривнях під 15 %, втратив всього 2%, хто в доларах – 10 %, у євро – трішки виграв. Цього року найвигідніша валюта – це гривня, потім йде євро, потім – долар. Якщо до кінця року долар проти євро почне рости, можуть бути великі курсові втрати депозиту в євро. Тому я пересічному громадянинові, який не збирається їхати за кордон, радив би заощадження зберігати в гривнях. Якщо він періодично виїжджає за кордон – 10-15 % заощаджень розділити між доларами і євро.
Якщо доходи не 500-800 доларів, а більше, я б радив звернутися до інвестиційних продуктів. Наймасовішим і популярнішим таким продуктом за кордоном є страхування життя. Перевага цього накопичувального страхування в тому, що ці гроші компанія інвестує, таким чином, через 10-15 років, якщо з людиною нічого не відбудеться, він отримає свої кошти з відсотками назад. У тому випадку, якщо компанія професійна, цей внесок може бути потрійний.
Крім того, можна добиватися створення недержавних пенсійних фондів. Наші профспілки повинні вимагати у працедавців, зокрема державних, або застраховувати працівника, або створювати такий фонд, куди прямуватиме частина доходів.
Якщо у людини багато грошей, потрібно їх вкладати в інститути сумісного інвестування. Але тільки обережно – не вірити казкам, що доходи будуть 50-100 %. Можна інвестувати до «агресивних» фондів, які в основному купують акції. Але також треба усвідомлювати те, що можна трохи і втратити.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
