Завдяки політиці планування народжуваності в Китаї за останні 30 років народилося на 400 мільйонів людей менше, ніж могло б бути, якби не ці заходи, зауважила директор департаменту міжнародних відносин Держкомітету КНР з населення і планування народжуваності Хао Ліньна (Hao Linna).
"Якби не було політики планування народжуваності, що проводиться в Китаї з кінця 70-х років минулого століття, то сьогодні населення країни становило б не 1,3, а - 1,7 мільярда осіб", - уточнила Хао Ліньна. За її словами, в такому разі Китай би не досяг теперішнього рівня соціально-економічного розвитку.
Хао Ліньна повідомила, що сумарний коефіцієнт народжуваності в Китаї в кінці 70-х років становив 5,8: "Іншими словами, за своє життя китайська жінка в середньому народжувала 5,8 дитини, і напевно за радянськими мірками ці жінки повинні були одержувати звання матерів-героїнь.
До середини 90-х років показник знизився до двох, а зараз він становить 1,8, констатувала Хао Ліньна.
"Як зараз кажуть, сучасний Китай зробив два дива: по-перше, диво швидкого економічного розвитку, по-друге, диво досягнень у справі контролю за кількістю населення, - наголосила експерт. - На те, щоб знизити цей показник в стільки разів, звичайно потрібно більше 100 років, у нас же пішло менше 30".
Поширена в інших країнах думка про те, що, згідно з китайськими законами про планування народжуваності в сім'ї може бути тільки одна дитина, Хао Ліньна назвала недостатньо правильною, повідомляє РІА «Новини».
Китай дуже велика країна, різні регіони якої розвинуті нерівномірно, зауважила вона, і тому єдиної політики у сфері планування народжуваності не існує.
Політика "одна сім'я - одна дитина" застосовується лише стосовно великих міст і порівняно розвинених регіонів, продовжила директор. "В 19 провінціях стосовно сільського населення проводиться політика 1,5 дитини: тобто якщо у сімейної пари першою народилася дівчинка, то вони мають право на другу дитину", - повідомила Хао Ліньна, додавши, що якщо першим народився син, то право на другу дитину сім'я втрачає.
У більш відсталих і околичних регіонах селяни спочатку володіють правом на двох дітей, незалежно від того, хто народився першим, сказала вона.
Нарешті представники національних меншин навіть в містах можуть народити двох дітей. "В селах Сіньцзян-Уйгурського автономного району сім'я може мати трьох дітей, а в селах Тибету таких обмежень немає зовсім", - наголосила директор.
Політика планування народжуваності поступово міняється, розповіла далі вона: "Віднедавна сім'ї, де чоловік і дружина є єдиними дітьми своїх батьків, можуть мати двох дітей. Проте із зміною соціальних умов далеко не всі молоді пари хочуть мати дітей, оскільки дуже великим є фінансовий тягар виховання дитини: за нашими підрахунками, за час від народження дитини до закінчення нею університету на неї необхідно витратити 600 тисяч юанів ($75 тисяч)".
"Звідки у простого селянина такі гроші?" - поставила риторичне питання експерт.
Водночас Хао Ліньна визнала, що у сфері демографії Китай стикається тепер з проблемами, похідними від політики планування народжуваності. "Перш за все йдеться про старіння суспільства. У нас уже 10% населення старше 60 років, 7% - старше 65 років і, згідно з прийнятими нормами, Китай є суспільством, що старіє ", - наголосила вона. В окремих регіонах, наприклад в Шанхаї, чисельність літніх людей становить 17-20%, додала чиновник.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
